Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Красний Лиман

Лиману провели демонстрацію робітників і селян, у якій взяло участь понад 500 чоловік. 15 березня у приміщенні училища (тепер один з корпусів школи-інтернату) відбулися загальні збори жителів Лиману, які обрали
виконавчий комітет Ради робітничих, селянських і солдатських депутатів на чолі з робітником Г. Лисенком. На залізничній станції в березні 1917 року створено профспілкову організацію і спілку молоді «Спартак». Лимамські більшовики підтримали Квітневі тези В. І. Леніна і рішення VII (Квітневої) Всеросійської конференції більшовиків. На першотравневому мітингу 1917 року багато промовців закінчували свої виступи закликами: «Хай живе соціалістична революція!», «Хай живе наш вождь Ленін!». Виконуючи постанову Харківського комітету РСДРП(б) від 11 травня 1917 року, більшовики Лиману для бороть­би з контрреволюцією створили з робітників і наймитів загін Червоної гвардії, що підпорядковувався Ізюмському повітовому ревкому. Під впливом більшовиків 25 червня відбулися перевибори Ради. До складу виконавчого комітету ввійшли 25 більшовиків і тільки 5 меншовиків та есерів.
В серпні 1917 року під час поїздки по Донбасу перед робітниками і селянами Лиману виступив з промовою Г. І. Петровський, закликаючи їх об'єднатися під більшовицькими гаслами. 15 вересня 1917 року в Лимані оформилася більшовицька організація. До її складу ввійшли робітники В. П. Дудник, О. С. Удовиченко, Ф. С. Воробйов та інші. Очолив організацію слюсар паровозного депо Ф. І. Ведь. Більшовики широко пропагували рішення VI з'їзду РСДРП(б). Встановивши зв'я­зок з ЦК партії, вони одержували звідти політичну літературу, більшовицьку газету «Рабочий путь». У відповідь на лист більшовиків лиманського депо О. Д. Стасова (тоді секретар ЦК РСДРП (б)) повідомляла: «Дуже раді, що газета допомагає у Вашій роботі. Літературу вам надсилаємо». У жовтні 1917 року партійна організація Лиману, що зросла до 70 чоловік, зміцнила червоногвардійський загін, пославши туди більшовиків. 20 жовтня в Лимані було створено революційний штаб Червоної гвардії, в якому переважали більшовики.
Після перемоги Жовтневого збройного повстання в Петрограді, на станції і в селі 26 і 27 жовтня проходили масові мітинги, збори, де приймалися резолюції, в яких трудящі запевняли Центральний Комітет більшовицької партії, В. І. Леніна в підтримці революційного Петрограда і визнавали владу Рад. 28 жовтня відбулися ви­бори Ради робітничих, селянських і солдатських депутатів. Головою її обрали біль­шовика - робітника X. Полякова. Водночас створено ревком на чолі з комуністом Ф. І. Ведєм, який керував військовим відділом Ради. З управління заліз­ничного вузла звільнялися старі керівники, які чинили опір революційним заходам.
Здійснювалась націоналізація приватних крамниць. Виконком вжив терміно­вих заходів до поширення освіти серед населення. Було відкрито 4 школи на 360 учнів. Трудящі Лиману відбудовували залізничний транспорт, ремонтували паровози. На­весні 1918 року сільська біднота приступила до розподілу поміщицьких земель.
Більшовицька організація Лиману активно підтримувала ленінську лінію на завоювання мирної передишки. Делегатом на Надзвичайний IV Всеросійський з'їзд Рад було обрано робітника паровозного депо більшовика В. П. Дудника. Повернувшись, він роз'яснював трудящим ленінську політику миру.
Почалася мобілізація мас на боротьбу проти контрреволюції. 7 січня 1918 року керівники Лиманської більшовицької організації у листі до Ізюмського повітового комісара в справах боротьби з контрреволюцією від імені трудящих запевнили, що вони підтримають всі дії, спрямовані на розгром ворогів молодої Радянської республіки. Під керівництвом більшовиків робітники й селяни Лиману навчалися військової справи. Було створено бойову дружину з 400 чоловік. Вона влилася до прибулого в Лиман червоногвардійського загону юзівських робітників на чолі з М. О. Кабановим, Робітники депо обладнали для червоногвардійців паровоз і два вагони-пульмани під бронепоїзд, який назвали «Блискавка». Червоногвардійський загін брав участь у боротьбі з каледінцями, у квітні 1918 року, коли над Донбасом нависла загроза австро-німецької окупації, почалась евакуація па­ровозів і устаткування. Те, чого не можна було вивезти, знищували. Повсюдно висаджували в повітря мости. У другій половині квітня австро-німецькі війська за­хопили Лиман. В умовах окупації більшовики створили в селищі підпільний осере­док. Його очолювали Я. Н. Кучеренко, М. Я. Скоков, Є. Ф. Глущенко. Осередок підтримував тісний зв'язок з парторганізаціею станції Основа, разом з нею 27 червня 1918 року брав участь у виборах делегата на 1 з'їзд КП(б)У. Комуністи поширювали листівки, проводили агітаційну та пропагандистську роботу серед населення. Понад місяць тривав страйк залізничників, організований ними. У серпні розгорнув бойові дії лиманський партизанський загін, очолюваний робітником депо М. І. Дзюбою.
Наприкінці 1918 року після вигнання австро-німецьких окупантів у Лимані відновлено владу Рад. ЗО грудня 1918 року більшовики селища обрали бюро


Красний Лиман - cучасна карта