Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Старобешеве

тиф, 38 - на кір, 6 - на віспу тощо. У 1908 році всю волость з населенням близько 7,7 тис. чоловік обслуговували лише 1 лікар і 1 фельдшер.
Більшість дітей шкільного віку не були охоплені навчанням. У 1870/71
навчаль­ному році у Бешівській початковій школі вчилися 94 хлопчики. Тільки через 6 років сіла за парту перша дівчинка. 1915 року в селі на 5 тис. населення було 2 земських училища, в яких навчалося близько 400 учнів. Проте закінчили їх лише 44 чоловіка. Селянська біднота не мала коштів для освіти своїх дітей. Більшість з них наймиту­вала в куркульських та купецьких господарствах і або зовсім не відвідувала школу, або залишала її після першого чи другого року навчання.
1915 року в Бешівській сільській бібліотеці, відкритій земством 1906 року, з 654 книг 122 були релігійного змісту і тільки 2 - з природознавства. Бібліотека передплачувала лише одну газету й два журнали.
Про Велику Жовтневу соціалістичну революцію у Старобешевому дізналися від робітників Юзівки. Селяни радісно зустріли цю звістку. Активними борцями за пере­могу й зміцнення Радянської влади на селі були учасники Катеринославського губернського з'їзду Рад селянських депутатів. В січні 1918 року в Старобешевому встановлено Радянську владу. Але у квітні того ж року до села вступили австро- німецькі війська. Окупанти грабували селян, відбирали у них хліб, фураж, худобу.
Наприкінці грудня 1918 року після краху німецької окупації на Україні в селі створено ревком на чолі з комуністом П. Н. Ніколаєвим. До його складу ввійшли Г. І. Чаков, П. Б. Федоров, В. І. Коссе та інші. Старобешівський ревком разом з волосним земельним комітетом конфісковували у куркулів землю й передавали бід­някам, проводили продрозверстку. Але невдовзі радянське будівництво знову було перерване. Вже в кінці лютого 1919 року білогвардійські війська Денікіна зайняли Старобешеве. Денікінське командування видало наказ, що зобов'язував молодь всту­пити до «Добровольчої армії». Бідняки й середняки відмовилися виконувати наказ. Тоді до села прибув каральний загін. Карателі зігнали на центральну площу батьків призовників і жорстоко побили їх нагаями. Незважаючи на розправу, до білої армії пішли лише синки куркулів.
Багато старобешівців брали активну участь у партизанській боротьбі проти білогвардійців. Вони організували повстанський загін під командуванням К. С. Кір'язієва. Комісаром загону був член Старобешівського ревкому П. Н. Ніколаєв. Пар­тизани розгромили й вигнали з села карателів, і, закріпившись по берегу річки Калі,міусу, 3 дні утримували цей рубіж. Проти повстанців села виступив полк денікінців, який обстріляв Старобешеве з гармат та кулеметів. Під тиском переважаючих сил ворога повсталі на чолі з Г. І. Чаковим відступили на станцію Волноваха, де перебував штаб П. Ю. Дибенка.
У квітні 1919 року 1-й Радянський стрілецький полк під командуванням Г. І. Шаповалова спільно з загонами старокерменчицьких партизанів, очолених В. Ф. Тохтамишем, за активною участю старобешівців, що підняли повстання проти білогвар­дійців, визволили село. Багато повстанців і жителів села вступило тоді до Червоної Армії.
На початку травня 1919 року в Донбас знову вдерлися денікінці. 19 травня вони захопили Старобешеве і хазяйнували тут до 3 січня 1920 року. Це був період розгулу білого терору. Проте революційно настроєні трудящі села не скорилися: вони продовжували боротьбу.
У 1924 році жителі Старобешевого поставили пам'ятник на братській могилі загиблих у боях за Радянську владу, де поховані політрук 1-го Радянського стрілецького полку Іванченко, жителі села - партизани К. К. Дмитрієв, Г. О. Юр'єв, С. X. Асланов, Б. Є. Біатов, Ф. Т. Борлов, К. С. Кір'язієв та інші.
З вигнанням денікінців у Старобешевому було відновлено Радянську владу. Ще в розпалі громадянської війни, в березні 1919 року, в селі створено підпільний пар­тійний осередок'до складу якого входили 3 комуністи: І. П. Бесєдін (секретар), С. Ф. Савін, X. Ф. Михайлов. Після визволення села партосередок керував виборами до Ради, проводив велику виховну роботу серед населення. Рада з допомогою сіль­ського активу конфісковувала поміщицькі та куркульські землі і розподіляла їх серед селян, очолювала боротьбу з бандитизмом, подавала допомогу бідняцьким сім'ям, налагоджувала роботу шкіл, відала збиранням податків. Активну участь у роботі Старобешівської Ради брали Т. К. Яніев, С. Ф. Савін, Г. X. Кірадієв, М. Ю. Федоров та інші.
В жовтні 1920 року був створений Старобешівський комсомольський осередок - один з перших у Юзівському повіті. Організувати його допоміг політрук 2-ї кавале­рійської дивізії Першої Кінної армії Байков. На зборах старобешівської молоді він зробив доповідь про комсомол і його завдання, дав цінні поради комсомольським ватажкам, забезпечив комсомольців потрібною літературою. Секретарем комсомоль­ської організації було обрано В. М. Ангеліна (нині полковник у відставці).



Старобешеве - cучасна карта