Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Сергіївка

Сергіївка - село, центр однойменної сільської Ради. Розташована на підвище­ній рівнині, по берегах маловодної річки Бичка, за 30 км від Слов'янська і за 120 км від Донецька. До найближчої залізничної станції Краматорськ - 14 км.
Населення - 2250 чоловік.
На території села в IX-ХII ст. перебували кочівники, про що свідчать знайдені тут надгробні скульптури - кам'яні баби.
13 кінці X VIII ст. територія сучасного села входила до т. зв. Пилипівського пустища, що містилося між річками Маячкою і Бичком. Воно належало поміщикові су­сіднього села Шабельківки І. П. Шабельському і використовувалось як пасовище. Тут споруджували літні курені для пастухів. на початку XIX ст. В. І. Шабельський одержав від батька у спадщину Пилипівське пустище, 195 кріпаків і в 1800 році за­снував тут село, яке спочатку називалось Іванівкою, потім - Сергіївкою, а ще пізні­ше - Степним-Шабельським.
В період розпаду феодальио-кріпосни цького ладу поміщики, що не змогли пристосуватися до товарно-грошових відносин, розорялися. В такому становищі опини­лась і К. Шабельська, яка у 1850 році всі 208 чоловік кріпосних віддала в заставу Харківському приказу громадської опіки. У 1856 році вона перезаставила селян, а через 3 роки передала село своєму родичеві поміщикові М. О. Замятіну. З того часу воно знову називається Сергіївкою.
До реформи з 2049 десятин землі, які належали поміщикові, 756 десятинами користувалися селяни з розрахунку по 3 десятини на ревізьку душу. За уставною грамотою, яку поміщик оголосив 31 січня 1863 року, селяни мали одержати цю землю за викуп. За кожний наділ вони повинні були відробляти 32 чоловічі дні і 23 жіночі. Крім того, з кожної душі сплачувалось 7 крб. 32 коп. оброку.
Сергіївці відмовились від такої «волі». Вони перестали працювати на пана, не виконували його розпоряджень. Для втихомирення їх у село ввели війська. Тільки після вчиненої солдатами розправи селяни відновили роботу в економії.
У 1869 році було складено нову уставну грамоту. Цього разу поміщик передавав селянам по 2 десятини землі на 252 ревізькі душі. 252 десятини, якими селяни корис­тувалися ще до реформи, пан відібрав, а за це «подарував» їм четверту частину викуп­ної суми. 17 829 крб. викупної суми селяни зобов'язані були внести протягом 49 ро­ків, починаючи з 1 листопада 1869 року.
Наростання соціальних суперечностей у пореформеному селі наочно ілюструє становище селян Сергіївки. На початку 80-х років XIX ст. тут уже налічувалося 102 двори і 653 жителі. Надільної землі община мала всього 504 десятини. В 1883 році посівна площа становила 360 десятин, пересічно по 3,5 десятини на двір. А щорічні податки, сплачувані общиною, перевищували 2000 крб.: 691 крб. подушного, 30 крб. поземельного, 60 крб. земського, 167 крб. волосного і 1054 крб. викупної позички. Пересічно припадало податків по 7 крб. 95 коп. на душу, а на двір - по 19 крб. 04 коп. При тодішньому врожаї і цінах - це вартість зерна, зібраного з 1-1,5 десятин посіву. Багато сергіївців злидарювали, не могли звести кінці з кінцями і му­сили наймитувати у поміщиків або відходити на заробітки в іншу місцевість. В 1884 році 98 жителів, приписаних до общини, в селі зовсім не проживали, а 23 чо­ловіка були сезонними відхідниками.
На початку XX ст. поширеною формою поміщицької і куркульської експлуатації стала оренда. В 1905 році бідняки орендували 690 десятин землі. Висока орендна плата - 8-15 крб. в рік за десятину - поглинала майже увесь прибуток.
Влітку 1905 року під впливом робітників жителі Сергіївки вимагали у поміщика, щоб він передав їм землю, відрізану в час проведення реформи. Коли ж той відмовився, селяни пішли в поле і розподілили між собою частину поміщицької землі. Та не­забаром в село прибув козачий підрозділ, почалися арешти: забрали Ю. Діброву, Г. Голуба та інших. Восени 1906 року селяни ще раз спробували збільшити свої на­діли, вимагаючи від поміщика здати їм поцінно в оренду 200 десятин. Але й цього вони не домоглися.
Напередодні Жовтня земля і реманент розподілялися між жителями села дуже нерівномірно. За даними сільськогосподарського перепису 1917 року, в Сергіївській волості було 12 поміщицьких і 1257 селянських господарств. Поміщикам належало 4608 десятин землі, тобто 28,8 проц. всієї земельної площі волості. Селяни мали 11 307 - десятин землі, з них 7537 десятин купленої. 129 безземельних господарств разом з господарствами, що мали близько 5 десятин, становили бідняцьку частину селян волості. Їх було 545, тобто 43,3 проц. Середняцьких господарств налічувалось 407 (32,4 проц.).
За царизму трудящі, позбавлені елементарної медичної допомоги, страждали від епідемій. В Сергіївці тільки 1913 року почала функціонувати амбулаторія. Обладнання лікарні було примітивним, убогим, і лише завдяки невтомній працьовитості і наполегливості першого лікаря В. С. Сорокіної,


Сергіївка - cучасна карта