Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Красноармійськ

З 1921 року Гришине стало повітовим центром Донецької губернії. У партійній організації повіту налічувалося на той час 321 член і 146 кандидатів у члени партії, в т. ч. 270 робітників і 161 селянин. 21 жовтня
1921 року відбулася Гришинська повітова партійна конференція. Вона цілком схвалила прийняту X з'їздом РКП(б) нову економічну політику.
29 травня і 5 червня 1921 року пройшли дві конференції безпартійної молоді, На початку 1921 року відбулася перша виробнича конференція робітниць та безпар­тійна конференція жінок-селянок Гршшгаського повіту. Ці конференції націлили трудящі маси на боротьбу з розрухою.
Великих зусиль вимагало відновлення зруйнованого господарства, особливо за­лізничного транспорту.
Трудовий героїзм народних мас, нове, соціалістичне ставлення до праці виявля­лися у масових комуністичних недільниках та суботниках, які очолили комуністи і комсомольці. Робітники брали локомотиви з т. зв. кладовища паровозів, біля депо, і з великими труднощами (не вистачало металу і запасних частин) ремонтували їх. Лише 18 вересня 1921 року в недільнику на станції взяли участь 378 чоловік, які виконали роботу на 105 768 крб. Регулярно проводилися суботники і недільники на шахтах, розташованих поблизу Гришиного. 7 березня 1921 року було проведено недільник вшанування пам'яті Т. Г. Шевченка, на якому 180 комуністів протягом 4 годин навантажили 36 тис. пудів вугілля і 11 вагонів лісу. 29 червня гірники організували недільник на честь відкриття у Москві III конгресу Комін­терну. Тільки протягом січня-травня 1921 року у повіті відбулося 57 суботників та недільників.
Труднощі відбудовного періоду поглиблювалися в 1921-1922 pp.тяжким ли­хом - голодом. З 20 до 27 вересня 1921 року було проведено тиждень допомоги голодуючим Поволжя, під час якого зібрано близько 1,5 млн. крб. і видобуто 17 558 пу­дів вугілля. Для голодуючих у повіті відкрили 74 їдальні, в яких харчувалися 23 189 дітей і 20 328 дорослих.
У 1922 році у Гришиному, крім підприємств і служб залізничного вузла, були залізнична електростанція, толевий, 2 миловарних заводи, завод газованих вод,
4 державні та кооперативні млини, 2 пекарні, 14 майстерень. Протягом 1921 - 1925 pp. відбудовано паровозне депо, цегельний завод, млини та інші дрібні підприємства міста. Вантажооборот станції Гришине, де працювало понад 1200 робітників, 1925-1926 році перевищив рівень 1913 року майже в 2 рази. В робочому парку депо було 37 паровозів. Валова продукція 8 цензових підприємств селища, на яких було зайнято 2873 чоловіка, у 1926 році становила 4404,9 тис. крб. На 6 шахтах Гришинського рудоуправління, створеного в 1922 році, на 1 жовтня 1925 року працювало 3045 робітників, а на 1 жовтня 1926 року - 4719 чоловік. В 1925-26 році було видобуто 400 709 тонн вугілля.
Велику увагу питанням розвитку промисловості та сільського господарства приділяла районна парторганізація (з 1923 року Гришине - центр району), яка неухильно зростала. Тільки за ленінським призовом у 1924 році до партії вступили 136 передових робітників та селян району. В їх числі було багато жителів Гришиного. До середини 1925 року партійна організація району налічувала 563 комуністи, в т. ч. 110 жінок. Найбільший у районі осередок транспортників об'єднував 130 комуністі. Комуністи багато зробили для зміцнення громадських організацій району. Комсомольська організація з липня 1921 року до листопада 1925 року зросла з 234 до 713 чоловік. Профспілкові організації району в квітні 1924 року об'єднували 2641 чоловіка, в т. ч. 951 гірника і 911 залізничників.
На кінець відбудовного періоду селище значно зросло. У 1926 році тут налічу­валося 1595 будинків (з загальною житловою площею 55,6 тис. кв. метрів) проти 880 в 1923 році. За даними перепису, проведеного в грудні 1926 року, в селищі про­живаю 11 377 чоловік. Основну масу дорослого населення (40,5 проц.) становили робітники. Понад 40 проц. жителів селища працювали на транспорті. Хоч з 191 торго­вельного підприємства було 130 приватних, питома вага приватновласників у товаро­обігу становила лише 22 проц. У селищі працювали пошта-телеграф, телефонна станція, лікарня, амбулаторія, аптека.
Поряд з вирішенням господарських завдань партійні організації і селищна Рада проводили велику роботу щодо підвищення культурного рівня трудящих. Незважаючи на голод і розруху, в 1921 році в Гришиному діяли загальноосвітні курси для до­рослих. 120 чоловік вчилися в народному університеті. В 1925 році в селищі Гришиному було 2 семирічні школи, де навчалося 1723 дітей, а також школа робітничої мо­лоді. яку відвідувало 73 учні. В них працювало понад 50 учителів. На трирічних педагогічних курсах ім. К. А. Тімірязєва в 1925 році вчилося 47 чоловік. При кур­сах створили дитбудинок та 2 профтехшколи: навчальні слюсарно-токарні майстерні та дворічну сільгоспшколу. 3 1925 року для підготовки слюсарів, токарів, верстат­ників у селищі відкрили школу ФЗН, діяв також будинок робітників-


Красноармійськ - cучасна карта