Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Олександрівка

1905 року брали участь у мітингу на Краматорському заводі, де було ухвалено поділити поміщицьку землю. У листопаді 1905 року страйкуючі робітники Краматорського машинобудів­ного заводу провели в селі мітинг, на
якому закликали присутніх до боротьби проти поміщиків і самодержавства. У грудні 1905 року селяни виступили з вимогою лікві­дувати поміщицьке землеволодіння. Було вчинено замах на поліцейського пристава. Протягом 1906-1907 рр. не раз палали садиби, скирти хліба й сіна німецького колоніста Янца та ін. багатіїв. Однак всі селянські виступи були жорстоко придушені, а їх учасники ув'язнені або заслані.
Багато селянських господарств розорилися внаслідок с столипінської аграрної реформи. Так, комерційний банк продав з торгів господарство І. Є. Горбатенка, який не міг по­вернути позичку, одержану для купівлі землі. Через це ж покінчив життя самогубством селянин Д. О. Щербак. Частим супутником сільської бідноти були хвороби. У 1831 році від лилерм в селі померло 89 чоловік, а в 1848 році - від цинги та холери ще 160. Про медичне обслуговування населення власті не дбали. У 1896 році Олександрівна входила до 5-ї медичної дільниці Ізюмського повіту. Лікар перебував у Барвінковому
i дуже рідко навідувався до села. Тому жителі зверталися по допомогу до знахарів. Лише з 1905 року в селі почав працюва­ти фельдшерський пункт.
«Земська початкова школа, відкрита 1896 року, містилася в темній, вогкій і холодній кімнаті старого будинку волосного правління, поруч з арештантською. У звіті земства за 1907 рік відзначалося, що шкільне приміщення зовсім не відповідає своє­му призначенню. Коли скликали волосне зібрання, занять у школі не було. 1909 року
в Олександрівці відкрилось однокласне змішане училище з 3-ма групами дітей, яких навчали й виховували 2 учителі. Напередодні імперіалістичної війни школу відвіду­вали 83 учні, але закінчили її всього 7 хлопчиків і 2 дівчинки.
Під час першої світової війни жителі зазнали нових бідувань. 953 чоловіків Олександрійської волості мобілізували до армії. Внаслідок реквізиції у селян різко зменшилось поголів'я коней і робочої худоби. Зросли податки, вкрай загострилися класові суперечності. Солдати, що повернулися з фронту, принесли в село звістку про Лютневу буржуазно-демократичну революцію. Однак все лишилося тут, як і раніше. Полосне правління перетворили на волосне земство, куди потрапили всі попередні службовці. Біднота, сподіваючись одержати поміщицьку землю, покладала великі надії на Установчі збори. Вибори до них відбувалися в атмосфері гострих суперечок і агітації. В гонитві за голосами і, користуючись масовою неписьменністю селян, есери підказували їм, яке саме число слід відрізувати від виборчого бюлетеня. Гру­па фронтовиків - С. В. Журавльов, Д. Д. Рашевський та ін.- під керівництвом І. Б. Курінного викривали антинародну політику Тимчасового уряду і вели рішучу бороті,бу проти демагогії есерів. Вони вимагали запровадити контроль над господар­ствами великих земельних власників.
Після перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції, наприкінці жовт­им 1917 року в Олександрівці створюється Рада селянських і солдатських депутатів. Головою її обрали І. П. Курінного, першого в селі комуніста. Рада взяла на облік поміщицьке майно і для охорони його призначила своїх контролерів, а також розпо­ділила панську землю й хлібні запаси. Наймити одержали худобу й реманент. На базі економії Романька тоді ж було засновано комуну. Але селянам недовго довелось користуватися одержаною землею. Почався наступ австро-німецьких військ. 7 квітня 1918 року командування частин Червоної Армії, які захищали Донбас, організу­вало населення на оборонні роботи в районі Олександрівки. Незабаром село захопили окупанти. 20 квітня на з'їзді земельних власників, що мали не менше 25 деся­тій землі, була створена волосна земська управа. Всіх радянських активістів - М Т. Лаврова, М. М. Рашевського, С. Д. Тишечка, П. Н. Салюка та ін. заарештували й піддали катуванню. Для боротьби з окупантами у травці 1918 року в Олександрівці Л. М. Дудін, С. Д. Тишечко, С. П. Котов, Д. Д. Рашевський та ін. організували партизанський загін, командиром якого був Є. Ф. Скабелка. Крім цього, олександрівці брали участь у партизанських загонах, які діяли в сусідніх селах. 20 червня 1918 року партизани одного з таких загонів під командуванням Я, А. Іщенка розгромили маєток поміщика Енгеля. Розлючені кара­телі зруйнували будинки, садиби партизанів, членів їх родин заарештували. З кожної сім'ї, що проживала в селі, було стягнуто по 95 крб. контрибуції. Але опір окупан­там посилювався. Загін Є. Ф. Скабелки в ніч з 7 на 8 листопада 1918 року вчинив напад на волосну земську управу, арештував її членів, які готували нове зборище куркулів-власників. Партизани поділили поміщицьку землю і хліб між бідняками. З приходом Червоної Армії 5 січня 1919 року в селі був створений ревком. Незабаром оформився партійний осередок у складі 16 чоловік: М. М. Рашевського, М. Т. Лаврова, П. Д. Пономаренка та інших.


Олександрівка - cучасна карта