Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Макіївка

На головній вулиці десятка два заповзятливих вірменів влаштовували бакалійні крамниці, винарні... На одному розі красувалася вивіска: «Бубличний і крендель­ний заклад Восход Івана Пискунова». На другому -
«Готовий одяг Перешивайлова», далі «Акушерка Бабкіна», «Швець Кислий», «Кравець Жовтобрюх...». У Дмитрим­ську було 2 рудникові лікарні, кілька фельдшерських пунктів, працювало лише 10 лікарів. Сотні робітників зустрічалися з лікарем тільки раз у житті, під час рек­рутського набору. До селища надходило усього 20 примірників газет: для попа - «Епархиальньїе ведомости», для поліції - «Полицейский листок», а управляючі шах­тами одержували «Биржевые ведомости». До робітників іноді доходила газета «Копейка». Бібліотеку мав лише торговець Батманов, який за певну плату видавав кнжки.
З перших днів першої світової імперіалістичної війни більшовики району, очолені В. Батовим і В. І. Єрмощенком, викривали несправедливий, грабіжницький характер ії. Вже 19 липня 1914 року відбулися антивоєнні виступи. Мобілізовані металісти, вирушаючи на фронт, на станції Бузанівка (тепер станція Мишине) відмовилися сідати у вагони. Поліція викликала сотню козаків, були вбиті й пора­нені. Поліцейський наглядач доносив у Новочеркаськ військовому отаману , що «в Макіївці настрій запасних загрожуючий, для придушення заворушень вдалися до вогню». Подібні виступи відбулися у 1915 році. 22 квітня застрайкував металургійний завод товариства «Уніон», який виконував замовлення військово-морського відомства. Понад 3 тис. робітників вимагали від адміністрації підвищити заробітну плату на 10-25 проц., запровадити півгодинну перерву на сніданок. Страйкарів підтримали котельники Макіївського заводу Фресса й робітники ряду шахт. Усього в страйку взяли участь до 4 тис. чоловік. Металісти страйкували 10 днів. Власті стигнули сюди поліцію з усього Макіївського гірничого району. 100 активних учас­ників страйку було заарештовано й відправлено на фронт. У листопаді 1915 року було створено Макіївський комітет РСДРП, який об'єднав організації Горлівсько-Щербинівського району, Петровського заводу і навколишніх рудників, Єнакієвого, Юзівки, Берестово-Богодухівки, Костянтинівського пляшкового заводу, Нью-Йоркського механічного заводу, Бахмута й заводу «Нікополь» в Маріуполі.
Комітет встановив зв'язок з Російським бюро ЦК партії, звідки одержав кілька номерів газети «Социал-демократ» та іншу нелегальну літературу. В квітні-травні 1916 року під керівництвом більшовиків відбувся великий страйк шахтарів Горлівсько-Щербинівського району, який охопив понад 45 тис. чоловік. В липні й серпні 1916 року Макіївський комітет РСДРП випустив два номери газети «Правда труда» тиражем близько 200 прим. У першому номері говорилося: «Лозунгами поточного моменту нашої організації будуть лозунги ЦК РСДРП, надруковані в № 4 газети «Социал-демократ». «Правда труда» передрукувала також статтю В. І. Леніна «Кіль­ка тез». Керуючися вказівками Російського бюро ЦК, Макіївські більшовики 9 січня 1917 року провели загальнорайонний страйк, який переріс у політичну демонстрацію за перетворення війни імперіалістичної на громадянську, повалення самодержавства
і створення революційного уряду.
Звістка про Лютневу буржуазно-демократичну революцію дійшла до Макіївки
2 березня 1917 року. Кілька днів у районі тривали маніфестації. Вийшов з підпілля Макіївський комітет РСДРП. В адресній книзі ЦК РСДРП(б) зазначалося: «Макіївський комітет легально існує з 3 березня 1917 року як більшовицький». 5 березня 1917 року відбулися вибори до Макіївської районної Ради робітничих і солдатських депутатів. З 90 депутатів її першого складу було лише 7 більшовиків. Це пояснюєть­ся тим, що багато жителів ще перебувало під впливом меншовиків і есерів. Незва­жаючи на це, робітнича міліція складалася з більшовиків та співчуваючих їм. Більшовики Макіївки приділили особливу увагу підготовці та проведенню виборів до рудникових Рад і рудникових комітетів. І в перші ж дні революції вони домоглися серйозної переваги. Перші рудникові комітети виникли на шахтах «Софія», «Іван», «Шиідт», рудниках Бурозівському та Марківському. Рудкоми рішуче втручалися в усі питання виробництва, явочним порядком встановлювали на шахтах свій контроль і нерідко усували від керівництва підприємствами власників. 10 березня
1917 року відбулася перша легальна конференція більшовиків Макіївки з представ­никами від партійних організацій Катеринослава, Бахмута, Харкова, Горлівки, Єнакієвого, Щербинівки. Конференція обрала новий склад Макіївського комітету РСДРП. На цей час Макіївська організація налічувала 180-200 членів партії.
За рішенням конференції при районній Раді було створено більшовицьку фракцію, до якої ввійшли А. Батов, Ф. Рябцев, В. Бажанов, І. Жур, В. Гареколь, Г. Кажем'якін, К. Лаврушин, С. Кочеров, Г. Силін, І. Пасов. Під впливом фракції районна Рада ще 13 березня ухвалила запровадити 8-



Дивиться також інші населені пункти району:

Макіївка - cучасна карта