Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Волноваха

проц. до 13,9 проц. Най­кращих результатів домоглися паровозні бригади комуніста Й. Є. Варуші та І. І. Бурченка, що виконали план пробігу паровоза на 148 проц. і зекономили 20 проц. палива. Комсомольці вузла провели
кілька суботників і декадників, вагонники вклю­чилися у всесоюзне змагання за найкращий вагонний парк.
Водночас розгорнулися роботи по реконструкції усього вузла. У 1932-1934 рр. були збудовані і обладнані новою технікою нові паровозне і вагонне депо, спорудили також механізовану гірку для формування поїздів, нову потужну електростанцію, ряд службових приміщень, поліпшено водопостачання, вузол було повністю електри­фіковано. Для участі в реконструкції вузла сюди за путівками ЦК ЛКСМУ прибуло близько 500 комсомольців-будівельників. До XVII з'їзду ВКП(б) багато об'єктів вузла було достроково здано в експлуатацію. На II Донецькій обласній партконференції, яка відбулася в січні 1934 року, зазначалося, що «комсомольці вивели Волно­ваху у передову станцію». У 1934 році Волноваський вузол став зразковим і зайняв перше місце у копкурсі-змаганні залізничних станцій країни.
З 1935 року станція стала центром Волноваського відділку Південно-Донецької залізниці. На вузол почали надходити потужні вітчизняні паровози «ФД». Освоївши їх, кращі машиністи Ф. 3. Дирман, С. Д. Винський, М. П. Михалко та ін. уже в 1936 році довели середньодобовий пробіг паровоза до 247 км. У паровозному депо розгорнувся рух послідовників П. Ф. Кривоноса. Ініціатором швидкісного водіння великовагових поїздів на вузлі став комуніст Ф. 3. Дирман. За успіхи в роботі його першим на відділку було нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. У 1940-1941 pp. комуністи П. М. Чичиков, Й. Є. Варуша, С. Д. Винський, Т. І. Мокрий, Ф. П. Чернявський та ін. довели середньодобовий пробіг паровоза до 360 км, виконуючи норму на 133-135 проц. Напередодні війни на вузлі працювало понад 2 тис. робітників.
За роки перших п'ятирічок у Волновасі виникли підприємства місцевої та хар­чової промисловості: хлібозавод, завод безалкогольних напоїв, пункт заготзерно. Було реконструйовано млин у Платонівці, створено будівельну дільницю, автоко­лону. Відкрилося кілька побутових майстерень райпромкомбінату, почав працювати райхарчокомбінат, друкарня.
Ще в серпні 1930 року Жовтневий район було перейменовано у Волноваський, а через 8 років центр району, селище Волноваху, віднесено до категорії міст районно­го підпорядкування. З 7 січня 1932 року регулярно виходила районна газета «За більшовицькі темпи». У межі Волновахи увійшли сусідні села Платонівка та Кар-лівка, де були розташовані колгоспи «Культурна революція» і «Червоний партизан». Населення міста в 1939 році становило 15 261 чоловік.
Напередодні Великої Вітчизняної війни у Волновасі працювали 2 середні та семирічна школи, районний Будинок культури ім. В. І. Леніна і Палац культури залізничників ім. К. Маркса, 3 бібліотеки. Для дітей відкрили дитячі ясла і садок. Тут функціонували 2 лікарні, поліклініка. Спортивні змагання проходили на ста­діоні «Локомотив».
Районна партійна організація на 1 січня 1941 року налічувала 957 комуністів, об'єднаних у 54 первинні парторганізації. Більшість комуністів (понад 520 чоловік) працювала на транспорті, підприємствах і установах міста, де було створено 28 первинних партійних організацій. У травні 1941 року тільки на залізничному вузлі працювало 250 комуністів. Комсомольська організація району виросла з 1040 чоловік у 1932 році до 2840 у 1940 році.
Місто залізничників жило активним трудовим і політичним життям.
У перші ж дні Великої Вітчиз­няної війни сотні його жителів пійшли на фронт, серед них добровольці: секретар парткому вузла П. Н.  Дубовик, комсомольський працівник І. X. Мірошников, учитель П. І. Бурмак, колгоспник І. М. Минченко та багато інших. У липні 1941 року партком вузла накреслив заходи щодо організації роботи у воєнний час. На допомогу Червоній Армії залізничники в серпні 1941 року обладнали бронеплощадку. Колгоспники Волноваського району виступили з ініціативою здати у фонд оборони країни понад план м'ясо і птицю. Трудів­ники міста взяли активну участь у спорудженні протитанкових укріплень. На по­чатку жовтня 1941 року фронт наблизився до Волновахи. У глибокий тил було евакуйовано рухомий склад та найцінніше обладнання залізничного вузла, а також худобу та сільськогосподарські машини з колгоспів і МТС району. Стримуючи во­рога, тут вела бої 18-а армія (командуючий - генерал В. Я. Колпакчі) Південного фронту.
11 жовтня 1941 року місто окупували фашистські загарбники. Почалися важкі дні гітлерівського кривавого режиму. Фашисти розстріляли близько 100 радянських громадян, у т. ч. 35 комуністів і комсомольців, серед них - голову колгоспу П. С. Шацького, працівника військкомату Т. М. Михалка, машиніста М. М. Каменецького та інших.
Незважаючи на терор, радянські люди вели активну боротьбу проти фашистських загарбників. У грудні 1941 року патріоти знищили


Волноваха - cучасна карта