Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Костянтинівка

майбутнього, яке ти відкрив для нас. Тому, дорогий товаришу, бережи своє здоров'я, воно дороге для нас і всього світового пролетаріату». Свою вірність ленінізму робітники продемонстрували масовим вступом у партію в
дні ленінського призову. Тільки протягом 1924 року до партії вступив 471 житель Костянтинівки.
Зростала й комсомольська організація селища. В червні 1920 року вона об'єд­нувала 170 молодих робітників заводів та залізниці, а на 1924 рік - понад 500 ком­сомольців. Із запалом взялися вони до громадсько-політичної роботи, з ентузіазмом працювали під час комуністичних суботників, проводили культурно-освітню роботу серед населення.
Культурні перетворення в селищі почалися з перших днів Радянської влади. Вже 1918 року в школах навчалося 2440 дітей, а в 1922/23 pp.- близько 4 тисяч. З 1921 року на підприємствах створюються школи лікнепу для дорослого населення. Справжніми ентузіастами цієї справи стали вчителі Л. І. Богуславська, 3. Н. Лист­вина, В. Г. Смєлий. Комсомольська молодь у ті роки створила в селищі живу газету «Синя блуза», виступи якої мали великий успіх у трудящих.
Про відбудову заводів, соціалістичні перетворення в селищі, духовне зростання його жителів розповідали перші нариси, оповідання та вірші молодих робкорів - Ф. Ковалевського, Ляднова, П. Черненка, О. Морозова, П. Дьоміна, які гуртувалися
лані.оло журналу «Забой». Допомогу у вдосконаленні письменницької майстер­ності подавав їм літпрацівник газети «Всероссийская кочегарка», пізніше відомий радянський письменник Борис Горбатов.
Після XIV з'їзду партії, що схвалив курс на соціалістичну індустріалізацію країни, розгорнулися великі роботи по технічній реконструкції промислових підприємств Костянтинівки. 28 червня 1926 року пленум Костянтинівського райкому партії розробив заходи щодо розширення заводів і механізації виробничих процесів. Він зобов'язав партійні організації підприємств забезпечити підвищення рівня роботи у раціоналізації виробництва, зміцненні трудової дисципліни. Значна увага приді­лилася діяльності виробничих нарад. У роботі цих нарад особливо яскраво прояви­лася трудова активність робітників. У травні 1929 року профспілкова організація проводила огляд виробничих нарад на хімічному заводі, під час якого робітники внес­ли 1145 пропозицій щодо раціоналізації виробництва і зниження собівартості про­дукції.
В ході соціалістичної реконструкції оновлювалися основні виробничі фонди промисловості. Протягом 1928-1937 pp. вони зросли в 4,2 раза, в т. ч. фонди під­приємств важкої промисловості - в 4,8 раза. На металургійному заводі ім. Фрунзе ввели другу домну, збільшили обсяг мартенівських печей, механізували прокатні сіаии. збудували коксову батарею з 20 печей. На скляному заводі споруджено другу систему «Фурко», на пляшковому - корпус з установкою нових машин. Хімічний ііавої після реконструкції став значним центром виробництва сірчаної кислоти та фосфатів. На ньому вироблялася майже четверта частина всього суперфосфату в країні.
Там, де була поміщицька економія, виросли корпуси цинкового заводу, осна­щеного найновішим технічним обладанням. Завод став до ладу 7 листопада 1930 ро­ку - на півтора року раніше передбаченого строку. На його спорудженні будівельники здійснювали кладку каменю та бетонування в зимових умовах. Великим підприємством став реконструйований завод «Автоскло». В 1931 році на ньому освоїли виробництво технічного скла для автомобільної та авіаційної промисловості. В 1930 році було пущено завод вогнетривких виробів «Промінь свободи» - виробничою потужністю 21 тис. тонн виробів на рік - на суму 11 млн. крб. Одночасно з ним став до ладу механізований хлібозавод, де щодоби випікали 20 тонн хліба.
Яскравим виявом трудового ентузіазму жителів міста був широкий розвиток масового змагання, у ході якого народжувалося багато патріотичних починань. 15 равня 1929 року 70 прокатників заводу ім. Фрунзе звернулися до заводоуправ­ління з пропозицією збільшити їм щоденну норму виробітку на 2,4 тонни. Напередодні 1 травня 1931 року колектив склозаводу достроково - за 2,5 роки - виконав план першої п'ятирічки. А через рік завдання п'ятирічки виконав колектив заводу «Автоскло». За 4 роки і 3 місяці виконали п'ятирічний план трудящі хімічного заводу.
Протягом п'ятирічки продуктивність праці в промисловості міста зросла на 44 проц., приріст промислової продукції становив 98 проц. Широкого розвитку на підприємствах набув стахановський рух. Його ініціатором на заводі «Автоскло» виступив комуніст В. А. Свистунов, який у вересні 1935 року виконав за зміну 6,5 норми. Ця норма стала постійним трудовим показником новатора. На цинковому
заводі стахановський почин підхопили комуністи-майстри О. І. Михайлюков, Г. А. Вєлкін, І, С. Лозовий. Парторг цеху хімічного заводу бондар І, Д. Коноваленко, завдяки застосуванню конвейєрного способу виготовлення тари та раціональ­ному розподілу праці, виконував норму виробітку на 200-400 проц. На початок



Костянтинівка - cучасна карта