Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Єнакієве

економічні труднощі в країні Єнакіївський металургійний завод серед 15 інших заводів «Південсталі» став на консервацію. Біль­шість робітників перейшла на інші підприємства, частину трудовлаштували на місці. Під
керівництвом райпарткому робітники дали рішучу відсіч троцькістським еле­ментам та іншим прихованим ворогам, які намагалися демонтувати обладнання під виглядом передачі його іншим підприємствам. В 1925 році завод почав працювати.
Велика заслуга у збереженні та підготовці до пуску металургійного заводу, як і у відбудові промисловості всього району, належить М. О. Вознесенському, пізніше член Політбюро ЦК ВКП(б), перший заступник голови Ради Народних Комісарів, голова Держплану СРСР М. О. Вознесенський прибув до Єнакієвого за вказівьою ЦКРКП(б). З 1924 року він працював штатним пропагандистом Єнакіївського рай­кому партії, потім секретарем партійної організації металургійного заводу. Трудя­щі Єнакієвого поважали енергійного та ініціативного працівника. Вознесенський вникав у життя і діяльність підприємств міста, виступаючи перед робітниками і селянами району з лекціями І доповідями, вмів просто і дохідливо розкрити людям найскладніші питання внутрішньої й зовнішньої політики партії і держави.
20 вересня 1925 року на Єнакіївському металургійному заводі пущено 2 доменні та мартенівську піч, 2 прокатні стани. Напередодні 8-х роковин Великого Жовтня стали до ладу ще одна мартенівська піч і потужний прокатний стан. Через місяць введено в дію третю доменну піч. У вітальному листі IX з'їздові КП(б) України робітники заводу писали: «Ми, металісти Єнакієвого, через свою делегацію вітаємо IX партійний з'їзд і бажаємо успіхів у його роботі... Через два місяці, якщо працюватимемо з тим же напруженням, ми досягнемо довоєнної норми випуску продукції, а потім перевищимо її. Ми ще надто бідні, але ми самі, максимально напружуючи енергію, завершимо розпочату справу, бо справа соціалістичного будівництва - наша крошіа справа...». Робітники свого слова додержали. Уже в 1928/29 господарчому році ви­плавка чавуну на підприємствах «Південсталі» становила 446 тис. тонн проти 363 тис. тонн у 1913 році, сталі - 357 тис. тонн проти 316 тис. тонн. Виробництво прокату порівняно з 1913 роком зросло на 110 проц. І. П. Бардін, Л. К. Ровенський, І. А. Курчин, І. А. Воронін та інші єнакіївці брали участь у відбудові і пуску іце ряду металургійних заводів Півдня, зокрема Макіївського та ім. Дзержинського. а також у проектуванні будівництва Кузнецького металургійного комбінату.
В 1924/25 господарчому році шахтарі видобули понад 35 млн. пудів вугілля, тобто на 8 млн. пудів більше, ніж у попередньому році. Собівартість тонни вугілля знизилася на 7,4 коп. У ці роки всі рудники і шахтарські селища було електрифіковано. Партія і уряд високо оцінили здобутки єнакіївських гірників, присвоївши багатьом з них почесне звання героя праці. Кадрових робітників Й. Д. Нілова, Т. О. Шайка, М. І. Харламова, А. С. Шелестова, П. Г. Кривенка нагородили орде­ном Трудового Червоного Прапора.
Середньомісячна заробітна плата трудівників Єнакієвого зросла з 3 крб. 25 коп. В 1920 році до 21 крб. 78 коп. в 1924-1925 pp. У 1922 році шахтарі одержали 288 квар­тир. Протягом 1924-1925 pp. для робітників збудовано ще 150 квартир і 4 гуртожит­ки. 1925 року Єнакієве віднесено до категорії міст, у 1926 році тут жило 34,1 тис. чоловік. У 1922 році в Єнакієвому відкрито будинок відпочинку металургів і гірни­ків. Того ж року почали працювати педагогічні курси ім. Жовтневої революції, які готували вчителів молодших класів. На підприємствах створювалися робітничі профспілкові клуби і бібліотеки, що проводили велику культурно-освітню роботу. Так, у клубі шахти «Червоний Жовтень» відбувалися концерти, працювали гуртки художньої самодіяльності. Ще в 1918 році в Єнакієвому почала виходити газета «Енакиевский рабочий».
Після успішного завершення відбудови народного господарства трудящі міста приступили до здійснення завдань соціалістичної індустріалізації. Вони взяли активну участь в боротьбі за реконструкцію підприємств, механізацію виробничих процесів у цехах і на дільницях. У 1926 році в мартенівському цеху металургійного заводу запровадили метод використання газу доменних печей замість коксового, який застосовували для прогріву мартенівських печей. Внаслідок цього вартість газу, витраченого на виробництво пуда металу, знизилася з 8,3 коп. до однієї копійки, що дало змогу заощадити на кожній з мартенівських печей понад 20 тис. крб. щомі­сяця. Значний вклад у механізацію виробництва внесли раціоналізатори та винахід­ники. За 9 місяців 1927/28 господарчого року від робітників і службовців металургійного заводу надійшло 269 пропозицій, з яких 221 впровадили у виробництво. Шахтарі за 6 місяців 1932 року подали 449 пропозицій, від реалізації яких було одер­жано 42 тис. крб. економії. У 1931 році в доменному цеху металургійного заводу за проектом інженерів П. І. Коробова та І. М. Гречухіна за короткі строки (40 діб) збудовано першу в СРСР розливну машину. У вільний від роботи час її споруджували металурги, гірники, будівельники; допомагали їм домогосподарки, молодь і школярі.



Дивиться також інші населені пункти району:

Єнакієве - cучасна карта