Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Велика Новосілка

Велика Новосілка (до 1946 року - Великий Янисоль) - селище міського типу (з 1965 року). Розташована за 90 км на захід від Донецька і за 45 км від залізничної станції Роя на залізниці Красноармійськ-Рутченкове. За 18 км від
Великої Новосілки проходить автострада Донецьк-Запоріжжя. Селищній Раді підпорядковані також населені пункти - Времівка, Нескучне, Новий Комар, Октябр. Населення - 6658 чоловік.
Велика Новосілка - центр району, територія якого 1901 кв. км; населен­ня - 61,8 тис. чоловік. У складі району - селищна й 15 сільських Рад, яким під­порядковано 78 населених пунктів. У районі виробляють майже десяту частину всієї сільськогосподарської продукції області. Тут - 10 радгоспів і 24 колгоспи. Орної землі 143,5 тис. га. Провідне місце в сільському господарстві належить зер­новим культурам (озима пшениця, кукурудза). Вирощують також соняшник, овочі, баштанні культури та ін. Розвинуте м'ясо-молочне тваринництво, свинарство. Промисловість району представлено Краснополянським машинобудівним заводом, піща­ним кар'єром, молокозаводом, консервним заводом. На підприємствах трудяться 1266 робітників. Мережа медичних закладів становить 9 лікарень, 40 фельдшерсько- акушерських пунктів. На території району - 54 загальноосвітніх школи, 4 школи робітничої молоді, 4 будинки культури, 47 клубів, 2 літніх кінотеатри, 80 бібліотек. При районному будинку культури з 1963 року діє народна консерваторія. Працюють 7 народних університетів.
Великий Янисоль заснований у 1780 році, коли греки - переселенці з кримських поселень Селгір Єні-Сала (що розмовляли грецькою мовою) і Великого Єні-Сала (які вважали своєю рідною мовою татарську) - оселилися на правому березі річки Мокрих Ялів, біля впадіння в неї приток Кашлагача та Шайтанки. На підставі грамоти Катерини II від 21 травня 1779 року переселенці звільнялися на 10 років під усіх повинностей і на 100 років - від рекрутської служби.
В 1817 році в селі, що входило до складу Маріупольського повіту Катеринославської губернії, налічувалося 211 дворів і жило 613 чоловіків та 568 жінок. Поселенці в основному займалися скотарством, але крім цього, ще й хліборобством, торгівлею, шовківництвом. Жителі села мали на той час 15 400 овець, 6500 голів великої рогатої худоби, 1500 коней. У 1817 році врожай зернових тут становив 10 260 четвертей. Селя­ни не знали гніту кріпацтва. В 1818-1820 pp. у Великому Янисолі провели межу­вання. за яким на кожну ревізьку душу припало ЗО десятин землі. Землеволодіння було общинним. Ділянки землі, що їх обробляли селяни, перерозподілялись через 10-12 років. В надрах землі тут виявили крейду, глину, камінь. Багато мешканців села з глини й піску робили цеглу й черепицю («татарку»). Сільські гончарі виготов­ляли всілякі глиняні вироби - миски, полумиски, глечики тощо. Ковалі постачали селянам необхідні знаряддя праці (лемеші, коси, вила, граблі і т. д.). Тут же, в селі, виробляли шкіру, з якої шили кожухи, взуття (постоли). На кустарних ткацьких вергппач жінки ткали полотно з льону, килими, доріжки. З шерсті з великою майстерністю в'язали різні вироби.
Розвиток капіталізму після реформи 1861 року посилив класове розшарування села. Згідно з указами 1866-1867 pp. жителі Великого Янисоля прирівнювались до категорії державних селян. Земля, якою вони користувались, була передана общині на впкуіг. В 1866 році Великий Янисоль став центром волості, за якою закріпили 37 771 десятину землі, в т. ч. за Великим Янисолем - 18 876 десятин. У 1885 році жителі села засіяли 5689 десятин озимих і ярих культур і зібрали пересічно 28 420 четвертей. Кількість великої рогатої худоби зменшилась порівняно з 1817 роком майже удвоє і становила 3355 голів, овець було 3611, свиней - 2615. З 395 господарств зовсім не мали землі два, не було посівної площі у 12. До 5 десятин могли засіяти 32 двори. 93 господарі володіли 5-10 десятинами, 202 - від 10 до 25; понад 25 де­сятин мало 56 дворів. 122 господарі могли обробити землю самі, 241 - супрягою, а річні а - 32 - позиченим тяглом з копи. В селі було 89 хазяїв, що орендували 1357,5 десятини землі, з них 504 - орної. Господарства, що засівали до 8 десятин землі, одержували ЗО крб. доходу від врожаю. Цього було недостатньо для того, щоб відшкодувати грошові витрати по господарюванню, і селяни підробляли різними про­мислами.
Частина малоземельних і безземельних селян ставала наймитами. В 1886 році в селі жило 135 наймитів, з них 69 - прийшлих. Зростала заможна куркульська верхівка. У 185 господарствах використовувалась наймана праця, в т. ч. в 75 - про­тягом цілого року. Багато розорених селян йшло з села, шукаючи заробітків. Части­на з них працювала на будівництві Юзівського металургійного заводу, Маріупольської залізниці тощо.
11 а кінець XIX ст. в селі виникли невеликі промислові підприємства. В 1885 році гут було 2 цегельно-черепичних заводи, 4 кузні, 17 вітряків і млин. Торгівля прова­лилась у 5 крамницях, шинку, корчмі, загальний оборот яких


Велика Новосілка - cучасна карта