Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Димитров

Димитров (до 1937 року - Гродівський Руд­ник, до 1957 року - робітниче селище Новий Світ) - місто районного підпорядкування (з 1965 року), підпорядковане Красноармійській міськраді. Розташований за 12 км на пів­
денний схід від районного центру і станції Красноармійське. Населення - 20,8 тис. чололовік.
Поблизу міста ще в 60-х роках XIX ст. почали розробляти запаси кам'яного вугілля. Першу шахту в районі с. Гродівки збудовано в 1912-1916 pp. Тоді ж виникло поселення. Поблизу Гродівського рудника з'явилося кілька землянок, в яких жило 150 гірників, а наступ­ного року ще кілька бараків. Влітку 1919 року в селищі Гродівському Руднику створено партій­ний, а через рік - комсомольський осередок. В 1922 році обрано Раду робітничих депутатів (голова - І. І. Сорока). За роки довоєнних п'я­тирічок завершилася відбудова і розширення шахти. У 1933 році вона вважалась однією з найбільших у Донбасі (добова потужність 1200-1300 тонн вугілля). З 1937 року шахта
носить ім'я Г. М. Димитрова. Зачинателем стахановського руху на цій шахті був врубмаши­ніст Г. Г. Жуков, який 1933 року видобував по 16 тис. тонн вугілля на місяць. За досягнуті успіхи його нагороджено почесного грамотою ВУЦВКу. Через рік уряд відзначив його орде­ном Леніна. Начальник однієї з дільниць шахти ім. Г. М. Димитрова І. І. Бридько - першиіі у Донбасі ініціатор циклічного методу організації праці. 1948 року за трудові досягнення вів удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці. Його дільниця стала школою передового досвіду для вугільних басейнів країни. Самовіддану працю новатора високо оцінив уряд у квітні 1957 року: Бридько вдруге був удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці. В міському парку встановлено бронзовий бюст прославленого гірника. Звання Героя Соціалістичної Праці носять перший стахановець міста, колишній начальник шахти № 5-6 ім. Димитрова Г. Г. Жуков (нині ­на пенсії) і К. А. Северинов. Тепер шахта № 5-6 ім. Димитрова ордена Трудового Черво­ного Прапора (нагороджена орденом в 1939 році) - найбільша в Донбасі. Найближчим часом (до 1975 року) передбачено завершити її реконструк­цію з доведенням добового видобутку вугілля до 6 тис. тонн.
У місті - 2 середні, 2 восьмирічні школи, середня школа-інтернат, школа робітничої мо­лоді, 2 гірничопромислові училища. Є 3 дитячих комбінати, 2 ясел, дитячий садок, міська дитяча дача. Функціонують лікарня, профілакторій санаторного типу; є літній театр, 3 бібліотеки, ста­діон. Працюють хлібозавод, 15 магазинів, З їдальні, 13 майстерень побутового обслуговування. З кожним роком змінюється зовнішній вигляд шахтарського міста. Лише за 1961 - 1968 pp. на місці колишніх пустирів збудовано 66 чотири- і п'ятиповерхових житлових будин­ків. Місто прикрашають численні зелені насадження та міський парк. На вулиці Леніна встановлено пам'ятник В. І. Леніну, а біля шахти - пам'ятник Г. М. Димитрову.

Димитров - cучасна карта