Пошук від
Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ


Максимільянівка

22 травня 1919 року Максимільянівку захопили денікінці. Грабежі, насильства, розправи над сільськими активістами, стягнення поміщиками, що повернулися, «законної» третини врожаю і 380 крб. з кожної десятини
поміщицької землі - ось що принесла селянам денікінщина.
24 грудня 1919 року 42-а дивізія 13-ї армії Південного фронту визволила Максимільянівку від денікінських банд. Наступного дня був створений ревком, що діяв до кінця березня 1920 року - до обрання сільської Ради.
Після визволення села усі зусилля жителів були спрямовані на подання допо­моги Червоній Армії, ліквідацію бандитизму, на розв'язання невідкладних завдань господарського і культурного будівництва. У першій половині 1920 року вони пере­дали частинам Червоної Армії 7327 пудів пшениці, 2645 пудів картоплі, 6700 пудів соломи та сіна, 117 голів великої рогатої худоби, 240 пудів печеного хліба. Ревком, а потім Рада послідовно проводили в життя аграрну політику Радянської влади. Крім 4858 десятин колишньої надільної землі безземельні і малоземельні селяни Максимільяниівки, відповідно до закону Всеукрревкому від 5 лютого 1920 року, одержали
1429 десятин поміщицької землі. Землекористування куркулів було обмежене, а лиш­ки землі їхніх господарств передавалися найбіднішим селянам.
Наприкінці вересня - початку жовтня 1920 року в районі села 9-а стрілецька дивізія 13-ї армії стримувала натиск врангелівських військ. Активну участь у боях з інтервентами, білогвардійцями, махновцями брали максимільянівці: С. В. Авраменко, Т. В. Черниніов, А. С. Рибка, Ю. Ф. Безпечний, Я. М. Бондаренко, Д, Г. Дяченко, І. О. Дерека, Й. А. Іващенко, Д. М. Чуть, М. 3. Колос, X. А. Кисіль, М. А. Кишкар, М. П. Крячко, Р. М. Бондаренко та багато інших. Віддали життя у боях за Радянську владу Г. Коюда, Л. Кащеєв, С. Винник, Л. Басенко, П. Зубапь, Т. Кисіль, Л. Федоров, К. Лагута, С. Лагута, І. І. Рубчев.
З величезними труднощами зустрілися жителі Максимільянівки, коли почали відбудовувати зруйноване господарство. В особливо тяжкому становищі перебували бідняцькі господарства села, яких у 1920 році налічувалося 138. Куркулі в умовах економічної розрухи, викликаної війною, використовуючи невдоволення середняків продрозверсткою, намагалися підпорядкувати їх своєму впливові. Значну роль у проведенні всіх економічних і культурних заходів у Максимільянівці відіграв комітет незаможних селян, створений у травні 1920 року. Першим головою КНС був А. А. Авраменко, секретарем - М. Д. Ігнатенко. А. А. Авраменка обрали делега­том на 1-й Всеукраїнський з'їзд КНС. Комітет незаможних селян брав активну участь у здійсненні земельної реформи. У 1920 році в селі за участю КНС було створено споживче товариство.
Велику роботу провели органи Радянської влади і КНС по боротьбі з голодом 1921 року та його наслідками. Незважаючи на тяжке продовольче становище, КНС у вересні 1921 року передав у фонд допомоги голодуючим Поволжя 7765 крб. грішми і багато сільськогосподарської продукції. Для дітей-сиріт було зібрано 6 пудів борошна, 14 пудів ячменю, 24 пуди кукурудзи, 2,5 пуда картоплі і 112 крб. В свою чергу селу велику допомогу подала держава. Тільки в лютому 1922 року вона дала насіння для засіву 1100 десятин ярих. Однак через нестачу насіння і тягла землю не було повністю оброблено. У 1923 році в селі на 497 дворів припадало 5254 десятини орної землі, з яких 900 десятин толокувало.
Відбудові господарства села та організації культурно-освітньої роботи серед на­селення величезну увагу приділяв партійний осередок, створений 18 грудня 1923 ро­ку. До нього входили також комуністи с. Георгіївки і станції Роя. Першим секрета­рем партійного осередку був П. І. Новиков. З січня 1924 року в селі оформилася і комсомольська організація, яку очолив Ю. Ф. Безпечний, Комсомольцями стали діти бідняків, червоних партизанів - С. Ю. Сало, Д. І. Гацула, М. Д. Ігнатенко та інші.
Глибоким болем відізвалася в серцях селян звістка про смерть В. І. Леніна. Трудящі села ще тісніше згуртувалися навколо ленінської партії. В дні ленінського призову до партійного осередку села подали заяви про вступ до партії 35 членів КНС і 5 комсомольців. Сільський КНС також оголосив ленінський набір, під час якого до нього вступило 45 чоловік. Організація КНС у Максимільянівці стала най­більшою в районі.
В центрі уваги комуністів і комсомольців були питання зміцнення радянських органів на селі, кооперування, ліквідація неписьменності, розгортання культурно-освітньої роботи.
На початку 1923 року в селі з 2658 чоловік письменних було 1283, що становило
48 проц. Не вміли писати й читати 65 проц. жінок. Для їх давчапня створили пункти лікнепу, налагодили навчання груп неписьменних. Тільки в 1923-1926 рр. курси лікнепу закінчили 387 чоловік. Діти вчились у трудовій


Максимільянівка - cучасна карта