Пошук від
Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ


Володарське

взяла на облік землі та худобу куркулів і приступила до їх перерозподілу. Але у квітні 1918 ро­ку село окупували австро-німецькі війська. Вони нещадно грабували селян, віднов­лювали старі, дореволюційні порядки,
ненависні народові. Після вигнання окупан­тів наприкінці листопада того ж року тут хазяйнували білокозаки, а в грудні - каральні загони денікінців. Для боротьби з білогвардійцями нікольці сформували кінний загін під командуванням місцевого жителя О. М, Адарюкова. В складі за­гону хоробро воювали І. І. Боярченко, С. Воротилін, А. Я. Глазов, Ф. І. Фіклинець, А. Храмов, К. С. Ципльонок, двоє братів та сестра Ракови. Дії загону спрямо­вував Маріупольський підпільний більшовицький комітет. Коли в березні 1919 року денікінці зробили спробу провести мобілізацію селян до білої армії, жителі Ніколь­ського і сусідніх сіл вигнали їх.
Наприкінці березня 1919 року в селі було відновлено Радянську владу, але в червні його знову захопили денікінці. На початку січня 1920 року частини Черво­ної Армії вибили білогвардійців із Покровської волості. 21 лютого 1920 року в Нікольському обрано Раду у складі 31 чоловіка. Рада розподілила між безземельними та малоземельними селянами лишки куркульської землі. Жителі села одержали від Радянської держави додатково 1812 десятин орної землі, пасовищ та сіножатей. Активну участь у проведенні земельної реформи брав створений 26 серпня 1920 року комітет незаможних селян. Комнезамівці рішуче боролися також з контрреволюцією, бандитизмом, спекуляцією. Протягом 1920 року в повіті орудували махновці, а во­сени ііого на короткий час захопили врангелівці. Після їх вигнання 30 жовтня того ж року в селі було створено ревком під головуванням Г. Я. Бондаренка. Трудяще селянство дедалі більше переконувалося в тому, що Радянська влада захищає його кровні інтереси, всіляко підтримувало її. В листопаді 1920 року нікольці ухвалили резолюцію, де обіцяли твердо і непорушно стояти на варті Радянської влади.
Після громадянської війни в травні 1921 року Нікольське, в якому налічува­лося близько 3 тис. жителів, стало центром волості, до якої входили хутори Серединівка, Олександрівка, Степанівка. Того року в Нікольському створюється партосередок до якого входили X. П. Борисенко, В. Є. Євгеньєв, О. В. Кровацька, О. М. Лисенко, І. О. Шляпін. Відбулися вибори до волосної Ради. У жовтні 1921 року виник мол комнезам, який вже наступного року об'єднував 408 бідняків та середняків. Голова волкомнезаму О. В. Кровацька була делегатом 2-го Всеукраїнського з'їзду КНС. на початку 1922 року в селі оформилася комсомольська організація, першим її секретарем обрали Ф. І. Фіклинця. Громадські організації села спрямовували всю політичну та організаторську роботу насамперед на те, щоб населення якомога швидше освоїло одержану від Радянської влади землю. Спеціальна комісія оргпосіву передавала бідноті вилучені у куркулів лишки посівного матеріалу, розподіляла державну насіннєву позичку. Дуже позначився на економічному становищі села неврожай 1921 року. Бідувало тоді в Нікольському понад 900 чоловік. На початок 1923 року в солі залишилося всього 178 коней, 199 волів, 545 корів, 114 господарств села із 523 зовсім не мали худоби, через це під посівом було лише 1237 десятин землі, з них 98 десятин - під озимими. Одержавши від держави зерно, трудящі села наступного року засіяли 306 десятин озимини, а ще через рік - понад 3 тис. десятин.
Вживаючи заходів до відбудови сільського господарства, волосний виконавчий комітет на пропозицію партосередку в своєму рішенні 6 січня 1923 року записав, Що єдиний шлях для селян поліпшити своє економічне становище - у розвитку кооперації. Того ж року в селі створюється ТСОЗ «Спартак», члени його при проведенні землеустрою в 1923-1924 pp. одержали землю в одному місці і запровадили шестипільну сівозміну.
У зв'язку з адміністративною реформою 1923 року Нікольське стало центром сільради Республіканського району, в липні 1924 року воно перейменоване на Воло­дарське, а з 1925 року - стало центром Володарського району, до складу якого увійшло 72 населених пункти. Дбаючи про їх господарський розвиток, районні пар­тійні та радянські органи надавали важливого значення й розв'язанню завдань культурної революції і передусім ліквідації неписьменності трудящих. На початку 1923 року у Володарському з 1287 чоловіків письменними були 530, а серед жінок ще менше - 277 із 14297. За допомогою волвиконкому налагоджувалася робота
трудової школи. З вчителі навчали тут 147 учнів - усіх дітей шкільного віку. Дорослі вчилися в школах лікнепу. Тоді ж в селі відкрили дитячий будинок для сиріт.
Зростала політична активність населення. До громадського та культурного життя потягнулися жінки. Ще в 1922 році партосередок створив у селі жінвідділ, який дбав про поліпшення умов праці і побуту жінок, зростання їх освітнього рівня. Взявши на облік усіх батрачок, він контролював виконання куркулями договорів по найму. При допомозі жінвідділу вже у 1923 році 35 неписьменних жінок сіли за парти. 1925 року 7 жінок обрано до складу


Володарське - cучасна карта