Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Першотравневе

4 жовтня під ударами 13-ї армії вони, прихопивши награбоване майно і худобу селян, втекли. Радянську владу було відновлено.
У тяжких умовах відбувався перехід до мирного будівництва. Окупанти і
білогвардійці завдали селу величезних збитків (майже на 800 тис. крб. золотом). Вони забрали понад 278 коней і волів, 245 корів, понад 2 тис. пудів зерна і борошна.
У 1920-1921 рр. з 17,5 тис. десятин орної та присадибної землі, яка була в селі, було засіяно тільки 8 тисяч, бракувало робочих рук, тяглової сили, інвентаря й насіння. З 1921 неврожайним роком настав голод. Зосередивши в своїх руках запаси хліба, куркулі посилили боротьбу проти Радянської влади. Вони стали на шлях про­вокацій, саботажу, спекуляції.
Вирішальну роль у мобілізації населення на подолання розрухи й голоду, бо­ротьбу за відбудову сільського господарства та зміцнення Радянської влади відігра­ли партійний осередок і комітет незаможних селян. У листопаді 1923 року сільський партосередок налічував 14 чоловік, до складу КНС входило 130 чоловік. Комнеза­мівці розв'язували питання землевпорядкування, культурно-освітньої роботи, лік­відації неписьменності, поліпшення охорони здоров'я, санітарного стану села. Го­ловні зусилля КНС спрямовував на боротьбу з куркульством, перерозподіляв серед бідноти куркульську землю та інвентар.
У 1923 році до складу сільської Ради обрали 58 депутатів, серед яких - 11 чле­нів і кандидатів у члени партії, 27 членів КНС. Поряд з розв'язанням політичних і економічних завдань Рада приділяла велику увагу культурному будівництву, в 1925 році відкрила школу-семирічку (доти була початкова школа). В селі налічувалося близько 400 чоловік неписьменних, і Рада створила товариство спри­яння ліквідації неписьменності. До цієї справи було залучено 12 учителів і багато культармійців.
У травні 1922 року в селі відкрито сільбуд. Часто перед трудящими виступали учасники музичного і драматичного гуртків. Велику культурно-освітню роботу проводила бібліотека, яка мала 700 книг, одержувала 19 назв газет і журналів; тут регу­лярно влаштовувалися лекції та доповіді, голосні читання, організовувалися виставки.
Активним помічником партійної організації та сільської Ради став комсомоль­ський осередок, створений у 1922 році; він налічував тоді 20 чоловік. Одним з перппк секретарів його був син пастуха К. М. Лоїзов. Перші комсомольці багато зробили для залучення молоді села до активного будівництва нового суспільства.
До громадського життя залучалися й жінки-активістки. 16 березня 1924 року нагальні збори делегаток волосного жінвідділу обговорили доповідь учительки-комсомолки К. С. Папазової про соціалістичне виховання молоді. У прийнятій резолюції жіноцтво закликало всіх селянок виховувати своїх дітей так, як учить Ленін, вести їх ленінським шляхом. Жінвідділ збирав кошти на користь дитячого будинку; створив перші в селі дитячі ясла, провів реєстрацію дітей шкільного віку.
Волику роботу щодо організації жінок та ліквідації неписьменності проводили Г. П. Балабан, яка тоді працювала в правлінні жіночої ради, деякий час керувала КНС, вчительки О. П. Пупу та Є. І. Цумбек (1948 року Є. І. Цумбек присвоєно зван­ня заслуженого вчителя школи УРСР, 1954 року - нагороджено орденом Леніна).
З розвитком господарства зростала і кількість населення. У березні 1925 року в Мангуші налічувалося 1205 дворів і 5725 жителів, а через рік - село стало цент­ром однойменного району (з 1921 року воно було волосним центром).
Селяни пересвідчувалися в перевагах колективного ведення господарства на прикладі роботи постачальницько-збутової, споживчої та кредитної кооперацій. На 1927 рік довготерміновим кредитуванням було охоплено 62,4 проц. бідняцьких
i середняцьких господарств. Держава подала фінансову допомогу Мангуській сіль­ськогосподарській кредитній кооперації на суму 121,9 тис. крб. Учорашні бідняки, одержавши позику, мали змогу придбати тягло і сільськогосподарські знаряддя. В селі створювалися перші виробничі об'єднання. У 1926-1927 рр. виникли това­риства спільного обробітку землі. Партійний осередок, що 1928 року налічував 48
комуністів, сільрада, КНС забезпечували умови для переходу до колективізації сільського господарства.
У вересні 1928 року в селі створено колгосп «Юний плугатар», до якого пер­шими вступили 9 колишніх наймитів і 8 бідняків, здебільшого молодь. Головою прав­ління обрали комсомольця С. І. Красозова. Одержавши від держави кредит, артіль купила 16 коней, 4 сівалки, 8 возів. Рішенням райвиконкому їй виділили 300 га землі з державного фонду. Навесні 1929 року колгоспникам надано насінну й фуражну позики. Того ж року на поля вийшов перший трактор. Уже в перший рік колектив­ного господарювання колгоспники зібрали до 18 цнт зерна з га, успішно виконали плани хлібозаготівель. Наприкінці 1929 року до колгоспів пішли і середняки. Того



Дивиться також інші населені пункти району:

Мангуш (у 1946—1990 рр. - Першотравневе)- cучасна карта