Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Холодна Балка

гора коксівне вугіл­ля. У вересні 1943 року гірники селища звернулися з закликом до всіх трудящих району почати передяедвтневе соціалістичне змагання: «Докладемо всіх зусиль до того, щоб якнайшвидше відродити
зруйновані шахти, заводи, дати країні й фронту більше вугілля, металу для остаточного розгрому німецько-фашистських банд». Швидко стали до ладу шахти №№ 13, 15, 16, 17, 28-біс. До свята 7 листопада 1943 року шах­тарі дали країні перший надплановий ешелон вугілля. А до початку 1944 року в шах­тоуправлінні працювало 32 «Майстри вугілля у дні Великої Вітчизняної війни». Серед них - вибійники Л. П. Новиков, І. І. Олійников, прохідники М. П. Жук, С. І. Єленський, бурильники О. П. Кузьмин, В. С. Шамрай та ін. У вересні-жовтні 1943 року були закладені нові шахти №№ 10, 21, 25, 31, в січні 1944 року - № 7. І в січні 1944 року новозбудовані шахти дали перше вугілля.
Велику допомогу шахтарям у цей тяжкий час подавали жінки. Підтримавши ініціативу дружин гірників Макіївської шахти «Софія», вони добровільно відвантажу­вали вугілля. Деякі з них оволоділи шахтарськими спеціальностями. 3. С. Брикова, Р. С. Канунникова, К. І. Савенко, В. X. Попова та ін. нагороджені медалями «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу 1941-1945 рр. М. М. Гвозденко у 1948 році присвоєно звання почесного шахтаря.
В роки четвертої п'ятирічки комуністи всю свою роботу спрямовували на дострокове виконання плану відбудови й розвитку народного господарства. Почесний шахтар, член партії Ф. Г. Синяк у 1949 році виконав 7,5 річної норми, М. М. Капустєнко - 6. Вибійники шахтоуправління «Холодна Балка» комсомолець І. К. Медведєв із своїм напарником І. І. Абраїмовим виконали п'ятирічну-норму у грудні 1947 року, продуктивність їхньої праці становила 254,8 проц. Комсомольці своїми силами відбудували клуб, де організовували цікаві молодіжні диспути, вечори від­починку гірників, демонструвалися художні кінофільми. При клубі працювала біб­ліотека, дитячий сектор, гуртки художньої самодіяльності.
За успішну відбудову шахт, дострокове виконання четвертого п'ятирічного плану Радянським урядом нагороджено 29 кадрових робітників орденом Леніна, в т. ч. вибійники С. М. Василець, П. Я. Платонов, І. А. Черніков, С. М. Нікішкін та ін. 56 гірників одержали орден Трудового Червоного Прапора. 40 виробничників нагороджені медаллю «За трудову відзнаку», 38 чоловік - медаллю «За трудову доблесть», 41 шахтар медаллю «За відбудову вугільних шахт Донбасу».
Значних успіхів досягли трудящі селища в роки п'ятої п'ятирічки. У 1951 році стала до ладу шахта № 14-18. У 1953 році почалося будівництво нової шахти «Хо­лодна Балка» № 3. У 1954 році гірники шахтоуправління відправили Батьківщині 4б тис. тонн надпланового вугілля, збільшили середньодобовий видобуток вугілля майже на 80 проц. Порівняно з 1953 роком продуктивність праці зросла на 20 проц., була значно перевершена проектна потужність шахт. Уже 21 листопада 1955 року шахтарі рапортували Батьківщині про виконання плану п'ятої п'ятиріч­ки. За цей час гірникам двічі присуджувався перехідний Червоний прапор Ради Міністрів СРСР, п'ять разів - перехідний Червоний прапор ВЦРПС та Міністерства вугільної промисловості СРСР.
Обговорюючи рішення XX з'їзду КПРС, шахтарі вирішили перевищити проектну потужність свого підприємства у півтора рази. З цією метою гірники підготували шість лав з вийманням вугілля зворотним ходом від межі шахтного поля. Передові прохідники І. А. Гринь, П. І. Болоцький, О. Д. Білоусов, М. Д. Білоцерковський, С. К. Гнатенко, О. М. Бєликов закликали прохідників області розгорнути соціалістич­не змагання за достроковий пуск 47 лав для поповнення недостатнього фронту очис­них робіт. Партійне бюро шахтоуправління направило 80 проц. комуністів на під­
земні роботи. 24 серпня 1957 року до Дня шахтаря державна комісія прийняла нову шахту «Холодна Балка» № 3, устаткова­ну за останнім словом вітчизняної техні­ки. Першими по-мамаївськи почали пра­цювати гірники дільниці, яку очолив комуніст Г. Я. Мурай. Члени бригади почесного шахтаря І. М. Шеховцова добували по 4,2 тонни вугілля понад нор­му, а кожний член бригади робітників очисного забою І. Ф. Кузьмина - по 4,4 тонни. За досягнуті успіхи в соціаліс­тичному змаганні у день відкриття XXI з'їзду КПРС Донецький обком КП Ук­раїни, облпрофрада та рада народного господарства вручили колективу шахто­управління «Холодна Балка» на вічне зберігання Червоний прапор.
Прапороносцем семирічки в селищі стала комсомольсько-молодіжна бригада робітників очисного забою С. С. Сиротенка. 10 січня 1959 року бюро Макіївського міськкому комсомолу присвоїло їй почесне звання бригади комуністичної праці, А в квітні 1959 року звання колективів комуністичної праці завоювали бригади ро­бітників очисного забою Є. С. Окруашвілі, І. Д. Гаркуші, М. А. Щербакова. Наслідуючи приклад В. І. Гаганової, прохідницька бригада Г. Г. Нечаєва перейшла працю­вати в більш складні геологічні умови, змінивши відстаючу бригаду, і з першого дня впевнено


Холодна Балка - cучасна карта