Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Гришине

церковнопарафіяльній школі вперше за всю історію села було влаштовано новорічну ялинку для дітей.
Коли почалася перша світова імперіалістична війна, з села призвали до армії
близько 50 проц. дорослого чоловічого населення. Для потреб війни власті часто реквізовували коней і худобу. Площа посівів значно скоротилася. Куркулі жорстоко експлуатували бідноту, беручи величезні проценти за позику, за безцінь скуповували селянські землі. У зв'язку з виходом більше як 700 домогосподарів на відруби і хуто­ри населення села на 1916 рік зменшилося до 7-8 тис. чол. Вони мали 8-9 тис. десятин.
Після перемоги Лютневої буржуазно-демократичної революції великий вплив на жителів села справляла діяльність Ради робітничих депутатів станції Гришине. Роз'яснювальну роботу серед селян проводили члени селянської секції, ство­реної при Гришинській районній Раді з ініціативи більшо­вицької групи навесні 1917 року. Рада направила у села райо­ну групи агітаторів для подання допомоги селянству у вибо­рах місцевих Рад. Вже в травні у селі Гришиному почала діяти Рада селянських депутатів. До її складу входили М. Батрак, С. О. Басов, Ф. Ф. Толстунов. В липні 1917 року Бахмутський повітовий виконком ухвалив за десятину річ­ної оренди сплачувати не 10-15 крб., як запропонував Тимчасовий уряд, а не більше 4 крб. При цьому гроші за оренду повинні були витрачатися на допомогу інвалідам вій­ни, сиротам і на освітні потреби села. В селі Гришиному на ці гроші організували народний дім - сільський клуб і школу. З допомогою гришинських залізничників жителі села вели наполегливу боротьбу проти місцевих куркулів, спілки землевласників і куркульсько-есерівської «селянської спіл­ки», що намагалися перешкодити діяльності Рад і аграрним перетворенням.
Після перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції більшовики станції Гришине ознайомили жителів села з ленінськими декретами про землю і мир. У грудні 1917 року при підтримці загонів Червоної гвардії району, які придуши­ли куркульські заколоти, селяни Гришиного почали розподіл поміщицької і куркульської землі. На початку січня 1918 року в селі створюється ревком. Його актив­ними організаторами були місцеві селяни: більшовик Д. Я. Воробйов, який повер­нувся з армії, а також М. Анікєєв, М. Завгородній, М. Науменко, І. Ходика. Тоді ж з селян і колишніх фронтовиків ревком і створений у ці дні комуністичний осередок на чолі з Д. Я. Воробйовим, сформували загін Червоної гвардії, що швидко виріс до 500 чол. В кінці січня 1918 року було обрано волвиконком, а у лютому комуністи села доповідали повітовій Раді: «Владу Рад визнано. Економії охоро­няються червоногвардійцями». Під керівництвом більшовицького осередку і волвиконкому було взято на облік весь поміщицький реманент, худобу, посівне зерно, провадився розподіл землі.
В квітні 1918 року, коли до Донбасу наближалися австро-німецькі окупанти, село і станція Гришине стали важливими оборонними пунктами, де війська 1-ї і 2-ї українських радянських армій стримували натиск ворога. Разом з ними захищали владу Рад червоногвардійські і робітничі загони Донбасу. 21 квітня 1918 року австро-німецькі війська захопили село і спільно з українськими буржуазними націоналістами чинили жорстокі репресії. Трудящі піднялися на боротьбу за відновлення Радянської влади. В підпільну більшовицьку організацію Гришинського району, створену в травні 1918 року, входили й більшовики села - Д. Я. Воробйов, М. Завгородній, В. Д. Юровников та ін. Селяни допомагали продовольством залізнич­никам станції Гришине і шахтарям району, які застрайкували у липні 1918 року, а восени того ж року багато з них вступили до повстанських загонів, що діяли
в районі під керівництвом Т. В. Кишканя, Д. Я. Воробйова, Й. І. Тютюнника, П. С. Рокотянського та ін. В листопаді 1918 року збройні загони гришинських робітників і селян, роззброївши окупантів і гетьманську варту, відновили владу Рад в селах району, в т. ч. і в Гришиному.
Але на зміну окупантам і гетьманцям в кінці листопада 1918 року сюди прийшли петлюрівці, а потім білогвардійці. 20 січня 1919 року їх вигнали війська Червоної Армії, яким активно допомагали партизани. Зразу ж було створено ревком на чолі Д. Я. Воробйовим, а в кінці лютого 1919 року відбулися вибори до волосної Ради селянських і робітничих депутатів, головою якої став учасник грудневого збройного повстання 1905 року на станції Гришине І. А. Пономарьов.
Партійна організація і Рада проводили роботу щодо здійснення аграрних зако­лім Радянської влади, організації весняної сівби, виконання продовольчих поставок, мобілізації населення на боротьбу з бандитизмом, подання допомоги родинам червоноармійців тощо. Гришинський райвиконком конфіскував млини та іншу власність багатіїв, що втекли з білими, організував роботу волосного народного суду, комбіду, шкіл, бібліотеки, сільської лікарні, драмгуртків, школи для дорослих. 10 березня 1919 року при волвикоикомі було створено відділ освіти і розпочато ремонт народного дому (клубу). Робота ця проводилася у прифронтових умовах -


Гришине - cучасна карта