Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Холодна Балка

парторганізації на обліку вже було 40 комуністів. Виконуючи рішення XIV з'їзду партії, комуністи селища очолили боротьбу за дальший розвиток промисловості. У 1926 році на правому схилі балки Холодної були закладені
п'ять шахт з похилими стволами. Завдяки героїчним зусиллям шахтобудівників і правильній організації праці уже через рік на двох нових шахтах № 12 і № 13 розпочався видобуток вугілля. 1928 року гір­ники заклали шахти № 14 і № 18. У 1928/29 господарському році три нові холодно- балківські шахти дали 60 642 тонни вугілля. Держава щедро забезпечила підприєм­ства врубовими машинами, скреперами, лебідками, конвейєрами та іншою гірничою технікою. Трудящі Холодної Балки активно включилися у всенародне соціалістичне змагання за дострокове виконання першого п'ятирічного плану. Партійна організа­ція шахтоуправління, в якій налічувалось у 1930 році 90 членів і кандидатів у члени партії, очолила змагання серед гірників за дострокове виконання планів першої п'ятирічки. На підприємствах були організовані курси для підвищення кваліфікації молодих робітників.
Застрільником руху за вміле використання гірничої техніки став один з перших новаторів вугільної промисловості, попередник М. О. Ізотова і О. Г. Стаханова, бригадир вибійників 4-ї східної механізованої лави шахти № 29 С. О. Филимонов. Очолювана ним бригада підвищила продуктивність врубових машин до 5 тис. тонн на місяць, проти середньої по Донбасу 2100 тонн. Він перший у нашій країні вико­ристав врубову машину на зворотному ходу. ЦК партії рекомендував керівництву вугільної промисловості «...протягом місяця поширити досвід Филимонова не менш ніж на 50 найважливіших шахтах Донбасу з тим, щоб у першому кварталі 1931 року ці методи запровадити у всьому Донбасі». У міській газеті «Макеевский рабочин», в окружній «Диктатура труда», у республіканській «Комуніст» з'явилося багато
г татем про методи роботи бригадира Филимонова. Виступали в пресі члени бригади шібійники С. Бєліков та К. Сєрьогін, які були активними робкорами, писав сам бри­гадир. Пізніше у Харкові й Москві була видана брошура про досвід Филимонова. Пипчати передові методи роботи на шахту № 29 приїздили гірники і з інших підприємств. Филимонов також виїжджав на шахти Єнакієвого, Горлівки, Кадіївки. Він ції ступав на засіданні Всеукраїнсіжого комітету профспілки гірників у Харкові, у Нищій Раді Народного Господарста в Москві, в ЦК профспілки гірників, де ділився Досвідом роботи щодо використання врубових машин на зворотному ходу. 9 лютого 1931 року М. І. Калінін вручив С. О. Филимонову орден Леніна. Пізніше Се­мен Олексійович закінчив Українську гірничопромислову академію і працював по­мічником головного інженера. В роки Великої Вітчизняної війни добровольцем пішов на фронт. Захищав Сталінград, Ростов. Загинув у бою за шість місяців до перемоги над ворогом.
Гірники Холодної Балки активно включилися у стахановський рух. Уже 17 вересня 1935 року відкриті партійні збори, обговорюючи передову «Правды» «Про стахановський рух», ухвалили перевести дільниці і шахти на стахановський меюд роботи. У лютому 1936 року партійна і профспілкова організації очолили змагання за звання майстра вугілля першого класу, багато комсомольців стали на ста хановську вахту, виконуючи щоденно по 3-6 норм. Запровадження нових форм організації праці дало можливість шахтоуправлінню підвищити середньодобовий ми добуток вугілля більш як на 200 тонн.
За роки передвоєнних п'ятирічок шахтоуправління «Холодна Балка» значно роз­ширилось. Усі рудники успішно виконували державний план. Значний економічний ефект дала ліквідація поверхневих комплексів дрібних шахт. На підприємствах виросли кадри кваліфікованих робітників, які досконало оволоділи новою технікою і технологією виробництва. Комуністи вели перед в боротьбі за дострокове вико­нання завдань партії і радянського уряду. Серед них О. Д. Кутя, Ф. В. Михайлов, А. М. Афанасьєв, М. Ю. Шеховцов і інші.
У 1938 році Холодна Балка була віднесена до категорії селищ міського типу. На 1941 рік тут проживало 6012 чоловік. У 1939 році відбулися вибори до селищної Ради депутатів трудящих, головою якої обрали учасника громадянської війни комуніста А. А. Коротаєва. 20 депутатів селищної Ради проводили велику організаторську роботу серед населення, мобілізовували трудящих на успішне виконання завдань п'я­тирічки. Велику увагу приділяла Рада житловому і культурному будівництву, благоустрою. Зводили у Холодній Балці типові багатоповерхові будинки, прокладалися дороги, вулиці, тротуари, а також водопровід. Будівельники здали в експлуатацію ноні школи, магазини. Перед Великою Вітчизняною війною у місцевих школах навча­лося 1203 дітей гірників, працювало 52 вчителі. У двох шахтних клубах відбувалися зустрічі з ветеранами революції та громадянської війни, ветеранами праці, стахановцями, працювали музичний, хоровий, драматичний та інші гуртки, спортивні секції.



Холодна Балка - cучасна карта