Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Сергіївка

Комсомольці створили місцеві організації товариств МОДР, «Аерохім», «Друг дітей». Під керівництвом учителів вони працювали в школах і гуртках лікнепу, в сільбуді, організовували лекції і диспути на антирелігійні,
природничо-наукові та суспільно-політичні теми. Комсомольська організація шефствувала над створеною в 1924 році піонерською організацією. При сільбуді працювали гуртки художньої самодіяльності. Сільські аматори ставили п'єси «Наймичка», «Бурлака» І. К. Тобілевича (Карпенка-Карого), «Назар Стодоля» Т. Г. Шевченка та інші.
Поліпшувалося медичне обслуговування. У 1928 році в Сергіївській лікарні пра­цювали три лікарі, три фельдшери та інші медпрацівники.
Зміни на краще в селі відчувались всюди. Проте в невеликому індивідуальному господарстві праця залишалася малопродуктивною. Не підвищувалась агротехніка землеробства, купувати машини селянин теж не міг. До 1927 року на території, підпорядкованій Сергіївській сільраді, з 574 господарств близько половини (297) були бідняцькими, 255 дворів - середняцькими і 22 господарства (4 проц.) - куркульськими.
Бідняки й середняки дедалі більше переконувалися, що шлях до заможного життя єдиний - через створення колективних господарств. У 1927 році в Сергіївці організовується ТСОЗ ім. Г. І. Петровського. Того ж року створюється комуна «Чер­вона зірка», головою якої був комуніст Я. Д. Козаченко. В 1928 році на засіданні бюро комуністичного осередку розглянуто питання про хід організації колективних господарств. Для поліпшення керівництва колективізацією в селі створено оргбюро, в яке ввійшли М. П. Ростовський, П. Половинка та інші. В 1929 році комуну «Червона зірка» реорганізовано в артіль. Її головою став двадцятип'ятитисячний, робітник з м. Костянтинівки М. Смиренський. Вона поповнилася новими членами. В 1929-1931 рр., крім артілі «Червона зірка» (з 1931 року - ім. Й. В. Сталіна), в селі
виникли колгоспи «Шлях до комуни», «Краммашбуд», ім. Г. І. Петровського, «Червоний партизан».
Колективізація відбувалася в умовах гострої класової боротьби. Куркулі прола­зили до колгоспів, калічили колгоспну худобу, псували насіння. Від їх рук постраж­дав активіст І. С. Хорошайло. Класові вороги були викриті і виселені з села.
Перехід до колективного господарства в селі в основному завершився 1931 року. В 1930 році в Сергіївці створено Краматорську МТС. У 1935 році вона вийшла на перше місце в області щодо виробітку на трактор і врожайності полів. За наслідками соціалістичного змагання 1936 року МТС посіла перше місце в країні. У 1939 році Ф. І. Решетов за вміле керівництво машинно-тракторною станцією нагороджений орденом «Знак Пошани». У 1937 році за почином Паші Ангеліної в Сергіївці ство­рили дві жіночі тракторні бригади, до яких увійшли В. Т. Ростовська і Г. М. Циганкова (бригадири), О. П. Копоненко, Т. Г. Тютюнник, М. І. Карпова, М. П. Федосова, А. Білик.
Праця селян стала набагато продуктивнішою. Поліпшився обробіток грунту, зросли врожаї. 1939 року колгоспи Сергіївки зібрали по 18,8 цнт зернових з гектара, а колгосп «Червоний партизан» - по 21,1 цнт. За вирощення високих урожаїв лан­кова С. С. Савченко у 1939 році нагороджена орденом Леніна. Збільшувалась оплата Колгоспного трудодня. У 1939 році вона становила 5,6 кг зерна, 1 кг соняшнику та 1 крб. 77 копійок.
Зростала культура колгоспної Сергіївки. Пул о по кінчено з неписьменністю. До 1935 року в селі працювала семирічна школа. За ініціативою парторгапізації її реорганізовано на середню. В 1938 році тут навчалося 320 учнів. За 1938-1941 рр. де­сятирічку закінчили 82 учні.
На початку 1939 року село стало центром Андріївського району. 25 грудня 1939 року на основі нової Конституції СРСР обрано сільську Раду в складі З0 депу­татів. на першій сесії Ради в січні 1940 року обрано виконавчий комітет на чолі з Г. Л. Курасовим. Виконком Ради і постійні комісії провели велику роботу по даль­шому розширенню сільськогосподарського виробництва та благоустрою села. 1939 ро­ку почалась електрифікація Сергіївки від місцевої електростанції, а в наступному році село ітовшістю радіофікували.
В перші ж дні Великої Вітчизняної війни життя в селі перебудувалось на воєн­ний лад. Більшість військовозобов'язаних пішли до Діючої армії. Був створений винищувальний батальйон. До нього ввійшли Ф. І. Решетов (командир), В. С. Мороз, Я. Д. Козаченко, Т. І. Томах, І. І. Забірченко, В. П. Ростовський та інші. Вони охороняли державні установи села, колгоспні будівлі, а потім влились до регуляр­них частин Червоної Армії. З наближенням ворога проведено евакуацію техніки МТС і майна колгоспів.
23 жовтня 1941 року Сергіївку захопили німецькі загарбники. Настали чорні дні насильства і сваволі окупантів. Колгоспи були пограбовані, а школа і клуб перетворені на склади й конюшні. Для дорослих і дітей окупанти ввели трудову повин­ність. Молодь виганяли на каторгу до Німеччини. Комуністів і безпартійних активістів розстрілювали або відправляли в концтабори. Так загинули А. М. Берник,



Сергіївка - cучасна карта