Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Красноармійськ

гектографі, встановленому на квартирі вчительки залізничного училища Л. В. Добрової.
Трудящі селища брали активну участь у революційних подіях 1905-1907 pp.
Під час всеросійського жовтневого політичного страйку гришинські залізничники виступили разом з пролетаріатом усієї Росії. На станції було обрано страйковий комі­тет. до складу якого ввійшло понад 15 чоловік. Очолив його інженер Поляков. У депо і майстернях поширювалися прокламації. Відбувалися мітинги і збори, на яких трудящі вимагали повалення ненависного самодержавства і встановлення демократичної республіки. Страйк тривав до 20 жовтня 1905 року.
Царський маніфест 17 жовтня 1905 року не пригасив полум'я революційної боротьби. У станційному будинку, в залізничній бібліотеці відбувалися мітинги та збо­ри на яких оратори закликали до повалення царя, до збройної боротьби проти самодержавства. З палкими промовами виступали монтер депо більшовик 3. А. Колосов, його син - слюсар депо Ф. З, Колосов, машиніст М. Ф. Файбишев, учитель заліз­ничного училища П. С. Дейнега та інші. Гришинські соціал-демократи розгорнули роботу й серед селян навколишніх сіл. У середині листопада на станції Гришине під керівництвом більшовиків було здійснено постанову делегатських зборів робітників та сл ужбовців Катерининської залізниці про запровадження явочним шляхом у май­стернях та депо 8-годинного робочого дня. 22 листопада 1905 року застрайкували службовці станції. Зупинилися поїзди. Вночі делегати виїхали на станції Чаплине, Роздори й Синельникове, щоб залучити залізничників до політичного страйку. Цей страйк тривав 5 днів.
На початку грудня 1905 року в Гришине прибув представник Московського комітету РСДРП С. Морозов. Він привіз більшовицьку літературу і розгорнув широку агітаційну роботу серед робітників селища та селян навколишніх сіл, закликаючи їх до збройної боротьби проти царизму. 8 грудня 1905 року в Гришине надійшла теле­грама від Катеринославського бойового страйкового комітету про початок загального політичного страйку. В той же день на багатолюдному мітингу залізничників було нриііинто рішення негайно приступити до активних дій. З представників робітників і сл ужбовців обрали розпорядчий страйковий комітет, який стежив за порядком на етапнії і залізничній дільниці, керував рухом поїздів, обкладав податками буржуазію, конфіскував кошти залізничних кас на допомогу страйкарям, закрив шинки, судив зрадипкін і провокаторів, провадив організаторську і масово-політичну роботу серед населення.
Гришанський страйковий комітет спрямовував також діяльність розпорядчих комітетів інших станцій Катерининської залізниці - Межова, Просяна і Чаплине. 11 грудня він надіслав телеграму Юзівському розпорядчому комітетові, в якій пропонував створити бойові загони і роззброїти поліцію та військові частини. На багато­людні мітинги, що їх організував комітет на станції, приїздили селяни з навколишніх сіл. Особливо гаряче приймали вони слова промовців-робітників про необхідність передати селянам поміщицькі землі.
Розпорядчий комітет провів вели­ку роботу для озброєння робітників
Створений на станції ще в період всеросійського жовтневого політичного страйку загін самооборони 8 грудня був реорганізований у бойову дружину. Очолили її більшовик 3. А. Колосов та вчитель залізничного училища есер П. С. Дейнега. До дружинників приєдналися селяни навколишніх сіл. Гришинська бойова дружина обеззброювала поліцію, козаків, солдатів не тільки на своїй станції, а й на сусідніх. З 12 грудня Гришинський розпорядчий комітет почав нази­ватись Бойовим страйковим комітетом.
13 грудня, разом з дружинниками станцій Ясинувата, Авдіївка, Дебальцеве та інших, гришинська бойова дружина взяла участь у першому бою з царськими вій­ськами в Донбасі, що відбувся на станції Ясинувата. Спільними зусиллями дружин­ників 12-у роту 280-го піхотного Балаклавського полку, послану для «втихомирення» повстанців, було роззброєно, а командира її штабс-капітана Карамишева, який чивин опір, убито. Увечері 13 грудня на поїзді, прикрашеному червоними прапорами, дружинники, озброєні відібраними у ворога гвинтівками, повернулися до Гришиного. Переможців зустріли з радістю. Того ж дня катеринославський губернатор дав на­каз бахмутському повітовому справникові разом з військами захопити станцію Гри­шине і заарештувати членів Бойового комітету. Готуючись до дальшої збройної бо­ротьби з царськими військами та поліцією, гришинські дружинники за розпоря­дженням Бойового страйкового комітету вивчали військову справу, спорудили нав­коло станції барикади з рейок і шпал, в приміщенні вокзалу обладнали лазарет, закрили вікна мішками з піском. 15 грудня комітет за участю дружинників Авдіївки прийняв рішенім виділити одного командира над усіма загонами і вчинити опір царським військам у разі їх нападу.
16 грудня з Горлівки надійшла телеграма Бойового страйкового комітету з про­ханням про допомогу. На засіданні гришинського комітету і загальних


Красноармійськ - cучасна карта