Пошук від
Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
11 їдалень, 14 буфетів. Товарообіг торговельних підприємств у 1968 році порівняно 1945 роком зріс майже у 15 разів.
У мікрорайоні Центральному виросло медичне містечко. Тут містяться районна лікарня на 285 ліжок, аптека, багатоповерхові будинки для лікарів. В місті є станція швидкої медичної допомоги, пологовий будинок, інфекційна лікарня, дитячії іі протитуберкульозний санаторій. У медичних закладах Красного Лиману - понад 100 лікарів, у т. ч. заслужені лікарі УРСР - В. М. Калитенко, А. О. Лазько, М. С. Дубинін. Середній медперсонал налічує 345 чоловік. Серед медпрацівників 15 відмінників охорони здоров'я. Кандидат медичних наук лікар Я. А. Добринський - почесний трудівник району.
В місті є стадіон, 3 спортивні зали й дитяча спортивна школа. Член спортивних сккцій при товаристві «Локомотив» О. В. Іваницький тричі здобував звання чемпіона світу і олімпійського чемпіона з класичної боротьби.
Красний Лиман став зоною масового відпочинку трудящих і їх дітей. На мальовничому березі Дінця розташовано Щурівський будинок відпочинку. Тут влаштовано кілька турбаз і піонерських таборів. Обслуговують населення 3 лазні, 4 перукарні, 15 побутових майстерень. З року в рік підвищується матеріальний добробут радянських людей. У робітників провідних професій залізничного вузла заробітна плата збільшилася порівняно з 1959 роком: шляховиків - на 58,5 проц., будівельників - на 55,6 проц., вагонників - на 54 проценти. Все це є свідченням піклування партії та уряду про постійне підвищення добробуту трудящих. Різко збільшилися вклади жителів Красного Лиману в ощадних касах. Тільки за останні 12 років (1957-1969) кількість вкладників майже подвоїлась, а сума вкладів зросла в 5 разів. На 1 січня 1969 року 5082 пенсіонерам виплачувалося на рік понад 2,6 млн. крб. пенсії. В особистому користуванні населення - понад 100 легкових автомобілів, 2000 мотоциклів і мотопедів.
Багато уваги приділяється комуністичному вихованню трудящих, особливо підростаючого покоління. У 1969/70 навчальному році в 5 середніх, 2 восьмирічних, 5 початкових, 1 спеціальній школі, а також у 2 середніх школах робітничої молоді навчалося 5260 учнів. У 1962 році відкрито музичну школу. В цих закладах працює близько 250 педагогів. У місті діє філіал Харківського інституту інженерів залізничного транспорту. Працюють університети комуністичного виховання, культури, правових знань, 11 клубів за професіями, 27 постійно діючих агітпунктів і 28 агітмайданчиків, де понад 1000 пропагандистів, агітаторів та політінформаторів роз'яснюють трудящим рішення партії та уряду, найважливіші питання внутрішнього і міжнародного життя.
У 24 бібліотеках з фондом у 234,6 тис. книг налічується 23,3 тис. читачів. на кожну тисячу населення передплачується по 1143 прим, газет і журналів. У всіх мікрорайонах міста є відділення зв'язку. У трьох палацах культури на 1830 місць, у 6 клубах, а також на підприємствах працюють 112 гуртків художньої самодіяльності, в яких беруть участь понад 2000 чол. В листопаді 1960 року 8 учасників художньої самодіяльності Палацу культури ім. Артема були у складі мистецького колективу, що брав участь у декаді літератури й мистецтва УРСР в Москві, а в березні 1969 року в Києві - у творчому звіті, присвяченому 100-річчю з дня народження В. І. Леніна.
На обласному фестивалі самодіяльного мистецтва з нагоди 50-річчя Великого Жовтня хор машиністів локомотивного депо, що існує шостий рік, посів друге місце. Колишня учасниця художньої самодіяльності Палацу культури ім. Артема А. В. Плиско після закінчення Софійської консерваторії була артисткою Софійського оперного театру, філармонії, а потім Донецького театру опери та балету (померла 1966 року). Колишній учасник художньої самодіяльності І. В. Попітченко - нині соліст Калінінградської філармонії.
В локомотивному депо є музей революційної, бойової і трудової слави. Силами громадськості у мікрорайоні Південному створено кімнату-музей друзів природи.
Історичні події, що відбулися у Лимані під час трьох російських революцій і громадянської війни, поклав в основу роману «Селяни» вихованець літературної студії (тепер літоб'єднання «Промінь») при редакції районної газети «Зоря комунізму» П. Д. Рєзников. У іншому його романі «Великий перелом» відображено період колективізації в Лиманскому районі. Боротьбі трудящих за встановлення і зміцнення Радянської влади в Лимані присвятив роман «На Дінці Сіверському» колишній голова районного літературного об'єднання В. С. Макогін. Активний член літоб'єднання «Промінь» Є. А. Нефьодов підготував до друку збірник віршів про молодь, комсомольців. Льотчик В. А. Полупан - випускник середньої школи № 3 - автор понад 30 пісень. Його піснею «Квітни, земле Амурська» Амурський народний хор в 1968 році закінчував свої концерти в Москві.
