Пошук від
Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Сміливу операцію провів З0 листопада 1942 року партизанський загін,
очолюваний Г. О. Іщенком (Галайдою), організувавши напад на батальйон фашистських залізничних військ, що за 7 км від Красного Лиману прокладав міст через Сіверський Донець. Народні месники надовго затримали, будівництво моста.
Відважно діяли молоді патріоти, які ходили у рейди по тилах ворога. Під час одного з них фашисти схопили комсомольців В. П. Тертичного, М. С. Дубоноса, І. Ф. Лейка, О. Г. Мірошниченка,
0. Підстепну і В. А. Сердюка. Незважаючи на звірячі тортури, гітлерівці не почули від них ні слова. Зв'язавши комсомольців колючим дротом, фашисти повели їх роздягнутими через усе село Райгородок (Слов'янського району), а потім розстріляли. Після визволення Красного Лиману останки загиблих перевезено до міста й поховано у сквері ім. С. М. Кірова. Тут встановлено пам'ятник відважним. Вони навічно занесені у списки районної комсомольської організації, їх іменами названо вулиці міста.
В середині січня 1943 року, просуваючись назустріч наступаючим радянським військам, партизани громили фашистські обози, висаджували в повітря мости, знищували поліцаїв. З лютого 1943 року вони допомагали воїнам 57-ї гвардійської стрілецької дивізії під командуванням генерал-майора А. П. Карнова визволяти Красний Лиман від ворога. В ті дні всі жителі міста, здатні носити зброю, вступили до 57-ї гвардійської дивізії. Трудящі міста зберегли понад 1300 тонн зерна, яке фашисти намагалися підпалити, й передали його радянським військовим частинам.
За мужність на фронтах і самовіддану працю в тилу в роки Вітчизняної війни понад 7 тис. краснолиманців нагороджено орденами і медалями. М. І. Фесенку,
І. Ф. Войтенку, Л. Г. Бородіну присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Старший лейтенант М, І. Фесенко (тепер генерал-майор авіації) удостоєний цієї нагороди за 112 успішних бойових вильотів, знищення 8 танків, 100 автомашин, 76 гармат і мінометів, живої сили ворога.
Відбудову зруйнованого господарства міста і району очолив Краснолиманський РК КП(б)У. 19 березня 1943 року бюро Сталінського обкому партії затвердило склад райкому. Відновлювалися радянські та комсомольські районні організації.
Велику роль у відбудові залізничного транспорту відіграли комуністи, комсомольці, молодь, жінки-активістки. На краснолиманському відділенні руху було організовано 11 жіночих рад. Відбудовувати Красний Лиман допомагали трудівники багатьох міст країни. Так, колектив Новокраматорського машинобудівного заводу передав паровозному депо станції Красний Лиман цінне устаткування. Трудящі ленінградських підприємств надіслали багато верстатів, машин, інструментів, а також бібліотеку.
На 1 жовтня 1943 року поїзди з Красного Лиману вже вирушали на Москву, Харків, Куп'янськ, Ростов, У 1944 році було перевезено понад план більш як 62 тис. вагонів металу, вугілля та інших вантажів. У 1944-1945 роках у місті почали працювати промартілі «Червоний промінь» і «Червоний чоботар». Вступили до ладу діючих піщаний кар'єр, залізнична будівельна дільниця та електромеханічні майстерні, рейкозварювальний поїзд тощо.
Відроджувалися колгоспи. За допомогою робітників колгоспники ремонтували сільськогосподарський реманент. Держава забезпечила артілі посівним зерном. Завдяки цій допомозі колгоспи своєчасно завершили польові роботи. Вже у 1949 році посівні площі колгоспів «12 років Жовтня» і «За темпи» та радгоспу «Ставки» досягли довоєнного рівня. Кращі ланки артілі «12 років Жовтня» виростили понад 50 центнерів кукурудзи і 20 цнт жита з га. Проте довоєнного рівня врожайності всіх культур ще не досягли. Відставало тваринництво.
В роки першої післявоєнної п'ятирічки відбудова господарства міста була повністю завершена. На той час відкрили двоколійний рух у напрямі Харків - Москва, Краний Лиман - Ростов - Прохладна. Розгорнулася боротьба за швидкісне водіння поїздів, підвищення продуктивності праці та економію палива. Це було новим етапом у розвитку кривоносівського руху. Ініціатором змагання п'ятисотників (за доведення середньодобового пробігу паровоза до 500 км) виступив машиніст Г. С. Шумилов. За рахунок перевиконання завдань пробігу великовагових поїздів бригада паровоза, на якому він працював, за 4 роки п'ятирічки перевезла понад план 700 тис. тонн вантажів, водночас заощадивши 2,4 тис. тонн палива. В березні 1950 року Г. С. Шумилов перший серед краснолиманівців став лауреатом Державної премії. 1959 року він став першим у місті Героєм Соціалістичної Праці. Досвід новатора переймали залізничники як в СРСР, так і за рубежем. Г. С. Шумилов побував у Польській Народній Республіці, Німецькій Демократичній Республіці, Соціалістичній Республіці Румунії, Швеції, Фінляндії, Бельгії, Франції. За братерську допомогу зарубіжним
Красний Лиман
Сторінка 7 з 11
газети «За Родину!» і тисячі листівок, врятували сотні людей від вивозу до Німеччини.Сміливу операцію провів З0 листопада 1942 року партизанський загін,
Відважно діяли молоді патріоти, які ходили у рейди по тилах ворога. Під час одного з них фашисти схопили комсомольців В. П. Тертичного, М. С. Дубоноса, І. Ф. Лейка, О. Г. Мірошниченка,
0. Підстепну і В. А. Сердюка. Незважаючи на звірячі тортури, гітлерівці не почули від них ні слова. Зв'язавши комсомольців колючим дротом, фашисти повели їх роздягнутими через усе село Райгородок (Слов'янського району), а потім розстріляли. Після визволення Красного Лиману останки загиблих перевезено до міста й поховано у сквері ім. С. М. Кірова. Тут встановлено пам'ятник відважним. Вони навічно занесені у списки районної комсомольської організації, їх іменами названо вулиці міста.
