Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Старогнатівка

Старогнатівки користувалися нею лише 286 осіб, з них 253 чоловіки і 33 жінки.
Обираючи волосну земську управу після ліквідації царизму, селяни сподіва­
лись, що вона виступатиме на захист їх інтересів, насамперед дасть землю. Та до складу Старогнатівської волосної земської управи увійшло 25 чоловік, з них більшість куркулі. Кращі землі належали куркулям, і вони, як і досі, експлуатували бідноту і батраків. Так, Коджаспірова мала 220 десятин власної та близько 200 десятин орендованої землі, 4 будинки, вітряний млин, 20 коней, 16 пар волів, 600 овець тощо. В її господарстві постійно працювали десятки наймитів.
Звістку про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції до Старогнатівки принесли наприкінці 1917 року по-революційному настроєні І. С. Качалов, П. С. Імерелі, Ю. І. Шаповалов, А. К. Атаманов, Ф. X. Сагіров, І. І. Черкес, К. Д. Хорхулу, які повернулися з фронту. Вони познайомили трудівників села з ленінськими декретами про землю і мир, встановили зв'язок з Маріупольським комітетом РСДРП(б) і під його керівництвом почали готуватися до збройної боротьби за нову владу. Делегатом від жителів Старогнатівки на з'їзд селянських депутатів Катеринославської губернії був посланий Л. Ю. Тума - уродженець села, середняк. Повернувшись, він разом з іншими фронтовиками і бідняками очолив боротьбу за встановлення Радянської влади в селі.
Наприкінці січня 1918 року відбулися вибори до Ради. Першим головою Старогнатівської сільської Ради обрали Л. Ю. Туму. Однак уже в квітні 1918 року село захопили австро-німецькі війська. Влада старости підтримувалася вартою - гетьманським карально-поліцейським органом. Після вигнання інтервентів і ліквідації гетьман шини у листопаді 1918 року до Старогнатівки вдерлися денікінські пінська. Завдяки агітації селян-активістів була зірвана мобілізація дорослого чоло­вічого населення у денікінську армію. А на початку березня 1919 року в селі створили підпільну групу, до складу якої входило понад 60 чоловік. За завданням Юзівської підпільної більшовицької організації народний учитель Старогнатівки М. Т. Давидов сформував у селі Новотроїцькому (тепер Волноваського району) партизанський загін. На початку березня 1919 року разом з місцевими повстанцями загін вибив із Старогнатівки денікінців. В день визволення села був проведений мітинг, на якому виступив М. Т. Давидов із закликом відновити Радянську владу і активно боротись проти контрреволюції. Був створений ревком. Його головою і військовим комісаром обрали Л. Ю. Туму. Після мітингу почався запис добровольців до парти­занського загону. Баяшючих виявилося дуже багато, майже всі вони прийшли із зброєю. Загін вже налічував 1500 піхотинців і 300 кавалеристів. Заступником командира і командиром кавалерійського ескадрону затвердили Г. 3. Сагірова, коміса­ром - І. Тютюнника, командиром першого батальйону - І. В. Павлюченка, дру­гого - Науменка, третього - І. Л. Чубарова. Загін провів багато боїв з петлю­рівцями і каральними білогвардійськими частинами у Маріупольському повіті і Таганрозькому окрузі, відновлюючи у селах Радянську владу. Старогнатівський ревком поповнював загін людьми, забезпечував його продовольством і фуражеві. 20 травня 1919 року члени ревкому виїхали з частинами Червоної Армії, які залишили село.
Після визволення Старогнатівки від денікінців у січні 1920 року в селі оформився партійний осередок, який спершу налічував близько 20 чоловік. До його складу вхо­дили Л. Ю. Тума, І. Ю. Тума, І. С. Качалов, П. Є. Імерелі, І. І. Черкес та ін. Був створений ревком, який разом з комуністами активно боровся з контрреволюціонерами, бандитами, дезертирами, провокаторами, спекулянтами, розподіляв посівний матеріал між незамояшими господарствами. Комуністи і члени ревкому Старогнатівки піднімали трудівників села на відродження господарства, на будівництво нового життя, свідомо і вдумливо перетворювали в життя постанови Радянської вла­ди. Жителі Старогнатівки охоче давали продовольство і фураж для Червоної Армії. Тільки з 27 січня по 28 лютого 1920 року волость відправила для 3-ї стрілецької ди­візії 13-ї армії близько 300 пудів пшениці, 989 пудів ячменю, 99 пудів соняшнику, 160 пудів сала, близько 550 пудів м'яса.
21 березня 1920 року відбулись вибори до Старогнатівської Ради, яка організу­вала допомогу сім'ям червоноармійців і тим, хто дуже бідував, а також проведення польових робіт, виконання продрозверстки. Почали працювати ковальсько-колісні, бондарські, столярно-теслярські, шевські і повстяні майстерні.
Старогнатівський волосний виконком дбав також про поліпшення медичного об­слуговування населення, про пожвавлення культурно-освітньої роботи. У серпні 1920 року для ремонту шкіл створили комісію із членів Ради. Були мобілізовані усі муляри, теслярі, пічники, штукатури, ковалі. Крім інших продуктів харчуван­ня, виконком на підставі свого рішення у червні 1920 року передав дитячому садку мед, що надійшов з пасіки, і 10 пудів яблук з орендованого саду.



Старогнатівка - cучасна карта