Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Гришине

для голосного читання газет. Крім гуртків художньої самодіяльності, створено спортивний. МОДРу, оборонний, налагоджено випуск стінної газети. З 18 по 25 січня 1925 року в селі проходив тиждень пам'яті В. І.
Леніна, під час якого було проведено огляд досягнень у соціалістичній перебудові села, заслухано звіти про роботу лікнепу, жінради, сільбуду і створено ленінський куток. У березні 1925 року проведено двотижневик книги.
З 1925 року комсомольці організували випуск рукописної газети «Юннй пахарь». яка проводила агітаційну роботу серед молоді, атеїстичну пропаганду. З січня 1926 ро­ку на базі політгуртка створено школу політграмоти, працювали загальноосвітній.
2 гуртки для малописьменних. Багато молодих селян Гришиного поїхало вчитися. Так, ще 1922 року Гришинський комосередок послав до Харківської, школи
червони ч старшин комсомольців Т. М. Цигаиенка, С. О. Басова, Б. О. Мишнєва, К. Б. Москаленка, С. Д. Ткаченка, на військові курси до Києва - Ф. Т. Тищенка, на педкурси - І. Д. Воробйова, до сільгосншколи - Н. X. Москальова. У березні 1925 pоку в школах села було створено 3 загони юних піонерів, що об'єднували понад 120 дітей.
Зміцнів зв'язок села з шефами. Залізничники станції Гришине допомогли селя­нам у проведенні сільськогосподарських робіт, налагодженні роботи шкіл, лікнепу, виступали перед ними з концертами.
Викопуючи рішення XV з'їзду ВКП(б), Гриншиська партійна організація та сільська Рада здійснювали курс партії на колективізацію сільського господарства. На початок 1930 року 1006 бідняцьких і середняцьких господарств (89 проц. їх за­гальної кількості) вже об'єдналися у 13 товариств спільного обробітку землі.
В 1930 році ТСОЗи були реорганізовані у 7 артілей. Після укрупнення їх влітку 1931 року в селі налічувалося 5 артілей, головами яких були П. С. Назаренко, І. К. Фісай, Й. Ф. Єременко, С. О. Пєшков, С. С. Гриценко та інші.
Комуністи села мобілізували населення на боротьбу проти куркульства, яке намагалося зірвати колективізацію. Погрози, постріли з-за рогу, підпали, саботаж - були основною зброєю куркулів: вони вчинили замах наголову Гришинської сільради М. М. Ланцова і ін. сільських активістів. У 1931 році куркулі знищили 36 голів гро­мадської рогатої худоби і коней, а на кінець 1932 і початок 1933 року - 250 коней. Партійна організація та сільрада разом з робітничо-селянською інспекцією вжили рішучих заходів проти куркулів. З 5 по 25 січня 1932 року було проведено двотижневик перевірки стану робочої худоби і техніки. Тих, хто зривав хлібозаготівлі, штра­фували, а найбільш злісних, за рішенням загальних зборів селян і сільської Ради виселяли з села.
Велику допомогу селянам у колективному веденні господарства подавала перша тракторна колона, створена у Гришинському районі навесні 1929 року. Восени 1930 року було організовано Гришинську МТС, що налічувала 60 тракторів. У грудні 1931 року при МТС розпочали роботу курси для підготовки трактористів. Першими механізаторами у селі стали Д. С. Пилипець, Г. Т. Лазник, Ю. Л. Батрак та інші.
На кінець 1931 року колгоспи села Гришиного об'єднували 829 дворів (82 проц. усіх селянських господарств). Виконуючи постанову ЦК ВКП(б) від 4 лютого 1932 року «Про чергові заходи щодо організаційно-господарського зміцнення кол­госпів», Гришинська сільська партійна організація, у складі якої налічувалося 29 комуністів, створила в кожному колгоспі партійні групи, організувала бригади з постійним складом колгоспників, здійснювала контроль за їх роботою. На вирі­шальних ділянках працювали комуністи.
У селі виросли кадри висококваліфікованих спеціалістів - агрономів, зоотех­ніків. механізаторів, рільників та ін. 1932 року 5 колгоспів села було об'єднано у 3 господарства. Їм передано понад 7 тис. десятин землі, на колгоспних полях пра­цювало 11 тракторів. Шефи гришинських колгоспів - робітники паровозного депо станції Гришине та ін. промислових підприємств відремонтували сільськогосподар­ські маіншій і реманент, збудували тваринницькі приміщення тощо.
У 1935 році загальні збори колгоспників одностайно схвалили Примірний статут сільськогосподарської артілі. На той час було усуспільнено 97 проц. земельних угідь, значно підвищився матеріальний добробут колгоспників. В 1937 році всі три
артілі села засипали у державні засіки понад 3,5 тис. цнт зерна. У 1939 році колгоспники одержали на трудодень по 4,5 кг зерна і 1 крб. 38 коп. грішми. 1940 року за високі показники у розвитку тваринництва гришин­ські колгоспники - завідуючий фермою П. К. Фісай, свинарки М. Ф. Чередниченко і М. М. Згурова були учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки у Москві.
Під керівництвом сільської Ради проводилися масові недільники по благоустрою села, під час яких закладено фруктовий сад, озеленено 23 га вулиць. Якщо на початок 1923 року з 7191 жителів у селі було 1713


Гришине - cучасна карта