Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Сергіївка

I. І. Сосновенко, С. І. Лахтаренко, М. Ю. Діброва, М. Дідущенко, комсомолець В. Воробйов та інші. На жителів окупанти накладали непосильні податки: по 600 літ­рів молока, 120 штук яєць, півсвині, 150-200
кг картоплі з двору тощо.
Багато сергіївці в боролися з ворогом в рядах Діючої армії. Велику мужність
і відвагу проявив Герой Радянського Союзу льотчик П. Я. Кривень. У 1943-1944 рр.
П. Я. Кривень брав участь у визволенні Кубані, Криму, Білорусії. На своєму «ІЛ-2» він зробив 127 успішних бойових вильотів, знищив літак противника, 21 танк,
2 залізничних ешелони, 48 автомашин тощо. Виконуючи бойове завдання, 20 січня 1945 року мужній льотчик загинув.
Відзначився в боротьбі з ворогом М. Ф. Хорошайлов. В Сергіївській середній школі він очолював комсомольську організацію. З 1938 року навчався на історич­ному факультеті Харківського державного університету. 22 червня 1941 року М. Ф. Хорошайлов склав останній іспит за 3-й курс. Прямо з університету юнак при­йшов на призовний пункт і попросив направити його в Діючу армію. «Мій маршрут був один за всі роки війни,- розповідає він,- фронт - госпіталь, госпіталь - фронт». В кінці війни Микола Федорович дістав тяжке, четверте поранення: три переломи, 26 осколків. Тепер доктор історичних наук, професор М Ф. Хорошайлов завідує кафедрою історії КПРС Донецького університету.
Багато сергіївців брали активну участь у діях партизанських загонів. Меха­нік - водій танку І. І. Хорошайло під Могилевом потрапив у полон. Разом з товаришами він утік з концтабору і в селі Студянці біля м. Бяле-Подляскі в Польщі всту­пив до партизанської групи, яка спочатку налічувала 20 чоловік, а згодом - 118. Вони спалили будинок поліції, знищили кілька машин з боєприпасами і солдатами. Згодом, в листопаді 1942 року народні месники перебралися через Буг і вступили до партизанської бригади ім. С. М. Кірова, що діяла на Поліссі у Наровлянському районі. Тут Іван Іванович був помічником командира взводу розвідки. Пізніше бригада ввійшла до складу регулярних частин 1-го Українського фронту і І. І. Хорошайло брав участь у визволенні Львова, Кракова, штурмі Берліна.
В грізні роки війни 415 сергіївців захищали Батьківщину, 82 з них нагороджені орденами і медалями СРСР, 205 загинули на фронті. Серед них С. І. Редько та його сини Василь і Володимир; Федір, Іван і Григорій Павленки; Максим і Григорій Козленки; Олексій, Олександр й Іван Толмачови. В пам'ять про загиблих односельчан у 1967 році споруджено обеліск з меморіальною дошкою, де навічно вписані їхні імена.
7 лютого 1942 року радянські війська в ході здійснення Барвінково-Лозівської операції вибили гітлерівців з Сергіївки. Але в той час наші частини не мали достат­ніх сил і засобів для розвитку наступу, і 21 лютого фашисти знову захопили село.
8 вересня 1943 року Сергіївка остаточно визволена від німецько-фашистських загарбників. 260 радянських воїнів, що віддали життя за Країну Рад, поховані в парку в братській могилі. Серед них - Герой Радянського Союзу сержант В. І. Маринін, офіцери М. М. Семенов, В. М. Васильчук, сержанти К. С. Робко, І. С. Канішев, рядові П. М. Бірюков, О. І. Барков, В. О. Жирков, Амурат Курбалов, Л. О. Фесенко та ін. У 1945 році на могилі встановлено пам'ятник.
Село дуже потерпіло від окупантів. Зруйновано багато будинків, майже всі спо­руди МТС і колгоспів. Фашисти завдали колгоспам Сергіївки збитків на суму 50 919 тис. крб. Відбудовувати господарство доводилось у виключно важких умо­вах: не було робочої худоби, тракторів, насіння.
Одразу ж приступили до роботи радянські установи. У вересні відновив спою діяльність райвиконком та інші районні організації. Тоді ж вийшов перший номер газети «Колгоспне поле». В жовтні розпочалися заняття в школі. Відкрилася поліклініка.
Колгоспники артілей ім. Г. І. Петровського, «Червоний партизан», ім. Й. В. Ста­ліна, «Краммашбуд», «Шлях до комуни» почали героїчну роботу по відродженню господарства. Радянська держава і трудящі східних районів допомогли сергіївцям кіньми, машинами і запасними частинами. Була одержана насіннєва позичка. Уже до 1948 року колгоспи села освоїли довоєнну посівну площу, відбудували тваринницькі ферми тощо. Проте врожаї збирали невисокі - по 8-9 цнт зерна з га. Від корів надоювали по 800-900 літрів молока.
Потреба дальшого розвитку агротехніки і механізації сільського господарства викликали необхідність об'єднання колгоспів. У 1950 році п'ять колгоспів Сергіївки об'єдналися в один - ім. А. О. Жданова, перейменований у 1963 році на «Краматорський». Укрупнене господарство мало 6180 га землі. В ньому працювало
590 членів. Об'єднались і парторганізації колгоспів. В парторганізації колгоспу їм. А. О. Жданова в 1950 році було 8 комуністів і 3 кандидати в члени партії, які на­полегливо домагалися зростання показників


Сергіївка - cучасна карта