Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Першотравневе

мала тісний зв'язок з маріупольськими більшовиками - одержувала від них революційну літературу, прокламації та листівки й поширювала їх серед селян сіл Мангуша, Ялти, Урзуфа, Мелекиного, Кальчика.
Після Лютневої буржуазно-демократичної революції сільська біднота й свідома частина середняків - недавніх солдатів, що повернулися з фронту, повели рішучу боротьбу проти засилля сільських багатіїв. 10 листопада від робітників Маріуполя
селяни дізналися про повалення Тимчасового уряду та встановлення влади Рад, її перші Декрети - про землю й мир; про створення Радянського уряду на чолі з В. Леніним.
14 січня 1918 року в Мангуші обрано першу Раду селянських і солдатських де­путатів. Її очолив учитель місцевої школи Ю. Ф. Алакозов. Рада поділила між наймитами і бідняками конфісковані у великих власників землі й сільськогосподарський інвентар. Наприклад, у Г. Чернова відібрали 500 десятин землі, Г. Ярембаша й Ю. Котенджі - по 400 десятин та олійниці й млини, у П. Ільїна, Ф. Фокова - по 200 десятин тощо.
Рада контролювала роботу пошти і медичної дільниці, вжила заходів щодо забез­печення школи паливом і освітленням. Проте селяни не змогли тоді скористатися здобутками соціалістичної революції. Наприкінці квітня 1918 року до Мангуша всту­пили авегро-німецькі війська. Окупанти розігнали Раду, розстріляли голову земельної комісії А. І. Глазова, катували й грабували селян. Націоналізовані землі та інвентар вони повернули куркулям.
Жорстокий терор чинили й білокозаки, що захопили повіт в кінці листопада 1918 року. Білі проводили насильницьку мобілізацію до армії всіх чоловіків від 17 до 45 років. За відмову від неї вони розстріляли Т. І. Тельбізова, П. Ф. Кутру та інших. Але це не залякало селян. Вони чим могли допомагали Червоній Армії, яка громила білих.
У січні 1919 року після визволення села в Мангуші створено військово-революціиний комітет на чолі з А. С. Кабаковим (у 1967 році як активного учасника бороть­би за Радянську владу і в зв'язку з 50-річчям Великої Жовтневої соціалістичної революції його нагороджено орденом Леніна). Ревком мав зв'язок з Маріупольським підпільним партійним комітетом більшовиків.
Під керівництвом ревкому в селі сформовано партизанський загін з 600 чоловік. Командиром загону призначили Т. П. Мангушова, М. П. Мачакру - начальником штабу, Т. Ф. Садохін очолив розвідку. Загін спільно з повстанцями прилеглих сіл Ялти, Мелекиного й Кальчика провів кілька бойових операцій проти білогвар­дійців. У березні 1919 року повстанці роззброїли й вигнали з села каральний загін. На початку травня денікінці кинули проти Мангуша два батальйони солдат. Зав'я­зався бій. Завдяки добрій розвідці та допомозі Ялтинського й Мелекинського партизанських загонів, повстанці, оточивши білих, розгромили їх. Було захоплено З00 гвинтівок, 2 кулемети, кілька тисяч патронів. В іншому бою, що тривав майже цілий день, повстанці взяли в полон 50 білогвардійців і численні трофеї. Розлючені денікінці рушили в наступ проти «червоного Мангуша» великими силами і захопили його. Один з будинків, де оборонялася група повстанців, карателі підпалили. Жив­цем згоріло тоді З0 бійців, серед них - член першої Ради селянських і солдатських депутатів М. П. Топалов. 47 чоловік вороги розстріляли і порубали шаблями. Біло­гвардійці спалили багато жител та інших будівель. Більшість бійців повстанського загону, що відійшли під Новоспасівку (тепер Запорізької області), сформувалися іі батальйон під командуванням Т. П. Мангушова, який пізніше влився до 1-го Ма­ріупольського радянського полку.
1 січня 1920 року війська Південного фронту вигнали з Мангуша білогвардійців. Почало відновлюватися мирне життя. 15 березня обрано постійний орган влади - Раду. Під її керівництвом перерозподілили куркульську землю, здійснювали продрозверстку. Рада організувала боротьбу з контрреволюцією. Червоним військам,
що проходили через село, селяни допомагали продовольством, фуражем, транспортом. Налагоджувалася робота шкіл, медичної дільниці.
12 серпня 1920 року в Мангуші організовано перший партійний осередок, що складався з 6 чоловік. Секретарем його обрано В. М. Маєвського - члена партії
3 1903 року, активного учасника революції 1905-1907 рр. у Забайкаллі. Партосере­док проводив велику масово-політичну й організаторську роботу серед селян.
19 серпня 1920 року на зборах бідноти, де були присутні 200 чоловік, обраїш комітет незаможних селян на чолі з Г. А. Алакозовим. КНС став активним помічни­ком партосередку і місцевої Ради у зміцненні Радянської влади на селі. Влітку 1920 року Мангуш опинився у прифронтовій зоні через наступ з Криму врангелівських військ. Більшості незаможників, партійному й радянському активові знову довелося взятися до зброї. 27 вересня врангелівці на деякий час захопили Мангуш.




Дивиться також інші населені пункти району:

Мангуш (у 1946—1990 рр. - Першотравневе)- cучасна карта