Пошук від
Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ


Максимільянівка

школі. 10 травня 1924 року для дітей незаможників, наймитів і червопоармійців було відкрито ясла.
Ще навесні 1919 року в Максимільянівці у приміщен­ні, обладнаному за допомогою червоноармійців, відкрився сільбуд. У ньому працювали хоровий
і драматичний гуртки. Весною 1921 року куркульська банда спалила сільбуд. Через 2 роки сільський будинок відновив свою роботу. Організаторами і керівниками його були Ю. Ф. Безпечний і О. І. Павлій. У 1923-1924 рр. у селі працювали і дві хати-читальні. До X річниці Жовтня відкрився новий клуб, приміщення якого було споруджено методом народної будови. Б 1927 році за добру організацію роботи голова ВУЦВКу Г. І. Петровський подарував місцевому клубу гучномовці. У цьому ж році комсомольці заклали сільський парк.
Робітники шахти № 1 «Проходка» Петровського рудника взяли шефство над селя­нами Максимільянівки. За допомогою шефів у 1925-1928 рр. для максимільянівських піонерів у Святогірську було організовано піонерський табір - один з перших у районі. Велику допомогу подавали робітники в ремонті сільськогосподарського реманенту, організації роботи клубу.
Рік у рік зростала громадсько-політична активність селян. У березні 1925 року у виборах до сільської Ради брав участь 1051 чоловік. Новообрана Рада складалася з 14 бідняків, 12 середняків, 1 робітника, 3 учителів і 3 службовців державних уста­нов. 14 членів сільської Ради були комуністами і комсомольцями.
У селі було створено організації МОДРу, Тсоавіахіму, Червоного Хреста.
До будівництва нового життя активно залучалися жінки. Тільки в делегатських зборах 1926 року брали участь 153 жінки. Серед них були Ф. І. Дерека, П. Т. Мінакова, X. М. Титаренко, О. К. Гацула, П. Ю. Чернишова та інші.
Зачинателями нового в усіх сферах життя села були комуністи і комсомольці, які особливо багато зробили для зміцнення перших колективних господарств. Восени 1923 року в Максимільянівці було організовано комуну «Воля» і товариство спіль­ного обробітку землі «Сільський пролетар». На початку 1924 року комуна мала -100 десятин землі. На прохання партійного осередку з першої партії «Фордзонів», закуплених для України в лютому 1925 року, один трактор було продано в кредит комуні «Воля». Першу борозну на сільському полі проклав трактором комсомолець П. А. Крячко.
Шлях будівництва соціалізму на селі був нелегким. У бідняків, які першими йшли до колективних господарств, бракувало реманенту, тяглової сили. Селяни і керівники артілей не мали ще досвіду розподілу доходів. Облік не був налагоджений. Основною формою його був розподіл не по праці, а на душі. Використовуючи окремі недо­ліки в роботі комуни, куркулі намагалися впровадити оренду і прибрати до своїх рук землю, а також перехопити кредити в держави. Все це, разом узяте, і було при­чиною переходу комуни «Воля» в 1926 році на статут товариства спільного обробітку зеділі. Колективні форми господарювання зміцнювалися в запеклій боротьбі з кур­кульством.
З ініціативи КНС у селі було організовано 3 машинно-тракторні товариства, показове поле, групи виробничої взаємодопомоги, що мало винятково важливе зна­чення для показу переваги ведення артільного господарства. В 1929 році на основі 2 ТСОЗів - «Сільський пролетар» і «Воля» - створено колгосп ім. Г. І. Петровського, який об'єднав 622 господарства.
Одне з провідних місць у створенні колгоспу належало КНС, який на початок 1929 року включав 250 членів. Активну участь у будівництві та зміцненні колгоспів брали П. Д. Кишкар, М. Д. Кишкар, К. М. Литвиненко, Г. М. Янушевський, І. В. Свищев, Я. Д. Чирка, І. М. Петренко, Т. С. Кисіль, С. С. Заїка, Ф. І. Бонда­ренко, Я. Г. Лябах, Л. Г. Венжега, Ю. В. Чернишов. 35 комуністів і активістів послали для проведення колективізації і організаційно-господарського зміцнення колгоспів Марійського району.
Максимільянівські колгоспи рік у рік економічно міцніли. На їхніх ланах з'я­вилися трактори та інші сучасні сільськогосподарські машини. З весни 1933 року колгосп обслуговувала Богоявленська МТС. У лютому наступного року сільгосп­артіль знову розділилася на два самостійні господарства - колгоспи ім. Г. І. Петровського та ім. Й. В. Сталіна. Тоді ж у артілях створено партійні організації. Вже у 1935 році колгосп ім. Г. І. Петровського став мільйонером. На трудодень колгоспники одержали по 6 крб. 54 коп. і 2,5 кг зерна.
У 1939 році колгоспи села здобули право брати участь у Всесоюзній сільсько­господарській виставці. За успіхи в розвитку сільськогосподарського виробництва їх нагороджено 3 золотими і 8 срібними медалями. В 1940 році в обох артілях одержали понад 2 млн. крб. прибутку. На трудодень колгоспникам було видано по 7 крб. і 3 кг хліба.
Напередодні Великої Вітчизняної війни в селі діяли амбулаторія, пологовий будинок, які обслуговували лікар і 3 працівники середнього медперсоналу. В 1930 році відкрилися колгоспні ясла. В 1933 році було відкрито дитячий


Максимільянівка - cучасна карта