Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Єнакієве

Завдяки цій машині сотні робітників вивільнилися від важкої ручної праці, поліпши­лася якість продукції. Г. К. Орджонікідзе в наказі по ВРНГ СРСР за № 765 від 13 листопада 1931 року відзначив велике значення винаходу,
підкресливши, що машина набагато дешевша за попередню закордонну. В 1935 році в місті пущено першу радянську агломераційну фабрику, яку теж будували господарським способом.
За роки першої п'ятирічки здійснено технічну реконструкцію всіх підприємств-міста. На металургійному заводі повністю модернізували чотири з п'яти доменних печей, переобладнали мартенівський, прокатний, коксовий та інші цехи. Якщо у 1928 році механізоване добування вугілля на шахтах міста ще тільки починали впроваджувати, в червні 1931 року воно вже становило 70 процентів.
У відповідь на заклик партії «Більшовики повинні оволодіти технікою!», «Кадри вирішують все!» партійні, господарські, профспілкові та комсомольські організації міста з метою підвищення кваліфікації та культурно-освітнього рівня робітників розгорнули роботу, спрямовану на зміцнення наявних і створення нових шкіл, гурт­ків та курсів технічного навчання. На шахті «Юний комунар», наприклад, у 1935 році без відриву від виробництва вчилося 1243 чоловіка, 31 навчався в гірни­чому технікумі, 26 - групі підготовки для вступу до вищих технічних навчальних закладів.
Могутнім джерелом підвищення продуктивності праці стало соціалістичне зма­гання. У березні 1930 року тільки на п'яти підприємствах (металургійному і коксо­хімічному заводах, шахтах ім. Карла Маркса, «Червоний Профінтерн» та «Юний комунар») створено 411 ударних бригад, в яких працювало 10 717 чоловік - 75 проц. усіх робітників. Колектив мартенівської печі № 4 металургійного заводу в 1932 році досяг рекордного зйому сталі з квадратного метра поду печі - 7,45 тонни. Макси­мальний показник цієї операції на кращих заводах світу становив тоді 7,3 тонни (заводи Круппа в Німеччині). Ефективною формою піднесення виробництва були «гро­мадські буксири» - допомога передових колективів відстаючим.
В період колективізації сільського господарства підприємства Єнакієвого здійснювали також велику шефську роботу на селі. Чимало гірників у 30-х роках виїжджа­ли на о. Шпіцберген, де працювали на підприємствах СРСР, що видобували вугілля для потреб радянського арктичного флоту.
З ентузіазмом підтримали єнакіївці стахановський рух, який охопив підприєм­ства міста. До середини листопада 1935 року на шахтах трудилося 1157 стахановців - 20 проц. усіх гірників. У районному зльоті стахановців-гірників, що відбувся у січні 1936 року, взяли участь 1154 делегати. Кожний з них виконував норму не менш як на 180 проц. На металургійному заводі в серпні 1937 року по-стахановському працювало 2870 чоловік, ударно - 3305. У березні 1938 року тут уже було 5594 стахановці і 3699 ударників, що становили понад 80 проц. усього колективу підприємства. Масовий характер соціалістичного змагання дав змогу до­битися значних успіхів у боротьбі за виконання найважливіших народногосподар­ських завдань першої та другої п'ятирічок. Видобуток вугілля у 1937 році збіль­шився до 3 млн. 417 тис. тонн порівняно з 1007 тис. тонн у 1928 році. Виробництво сталі на металургійному заводі зросло за цей же час у 2,9 раза, прокату - в 2,2, випуск коксу - в 4,2 раза. В 1940 році тут вироблялося металургійної продукції втроє більше, ніж у дореволюційний час.
За роки перших п'ятирічок в місті, поряд з технічною реконструкцією старих, збудовано нові підприємства: коксохімічний і цементний заводи, завод металоконструкцій, аглофабрику, потужні шахти № 1-2 і № 4 «Червоний Жовтень» та інші. В зв'язку з тим, що праця стала більш механізованою, зменшилася кількість робіт­ників, які обслуговували виробничі агрегати. Так, з 1932 по 1938 рік середня чисельність робітників, зайнятих на кожній з мартенівських печей металургійного заводу, зменшилася на 54 чоловіка, а на кожній з доменних печей - на 99 чоловік.
Організаторами боротьби за здійснення завдань соціалістичного будівництва були комуністи і комсомольці Єнакієвого. Міська партійна організація, яку створено в травні 1932 року (до цього часу партійні осередки підпорядковувалися районному комітету КП(б) України), у 1938 році об'єднувала близько 4 тис. комуністів. У люто­му 1940 року в ній було 104 первинні партійні організації, в яких налічувалося 4790 комуністів. У 129 первинних комсомольських організаціях - понад 12 тис. чле­нів Ленінського комсомолу. Велику допомогу єнакіївцям у розв'язанні господарських і політичних завдань подавали керівники Комуністичної партії і Радянського уряду, які приїздили до Єнакієвого - Г. І. Петровський, В. В. Куйбишев, С. В. Косіор, М. О. Скрипник. Двічі, у лютому 1933 року і у жовтні 1936 року, Єнакієве відвідав Г. К. Орджонікідзе. Він знайомився з роботою промислових підприємств, розмовляв з робітниками, побував у них на квартирах, цікавився умовами життя, побутом,
культурою.




Дивиться також інші населені пункти району:

Єнакієве - cучасна карта