Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Єнакієве

верств трудящих. 21 вересня відбулися вибори делегатів на 2-й Всеросійський з'їзд Рад, куди послали більшовиків Я. 3. Друяна та І. І. Мозгового. 4 жовтня Я. 3. Друян повідомляв у ЦК РСДРП(б): «На заводі
працює до 12 тис. чоловік, вплив нашої партії вели­чезний». 24 жовтня в Єнакієвому проходив районний з'їзд РСДРП(б), де були представлені організації Пет­ровського, Вєровського, Софіївського і Кондратьївського рудників, а також рудника «Бунге». З'їзд обрав районне бюро РСДРП(б) і тим завершив організаційне оформлення Єнакіївської районної більшовицької ор­ганізації.
Після перемоги Жовтневого збройного повстання у Петрограді Єнакіївська та Вєровська Рада робітничих і солдатських депутатів, керовані більшовиками, 4 листопада 1917 року ухвалили резолюцію про перехід
всієї влади до Рад. Того ж дня створено революційний комітет, а також районну Раду народних комісарів.
Місцева буржуазія чинила шалений опір Радянській владі. Члени правління Росінсько-бельгійського металургійного товариства, захопивши касу, втекли з Єнакієвого. Службовці цього ж правління почали саботаж. Робітники насамперед запровадили контроль на металургійному заводі та інших підприємствах. Водночас деле­гації я трудящих Єнакієвого, очолювана Я. 3. Друяном, на початку грудня виїхала до Петрограда, щоб розв'язати питання про роботу заводу і організацію управління іншими підприємствами району. Незабаром вона повернулася і привезла постанову Раднаркому від 15 грудня 1917 року про націоналізацію підприємств Російсько- бельгійського металургійного товариства, які оголосили власністю Радянської дер­жанії. Вони дістали назву Петровських державних заводів і рудників. Було обрано прамління підприємств на чолі з головою Я. 3. Друяном і головним інженером І. П. Бардіним.
Штаб Червоної гвардії керував червоногвардійськими загонами рудників і за­водів. У грудні того ж року загони налічували близько 3 тис. чоловік. З Петрограда червоногвардійці одержали зброю - її привезла група робітників на чолі з Я. 3. Друяном. Володимир Ілліч Ленін тепло прийняв делегацію гірників і підписав розпорядження про видачу їм зброї. Трудящі селища під керівництвом комуністів готували рішучу відсіч контрреволюції. Єнакіївський червоногвардійський за­гін, який очолювали Лавров і Кобзев, разом з робітниками-червоногвардійцями  інших міст Донбасу, боровся проти каледінців поблизу Ясинівського рудника. Багато червоногвардійців там загинули. Тіла полеглих згодом перевезли до Єнакієвого і поховали з почестями. Загін під командуванням І. М. Манагарова (тепер Герой Ра­дянського Союзу, генерал-полковник у відставці) брав участь у боях з білокозаками на Дону і Кубані, а потім в районі Царицина влився у 1-у Сталеву дивізію. Загони робітників Єнакієвого спільно з частинами Червоної Армії билися і проти австро- німецьких військ.
18 квітня 1918 року австро-німецькі загарбники окупували Єнакієве. Разом з ними повернулися старі хазяї підприємств. Прибули і представники Центральної ради. Почалися масові арешти, але репресії не зломили волю трудящих до боротьби. Під­пільний партійний комітет у складі Турутіна, Щербини, Шкреби, Птицина, Гонча­ренка створив на підприємствах партійні організації, які піднімали маси на боротьбу проти окупантів та їх пособників. У червні 1918 року в Єнакіївській партійній орга­нізації налічувалося 50 комуністів, а вже у жовтні тільки в 9 партосередках металур­гійного заводу підпільно працювало 102 члени партії. Делегат II з'їзду КП(б)У Мальцев зазначав у анкеті, що Єнакіївська партійна організація мала осередки на підприємствах і до жовтня 1918 року провела 10 партійних зборів. Вона підтримувала зв'язки з іншими партійними організаціями Донбасу, а з жовтня 1918 року і з ЦК КП(б) України.
Під керівництвом комуністів на підприємствах і рудниках відбувалися страйки. У липні 1918 року стався великий виступ на шахтах Веронського і Софіївського руд­ників. Робітники вимагали підвищення заробітної плати. 14 листопада 1918 року шах­тарі рудника Вєровки напали на приміщення державної варти. Без жодного пострілу вони заарештували і обеззброїли гетьманців, очолюваних офіцером Буци­ком. 15 листопада до вєровців приєдналися шахтарі Софіївського та Нар'євського рудників і металурги Петровського заводу. Почався загальний політичний страйк робітників Єнакієвого, що тривав до кінця листопада. Наприкінці місяця окупаційні війська поспішно залишили Єнакієве. Але незабаром селище захопили каледінці У березні 1919 року Червона Армія вибила їх з Єнакієвого.
21 квітня 1919 року тут створено революційний комітет, головою якого був Івановський. Партійна організація і ревком приділяли увагу насамперед мобілізації трудящих на відбудову шахт і добування вугілля, організації постачання продоволь­ства; контролювали діяльність робітничих правлінь; формували бойові загони.
Ця робота проводилася в складних умовах. У травні 1919 року до Єнакієвого вдерлися білогвардійські банди полковника Заремби, потім - карателі дроздовського і корніловського полків, які вчинили жорстоку розправу над



Дивиться також інші населені пункти району:

Єнакієве - cучасна карта