Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Костянтинівка

Тисячі костянтинівців стали на захист своєї соціалістичної Батьківщини в роки Першої Вітчизняної війни. Під керівництвом міськкому партії та виконкому міської Ради депутатів трудящих здійснювалася перебудова
промисловості на воєнний лад. З липня 1941 року у Костянтинівці відбулися кущові партійні збори за участю 1800 комуністів. Збори закликали всіх трудящих «забезпечити щоденне не тільки виконання, а й перевиконання виробничих завдань, пам'ятаючи, що кожна тонна надпланової продукції - це удар по ворогу».
Коли наблизився фронт, понад 10 тис. костянтинівців будували оборонні рубежі на західних околицях міста і на лінії Мелітополь-Павлоград. Організовано здійснювалася евакуація промислових підприємств міста в глиб країни.
З середині жовтня в районі Костянтинівки вже точилися оборонні бої радянських військ проти фашистських загарбників. 16 жовтня бійці 383-ї стрілецької ди­візії відбили тут кілька атак ворога.
29  жовтня гітлерівці захопили місто. За 22 місяці окупації вони закатували і розсіріляли 13 800 його жителів. 306 робітників було страчено за відмову працю­вати на окупантів. Понад 10 тис. радянських громадян винищили гітлерівці в концунтраційному таборі, який вони влаштували в одній із шкіл міста. За доносом прово­катора вороги розстріляли у перші дні окупації секретаря створеного в жовтні під­пільного міськкому партії П. П. Соколова.
Підпілля було відновлене за участю працівників Сталінського підпільного обко­му партії та ЦК КП(б)У. З липня 1942 року в Костянтинівці працював секретар обко­му партії Г. О. Попков. Сюди приїздили також зв'язківець ЦК КП(б)У М. Ф. Баш­тан і а представник ЦК ЛКСМУ М. К. Монченко. Вони подавали значну допомогу підпільникам міста.
З травня 1942 року в місті під керівництвом А. І. Стемплевського та В. С. Димаря почала діяти підпільна комсомольська група у складі З0 юнаків та дівчат. Молоді патріоти чинили диверсії, знищували гітлерівців і поліцаїв, підривали автомашини із зброєю і продовольством. У липні 1943 року вони пустили під укіс ворожий ешелон і боєпринасами. Підпільники поширювали також серед населення зведення Ра­дянського інформбюро і листівки, допомагали переправитися через лінію фронту пораненим радянським бійцям і командирам. У вересні 1943 року група влилася
в одну із частин Червоної Армії. В листопаді 1942 року в місті ство­рюється партизанська група під ке­рівництвом П. С. Алексєєва - командира Червоної Армії, що вийшов із оточення. Члени групи через зв' язківців повідомляли радянське командування про розташування гітлерів­ських військ. На квартирі у підпільника П. І. Мураховського зберіга­лася зброя, яку передавали партизанам. На дільниці Скотувата - Фенольна члени групи підірвали во­рожий ешелон з технікою. В серпні 1943 року всі вони загинули від рук гестапівців.
Самовіддано боролася проти оку­пантів група медичних працівників лікарні № 1 на чолі з М. В. Шулешовою. Лікарі врятували життя багатьом пораненим радянським воїнам, видавали жи­телям міста довідки про хвороби, щоб урятувати їх від вигнання до Німеччини.
Трудящі міста боролися проти фашистів і в інших районах нашої країни і навіть за її межами. Одним із партизанських загонів, що діяв біля Керчі, керував робітник Костянтинівського цинкового заводу П. Г. Шерстюк. Учасником словацького повстання проти гітлерівців був робітник хімічного заводу П. Г. Юшин. У парти­занському загоні, що діяв у Франції, воював робітник металургійного заводу В. П. Фатієв.
Відважно громили ненависного ворога жителі міста на фронтах Вітчизняної вій­ни, 13 з них удостоєні високого звання Героя Радянського Союзу. Серед них льот­чики Л. С. Святошенко, який зробив 120 бойових вильотів і збив 14 ворожих літаків; І. М. Пилипенко, що зробив 470 бойових вильотів і знищив 48 фашистських літаків, а в жовтні 1942 року спрямував свій палаючий літак на скупчення ворожих машин. М. Н. Корсун, командуючи ескадроном (це було в Східній Пруссії), 23 квітня 1945 року вплав форсував канал і захопив багато трофеїв, а 26 квітня його ескадрон вступив у бій з набагато переважаючим з'єднанням противника, захопив ангар, де готувались до вильоту ворожі літаки. У серпні 1943 року В. М. Кореньков у боях за ріку Сейм викликав вогонь на себе, чим дав можливість своїй роті переправитись на дру­гий берег і зайняти вигідний плацдарм.
Робітник хімзаводу О. К. Сєчкін у липні 1943 року, західніше с. Богородичного на Донеччині, був відрізаний ворогом від основних сил. Однак він разом з ротою організував міцну оборону, а потім повів бійців в рукопашну атаку. В цьому бою гітлерівці втратили 200 солдатів. Сєчкін сам знищив 26 фашистів.
Високого звання Героя Радянського Союзу удостоєні також вихованці шкіл міста - М. Є. Олов'янников, А. К. Мірошниченко, П. П. Кулик, В. Г. Степанченко, М. П. Вовк, І. М. Долгов, І. С. Закарлюка.
Від фашистських окупантів Костянтинівну восени 1943 року визволяли війська Південно-Західного фронту. В ніч проти 6 вересня 135-а танкова


Костянтинівка - cучасна карта