Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Єнакієве

За роки довоєнних п'ятирічок в місті ввели в дію 260 500 кв. метрів житла. Забруковувалися вулиці, закладалися парки, сади, сквери. Зелена зона в 1938 році перевищила 140 кв. км. Розпоча­лося прокладання водопровідної
та каналізаційної ме­реж. Всі житлові будинки було електрифіковано і ра­діофіковано. У 1932 році пущено трамвай, що з'єднав центр міста з селищем металургів - Красним Городком. Налагоджено було автобусний зв'язок з навколишні­ми населеними пунктами, а також з обласним центром. Невпізнанно змінилися і шахтарські селища. Тут піднялися впорядковані житлові будинки, гуртожитки, магазини, палаци культури, школи, лікарні, дитячі ясла і садки. Шосейні дороги сполучали селища, руд­ники з центром міста. За переписом 1939 року насе­лення Єнакієвого становило 88,2 тис. чоловік. Значно зріс матеріальний рівень життя трудящих. У грудні 1939 року близько 23 тис. жителів були вкладниками ощадних кас. Загальна сума вкладів становила 8 млн. крб. Товарооборот торговельних підприємств у 1938 ро­ці порівняно з 1929 роком зріс на 195 млн. крб. У 1937 році витрати на охорону здоров'я трудящих та членів їх сімей збільшилися порівняно з 1928 роком у 22 рази.
Напередодні війни у місті було 11 лікарень, цент­ральна поліклініка, 20 амбулаторій і медпунктів, в яких працювало 460 чоловік медичного персоналу. Амбулаторії і медпункти були створені також на багатьох підприємствах і в учбових закладах. 1927 року в
Єнакієвому відкрито перші дитячі ясла, а через десять років їх уже стало 18; крім того, працювали 23 дитячі садки. В санаторіях і будинках відпочинку у 1939 році оздоровлялося 7150 гірників і металургів (кожний четвертий трудівник). Масового розвитку набули фізкультура і спорт. Працювали спортивні товариства «Сталь», «Стахановець», «Будівельник», «Локомотив», «Буревісник», «Динамо» і «Снартак», де виросли прославлені спортсмени: О. В. Пшеничний - нині заслуже­ний майстер спорту СРСР, І. Мененко - неодноразовий чемпіон Радянського Союзу з фехтування, борці А. Луговий і М. Баєв - багатократні чемпіони України, Г. Кузовкін - чемпіон республіки з бігу на 10 тис. метрів та інші.
У 19158 році в 71-й єнакіївській школі навчалося понад 32 тис. дітей, тобто в десять разів більше, ніж у 1913 році. В металургійному технікумі, педучилищі та фельдшерсько-акушерській школі налічувалося 1240 учнів. Лише з 1928 по 1937 рік освіту здобули 41 655 чоловік. Тут працювали музична школа, 2 палаци культури, 10 клу­бів, 124 бібліотеки. Палац культури шахти «Юний комунар» на той час був одним з найбільших у Донбасі. В січні 1934 року в місті відкрився російський драматичний театр. З 1937 року видавалися районна і 10 багатотиражних газет. Крім того, на підприємствах, в установах і навчальних закладах випускалося 457 стінних газет.
Високу політичну активність виявили трудящі Єнакієвого під час перших виборів до Верховної Ради СРСР, Верховної Ради УРСР та до місцевих Рад депута­ті в трудящих. За кандидатів блоку комуністів і безпартійних на виборах до Верхов­ної Ради СРСР по Єнакіївському виборчому округу голосувало 98,8 проц. усіх пиборців.
Разом з усім радянським народом трудящі міста боролися за здійснення завдань третього п'ятирічного плану. Але мирну працю нашого народу було перервано віроломним нападом гітлерівської Німеччини на Радянський Союз.
Восени 1941 року, коли над містом нависла небезпека окупації, тисячі жителів евакуювалися на схід. Найбільш цінне устаткування металургійного заводу вдалося вивезти в Нижній Тагіл, Чусову, Сєров, де єнакіївці всі свої сили, досвід і енергію віддавали боротьбі за виконання завдань партії і уряду щодо збільшення виробни­цтва металу для потреб фронту. Гірники тресту «Орджонікідзевугілля» самовіддано працювали на шахтах Кузбасу і Караганди. Для оборони міста сформувалася диві­зія народного ополчення, командиром якої став полковник Нефедов, а комісаром - майор запасу Фомін.
1 листопада 1941 року під натиском переважаючих сил ворога частини Червоної Армії і єнакіївські ополченці залишили місто. 22 місяці хазяйнували фашисти в Єнакієвому, грабуючи і знищуючи мирних жителів. В місті під час окупації діяла підпільна партійна організація, яка вела роз'яснювальну роботу серед населення, всі­ляко допомагаючи партизанам. У жовтні 1941 року ще до вступу гітлерівських за­гарбників районний комітет КП(б) України створив партизанський загін у складі 33 чоловік. Командиром загону призначили П. М. Компанійця, який раніше пра­цював головою колгоспу «Прапор ударника», комісаром - П. А. Садовниченка, колишнього голову Убежищанської сільської Ради, а начальником штабу - І. С. Косенка (до війни працював начальником вентиляції шахти «Юний комунар»). Загін поділявся на дві групи: першою командував М. О. Сєриков, другою - М. Т. Мі­рошниченко. Всього у Єнакіївському районі діяло 7 партизанських загонів, що об'єднували 105 чоловік. Вони встановили зв'язок з політвідділом 18-ї армії, що вела бої з ворогом у районі Ольховатки. В ніч проти 7 листопада 1941 року в селі Божківці партизани оточили і знищили штаб італо-



Дивиться також інші населені пункти району:

Єнакієве - cучасна карта