В середині січня 1943 року, просуваючись назустріч наступаючим радянським військам, партизани громили фашистські обози, висаджували в повітря мости, знищували поліцаїв. З лютого 1943 року вони допомагали воїнам 57-ї гвардійської стрілецької дивізії під командуванням генерал-майора А. П. Карнова визволяти Красний Лиман від ворога. В ті дні всі жителі міста, здатні носити зброю, вступили до 57-ї гвардійської дивізії. Трудящі міста зберегли понад 1300 тонн зерна, яке фашисти намагалися підпалити, й передали його радянським військовим частинам.
За мужність на фронтах і самовіддану працю в тилу в роки Вітчизняної війни понад 7 тис. краснолиманців нагороджено орденами і медалями. М. І. Фесенку,
І. Ф. Войтенку, Л. Г. Бородіну присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Старший лейтенант М, І. Фесенко (тепер генерал-майор авіації) удостоєний цієї нагороди за 112 успішних бойових вильотів, знищення 8 танків, 100 автомашин, 76 гармат і мінометів, живої сили ворога.
Відбудову зруйнованого господарства міста і району очолив Краснолиманський РК КП(б)У. 19 березня 1943 року бюро Сталінського обкому партії затвердило склад райкому. Відновлювалися радянські та комсомольські районні організації.
Велику роль у відбудові залізничного транспорту відіграли комуністи, комсомольці, молодь, жінки-активістки. На краснолиманському відділенні руху було організовано 11 жіночих рад. Відбудовувати Красний Лиман допомагали трудівники багатьох міст країни. Так, колектив Новокраматорського машинобудівного заводу передав паровозному депо станції Красний Лиман цінне устаткування. Трудящі ленінградських підприємств надіслали багато верстатів, машин, інструментів, а також бібліотеку.
На 1 жовтня 1943 року поїзди з Красного Лиману вже вирушали на Москву, Харків, Куп'янськ, Ростов, У 1944 році було перевезено понад план більш як 62 тис. вагонів металу, вугілля та інших вантажів. У 1944-1945 роках у місті почали працювати промартілі «Червоний промінь» і «Червоний чоботар». Вступили до ладу діючих піщаний кар'єр, залізнична будівельна дільниця та електромеханічні майстерні, рейкозварювальний поїзд тощо.
Відроджувалися колгоспи. За допомогою робітників колгоспники ремонтували сільськогосподарський реманент. Держава забезпечила артілі посівним зерном. Завдяки цій допомозі колгоспи своєчасно завершили польові роботи. Вже у 1949 році посівні площі колгоспів «12 років Жовтня» і «За темпи» та радгоспу «Ставки» досягли довоєнного рівня. Кращі ланки артілі «12 років Жовтня» виростили понад 50 центнерів кукурудзи і 20 цнт жита з га. Проте довоєнного рівня врожайності всіх культур ще не досягли. Відставало тваринництво.
В роки першої післявоєнної п'ятирічки відбудова господарства міста була повністю завершена. На той час відкрили двоколійний рух у напрямі Харків - Москва, Краний Лиман - Ростов - Прохладна. Розгорнулася боротьба за швидкісне водіння поїздів, підвищення продуктивності праці та економію палива. Це було новим етапом у розвитку кривоносівського руху. Ініціатором змагання п'ятисотників (за доведення середньодобового пробігу паровоза до 500 км) виступив машиніст Г. С. Шумилов. За рахунок перевиконання завдань пробігу великовагових поїздів бригада паровоза, на якому він працював, за 4 роки п'ятирічки перевезла понад план 700 тис. тонн вантажів, водночас заощадивши 2,4 тис. тонн палива. В березні 1950 року Г. С. Шумилов перший серед краснолиманівців став лауреатом Державної премії. 1959 року він став першим у місті Героєм Соціалістичної Праці. Досвід новатора переймали залізничники як в СРСР, так і за рубежем. Г. С. Шумилов побував у Польській Народній Республіці, Німецькій Демократичній Республіці, Соціалістичній Республіці Румунії, Швеції, Фінляндії, Бельгії, Франції. За братерську допомогу зарубіжним