Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Красний Лиман

Красний Лиман (до 1938 року - селище Лиман) - місто районного, підпорядкування. Розташований за 105 км на північ від обласного центру, на за­лізничній магістралі Москва - Донбас. Важливий залізничний вузол на
перехресті шляхів, які ведуть на Харків, Куп'янськ, Ростов, Слов'янськ, Крама­торськ. Територія міста - 19,6 кв. км, населення - ЗО 145 чоловік. Краснолиманській міській Раді підпорядковані с-ще Ставки та села- Брусівка, Старий Кара­ван, Щурове.
Красний Лиман - центр району, площа якого 1,2 тис. кв. км, населення - 65,8 тис. чоловік, у т. ч. міського - 46,9 тис., сільського - 18,9 тис. чоловік. У районі - міська, 5 селищних і 6 сільських Рад депутатів трудящих, яким під­порядковані 39 сільських населених пунктів, 5 селищ міського типу й місто Красний Лиман. На території району розташовано 20 підприємств і служб залізничного и автомобільного транспорту. Працює 13 промислових підприємств. 11 колгоспів і 4 радгоспи є багатогалузевими господарствами. В системі народної освіти - 43 загальноосвітні школи, в т. ч. 2 школи-інтернати, 2 середні школи робітничої молоді, очно-заочна школа, в яких навчається понад 11,2 тис. учнів. Культурні запити населення задовольняють 3 палаци і 4 будинки культури.
У басейні Сіверського Дінця археологи В. О. Городцов, П. П. Єфименко і особ­ливо М. В. Сибільов, який майже 20 років провадив тут дослідження, виявили чи­мало цінних археологічних пам'яток. Зокрема, в західній частині Красного Лиману, яка прилягає до ріки, знайдено 6 стоянок рибалок і мисливців доби неоліту, а поблизу села Щурового - рештки поселення доби бронзи. На березі озера Лиману розкопано скіфське поселення IV-III ст. до н. е. Крім того, кочівницькі кам'яні скульп­тури IX-XIII ст. н. е. знайдено на території села Щурового.
Інтенсивне заселення території сучасного Краснолиманського району почалося у XVII ст., коли з метою оборони від кримських татар Російська держава зміцнювала військово-сторожову службу на Сіверському Дінці. Історія виникнення поселення Лиману тісно пов'язана з Маяцькою фортецею, розташованою за 18 км від нього, де 1644 року перебувала варта чугуївського воєводи. У зв'язку з тим, що недалеко під фортеці пролягав їзюмський шлях, проходячи яким кримські татари нападали на українські та російські землі, в 1668 році тут закінчилося спорудження укріпленого містечка. Крім служби у фортеці, поселенці несли варту й на ближніх висотах, де в разі появи ворога запалювали вогні-маяки.
5 жовтня 1665 року білгородський воєвода князь Б. А. Рєпнін дозволив жителям містечка Маяка володіти степами й лісами, різними угіддями на території по Дінцю до гирла Жеребця. Серед поселень, які виникли поблизу Маяцької фортеці для охорони цього степового району від кочових орд, була й слобода Лиман, заснована у 1667 році. Свою назву вона дістала від однойменного озера.
Крім військових поселенців, землі по Сіверському Дінцю заселяли козаки та кріпаки з Лівобережної України, що тікали від зростаючого гноблення поміщиків і козацької старшини. Багато лиха завдавали місцевому населенню напади татар, які грабували і вбивали жителів, багатьох захоплювали у полон.
Зміцнюючи оборонні рубежі, царський уряд сприяв зростанню великого феодаль­ного землеволодіння, щедро роздаючи землі як російським поміщикам, так і україн­ській козацькій старшині. Служиві люди, козаки і їх підпомічники, що мешкали в Ли­мані, виконували різні повинності на користь казни й старшини: будували шляхи, косили хліб, возили дрова. В липні 1763 року від їх імені С. Шрамко, X. Боровенський, П. Моспан звернулися до «Комісії слобідських полків» зі скаргою на сотника Богуславського за утиски, свавільні побори, побої. Вони повідомляли, що й раніше зверталися з такими ж скаргами до «Комісії», але становище їх не тільки не поліпшувалося, а чимраз більше погіршувалося.
Після ліквідації українських слобідських полків козаків було позбавлено козацьких привілеїв і перетворено на військових обивателів, близьких за своїм становищем до державних селян. У 1767 році в Лимані налічувалося 1337 обивателів і 49 торговців та кріпаків. У зв'язку з організацією військових поселень 1818 року в Ізюмському повіті відбулися виступи поселян, які придушувалися збройною силою. Побоюючись нових заворушень, царський уряд змушений був тимчасово утриматися від організації військових поселень. Тому слободу Лиман перетворили на військове поселення лише 18 лютого 1825 року. В 1830 році тут налічувалося 258 дворів вій­ськових поселенців. Жителі розподілялися по ротах, було запроваджено сувору військову дисципліну. Негативно позначилася на розвитку господарства заборона поселенцям займатися ремеслом і торгівлею. У зв'язку з наростанням селянських заворушень у 1857 році царський уряд змушений був ліквідувати військові поселен­ня, жителі яких відтоді перейшли на становище державних селян. Крім них, у Лимані була незначна кількість селян, які працювали в господарствах колишньої козацької старшини. Після скасування кріпацтва в 1861 році


Красний Лиман - cучасна карта