Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Сергіївка

яка залишалася на своєму посту аж до 1950 року, жителі села могли одержувати-елементарну медичну допомогу.
Важке економічне становище більшості селян обумовлювало низький
освітній рівень. Тільки в 1893 році в Сергіївці відкрили однокласну церковнопарафіяльну
школу. В 1914 роді земство збудувало однокласне училище. 162 учнів обох шкіл, переважно дітей заможних селян, навчали 4 вчителі. До революції жоден житель села не зміг одержати середньої освіти.
В роки імперіалістичної війни майже половину працездатних чоловіків волості призвали в армію. Якщо до війни 47 господарств не мали годувальників, то за роки війни 265 господарств залишилися без робочих рук. Тяжка селянська праця значною мірою лягла на плечі жінок.
Радянська влада встановлювалася в Сергіївці в умовах гострої класової бороть­би, що розгорнулася тут після Великої Жовтневої соціалістичної революції. В грудні 1917 року загони Червоної гвардії вигнали з Ізюмського повіту війська Центральної ради. В селі створилася Рада селянських депутатів. До її складу ввійшли Г. Т. Го­луб, С. Н. Томах, П. М. Герасименко, П. М. Хорошайло, В. П. Ростовський, Н, Ф. Лахтаренко. Головою виконкому сільської Ради став більшовик Т. Є. Канишов. І. П. Саржевський був делегатом 1-ї Всеукраїнської конференції селянських депутатів (20-22 січня 1918 року). Повернувшись із Харкова, він закликав селян перерозподілити землю. 27 січня 1918 року виконком Ради утворив земельну комісію, яка взяла на облік усі економії. її очолив І. Г. Козаченко. Весною почали ділити землю.
Проте дальші революційні перетворення на селі припинилися в зв'язку з ні­мецько-австрійською окупацією в квітні 1918 року. Побори, знущання окупантів і гетьманців, відновлення старих порядків викликали обурення більшості селян. У жовтні 1918 року в Сергіївці організувався партизанський загін під керівництвом місцевого жителя більшовика П. Д. Хорошайла. До загону входили П. В. Хорошай­ло, С. В. Ростовський, Н. І. Лахтаренко та інші. 17 листопада партизани заарешту­вали начальника варти, голову волосної управи і вартових. Під керівництвом більшовиків було відновлено волосну Раду.
Дуже короткий час тут хазяйнували петлюрівці. В січні 1919 року з наближен­ням радянських військ повстанські загони вигнали петлюрівців і не допускали білогвардійців аж до підходу частин Червоної Армії.
26 січня 1919 року в Сергіївці відбувся волосний з'їзд Рад. Він обрав волвикон­ком з 8 чоловік, до якого ввійшли Ю. Й. Діброва, И. Ф. Лахтаренко, І. Г. Козаченко, Г. Т. Голуб, П. П. Шевченко та інші. Головою виконкому став Ю. Й. Діброва, а зго­дом, у лютому, І. Г. Козаченко. При волвиконкомі працювали відділи: управління, продовольчий, земельний, військовий, народної освіти тощо.
Волвиконком здійснив конфіскацію поміщицьких маєтків. Спеціальна комісія з 4 чоловік взяла на облік майно, реманент, будівлі і землю поміщиків. Більшу частину вилученої у багатіїв землі передали безземельним і малоземельним селянам. До них перейшла і частина куркульської землі. Якщо в 1917 році до 15 десятин землі мали 952 господарства волості, а понад 15 десятин - 302 господарства, то в 1919 році відповідно 1100 і 175 господарств. Передача майже всієї землі, реманенту і насіння селянам, велика допомога, надана біднякам у засіві землі, зумовили значне збільшен­ня посівної площі. Зернові сіяли в 1917 році на 5746, а в 1919 році - на 13 067 десятинах.
На базі колишньої економії Бантиша поблизу Сергіївки на 37 десятинах землі в 1919 році організовано радгосп. В економії Судермана 17 колишніх батраків об'єд­налися в комуну «Кронштадт». Тут же створено прокатний пункт сільськогосподарського реманенту і майстерня для його ремонту.
В роки громадянської війни виконкому Ради доводилося вирішувати важливі питання по здійсненню продрозверстки і збиранню з куркулів надзвичайного податку, по розподілу землі і налагодженню справ у радянському господарстві, забезпеченню революційного порядку. Багато зробила нова влада і для розвитку культури
села: церковнопарафіяльну школу перетворено на народну і відокремлено від церк­ви, відкрили бібліотеку і читальню, сільбуд. Як свято визволеного народу, в Сергіїв­ці 11-12 березня 1919 року відзначався ювілей Т. Г. Шевченка. Відбувся урочистий мітинг, читалися твори великого поета, було поставлено п'єсу.
Революційні перетворення на селі зустрічали запеклий опір куркулів. Вони протестували проти розподілу землі пропорційно до кількості членів сім'ї, вимагаючи розподілу її залежно від наявної кількості худоби, зривали збирання податку. Через недостатню організованість сільської бідноти куркулям вдалося навіть протягти своїх ставлеників до Ради.
Поступово становище в селі змінювалося. 28 березня тут створено з членів партії і співчуваючих комуністичний осередок, до якого ввійшли І. П. Козаченко, І. І. Александров, Г. Н. Дерека, О. І. Колесников, М. І.


Сергіївка - cучасна карта