Красний Лиман
Сторінка 10 з 11
До послуг краснолиманців - близько 100 магазинів, кіосків,11 їдалень, 14 буфетів. Товарообіг торговельних підприємств у 1968 році порівняно 1945 роком зріс майже у 15 разів.
В місті є стадіон, 3 спортивні зали й дитяча спортивна школа. Член спортивних сккцій при товаристві «Локомотив» О. В. Іваницький тричі здобував звання чемпіона світу і олімпійського чемпіона з класичної боротьби.
Красний Лиман став зоною масового відпочинку трудящих і їх дітей. На мальовничому березі Дінця розташовано Щурівський будинок відпочинку. Тут влаштовано кілька турбаз і піонерських таборів. Обслуговують населення 3 лазні, 4 перукарні, 15 побутових майстерень. З року в рік підвищується матеріальний добробут радянських людей. У робітників провідних професій залізничного вузла заробітна плата збільшилася порівняно з 1959 роком: шляховиків - на 58,5 проц., будівельників - на 55,6 проц., вагонників - на 54 проценти. Все це є свідченням піклування партії та уряду про постійне підвищення добробуту трудящих. Різко збільшилися вклади жителів Красного Лиману в ощадних касах. Тільки за останні 12 років (1957-1969) кількість вкладників майже подвоїлась, а сума вкладів зросла в 5 разів. На 1 січня 1969 року 5082 пенсіонерам виплачувалося на рік понад 2,6 млн. крб. пенсії. В особистому користуванні населення - понад 100 легкових автомобілів, 2000 мотоциклів і мотопедів.
Багато уваги приділяється комуністичному вихованню трудящих, особливо підростаючого покоління. У 1969/70 навчальному році в 5 середніх, 2 восьмирічних, 5 початкових, 1 спеціальній школі, а також у 2 середніх школах робітничої молоді навчалося 5260 учнів. У 1962 році відкрито музичну школу. В цих закладах працює близько 250 педагогів. У місті діє філіал Харківського інституту інженерів залізничного транспорту. Працюють університети комуністичного виховання, культури, правових знань, 11 клубів за професіями, 27 постійно діючих агітпунктів і 28 агітмайданчиків, де понад 1000 пропагандистів, агітаторів та політінформаторів роз'яснюють трудящим рішення партії та уряду, найважливіші питання внутрішнього і міжнародного життя.
У 24 бібліотеках з фондом у 234,6 тис. книг налічується 23,3 тис. читачів. на кожну тисячу населення передплачується по 1143 прим, газет і журналів. У всіх мікрорайонах міста є відділення зв'язку. У трьох палацах культури на 1830 місць, у 6 клубах, а також на підприємствах працюють 112 гуртків художньої самодіяльності, в яких беруть участь понад 2000 чол. В листопаді 1960 року 8 учасників художньої самодіяльності Палацу культури ім. Артема були у складі мистецького колективу, що брав участь у декаді літератури й мистецтва УРСР в Москві, а в березні 1969 року в Києві - у творчому звіті, присвяченому 100-річчю з дня народження В. І. Леніна.
На обласному фестивалі самодіяльного мистецтва з нагоди 50-річчя Великого Жовтня хор машиністів локомотивного депо, що існує шостий рік, посів друге місце. Колишня учасниця художньої самодіяльності Палацу культури ім. Артема А. В. Плиско після закінчення Софійської консерваторії була артисткою Софійського оперного театру, філармонії, а потім Донецького театру опери та балету (померла 1966 року). Колишній учасник художньої самодіяльності І. В. Попітченко - нині соліст Калінінградської філармонії.
В локомотивному депо є музей революційної, бойової і трудової слави. Силами громадськості у мікрорайоні Південному створено кімнату-музей друзів природи.
Історичні події, що відбулися у Лимані під час трьох російських революцій і громадянської війни, поклав в основу роману «Селяни» вихованець літературної студії (тепер літоб'єднання «Промінь») при редакції районної газети «Зоря комунізму» П. Д. Рєзников. У іншому його романі «Великий перелом» відображено період колективізації в Лиманскому районі. Боротьбі трудящих за встановлення і зміцнення Радянської влади в Лимані присвятив роман «На Дінці Сіверському» колишній голова районного літературного об'єднання В. С. Макогін. Активний член літоб'єднання «Промінь» Є. А. Нефьодов підготував до друку збірник віршів про молодь, комсомольців. Льотчик В. А. Полупан - випускник середньої школи № 3 - автор понад 30 пісень. Його піснею «Квітни, земле Амурська» Амурський народний хор в 1968 році закінчував свої концерти в Москві.