Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Волноваха

Коваля і завідуючу відділом народної освіти підрайвиконкому Л. Л. Рижкевич. Поховані вони у До­нецьку. Під керівництвом Волноваської партійної організації трудящі селища мужньо переборювали труднощі.
Учасники Волноваського підрайонного з'їзду Рад, що відбувся 19 січня 1921 року, в прийнятій резолюції відмічали, що вони докладуть усіх зусиль для захисту робітничо-селянської влади.
У зв'язку з утворенням повітів і волостей наприкінці квітня 1921 року було створено Волноваський район Юзівського повіту, що проіснував до березня 1922 ро­ку. Райком КП(б)У, райвиконком, комуністи осередку вузла одностайно схвалили неп. Велику роботу провели вони по боротьбі з розрухою і голодом. У 1921 році ремонтно-будівельний поїзд розпочав відбудову залізничного вузла. Райекономрада накреслила заходи щодо розвитку дрібної і кустарної промисловості. У селищі було створено кооперацію, відкрито кілька кустарних майстерень, пекарню, їдальню, крамницю, дитбудинок, лікарню, а також школу, бібліотеку, клуб залізничників ім. К. Маркса, лікнеп, агітпункт.
Активно працювала профспілка залізничників вузла і комсомольський осередок, який на серпень 1921 року налічував 15 комсомольців.
Комсомольці на чолі зі своїм бойовим ватажком, секретарем райкому ЛКСМУ І. Н. Кабузенком, брали активну участь у культурно-освітній роботі, у відродженні транспорту і сільського господарства, у боротьбі з бандами і голодом.
У 1928 році Волноваху було віднесено до категорії селищ міського типу; включено до складу Сретенського (перейменованого у жовтні того ж року в Жовт­невий) району Маріупольського округу. Незабаром районні установи перевели з с. Сретенки на станцію Волноваха, яка стала центром Жовтневого району. Це відіграло позитивну роль у розвитку селища. Якщо у січні 1923 року тут було 172 будинка жило 872 чоловіка, то на час всесоюзного перепису населення 17 грудня 1926 року - 459 будинків і 1760 жителів. Основну масу населення (68 проц.) ста­новили українці. Ще у 1925 році тут було відкрито семирічну школу. До десятиріч­чя Радянської влади почалося будівництво нового приміщення лікарні. У селищі працювали медична дільниця, аптека. Велику роботу щодо розвитку і впорядкування селища провадила Волноваська селищна Рада. У 1927 році до її складу входило 36 депутатів: 22 робітники, 11 службовців, 3 селян, в т. ч. 15 комуністів і 3 комсо­мольці.
У грудні 1923 року комуністи Волновахи рішуче підтримали ЦК РКП(б) у його боротьбі проти опозиціонерів, в наступному - одностайно схвалили рішення XIII партконференції і XIII з'їзду РКП(б). Партійний осередок вузла поповнювався ра купон передової частини робітників. Вузлова профспілка налічувала в своїх рядах 450 робітників, з них в партію тільки під час ленінського призову вступило понад 50 чоловік. Це - Ф. Новиков, Г. Нестеренко, І. Самійленко, М. Лубенець та ін. Вузловий партійний осередок виріс на грудень 1925 року до 92 чоловік проти 23 - в 1923 році. Комсомольська організація вузла в той час налічувала 32 члени. На заклик комуністичного осередку багато робітників вступили до «Товариства сприяння юним ленінцям». У травні 1924 року у селищній школі було створено піо­нерську організацію. У 1924 році в селищі і на станції працювало 2 політшколи, 90 проц. робітників передплачували журнал «Большевик», газети «Правда», «Гудок» та ін. При клубі ім. К. Маркса організували ленінський куток, виходила стінгазета, працював лікнеп, гуртки безбожників, робкорів, бібліотека з читальним залом, драматичний, хоровий та ін. гуртки. Велику роботу проводили жінки-делегатки І. Гнуча, О. В. Шульга, Є. Г. Варуша, А. А. Новикова (Писарева) та інші.
Зростала трудова активність населення. Уже в 1924 році вантажооборот станції досяг 2/3 довоєнного рівня. Провадилися роботи по ремонту колії та рухомого складу.
Винятково швидко розвивався вузол Волноваха в роки індустріалізації країни. Залізничники одержали й почали освоювати випущені вітчизняною промисловістю нові паровози, великовагові вагони. Розгорнувся рух за режим економії і раціоналі­зацію виробництва. У 1928/1929 pp. вантажооборот станції становив 106 371 тонну, тобто зріс у 3,3 раза порівняно з 1913 роком. У 1927 році тут було збудовано електро­станцію. На заклик парторганізації трудящі селища у 1929 році дружньо передпла­тили Третю державну позику індустріалізації країни, включилися у змагання удар­них бригад. Комсомольська організація вузла, що налічувала на той час 150 членів, створила загони «легкої кавалерії». На лютий 1930 року усі робітники і службовці вступили в ударні бригади, незабаром Волноваха стала ударним залізничним вузлом.
Енергійно боролися трудящі Волновахи за виконання п'ятирічних планів. Уже на середину 1932 року на вузлі з 27 паровозів - 26 було переведено на госпрозрахунок. Машиністи депо довели середньодобовий пробіг паровоза до 153 км за­мість 63 км на початок 1931 року, кількість «хворих» паровозів за цей час скороти­лася а 33 проц. до 12,5 проц., а простої вагонів - з 29,5


Волноваха - cучасна карта