Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Єнакієве

організації Вєровського (60 чоловік) і Софіївського (75 чоловік) рудників. Поліція вистежила і 21 липня 1907 року заарештувала всіх делегатів конференції. їх засудили на довічне заслання до Єнісейської губернії.
Більшовики, які уникнули арешту, далі працювали в підпіллі. У вересні 1907 року Юзівсько-Петровський комітет випустив листівку, що закликала робітників обрати своїх представників до III Державної думи. У жовтні того ж року в іншій листівці комітет підніс голос протесту проти арешту членів соціал-демократичної фракції II Державної думи, вимагаючи звільнити їх, а 18 квітня 1908 року закликав робітників відзначити день 1 Травня страйком. 14 жовтня того ж року поліція розгромила друкарню комітету, що містилася у селі Семенівці (поблизу Юзівки). У 1909 році на квартирі робітника Г. Г. Витренка підпільники обладнали нову друкарню.
З ініціативи юзівців було зроблено спробу скликати представників Юзівсько- Петровського району і обрати новий комітет, який керував би діяльністю соціал- демократів району. Але оскільки з 26 організацій, що їх раніше об'єднував комітет, залишилося 4, передусім треба було налагодити роботу на місцях. На рудниках і заводах провадилися організаційні збори. 20 квітня 1910 року на березі річки Булавина, за 4 км від Петровських заводів, відбулася партійна конференція Петровської організації РСДРП. Поліція розкрила це місце і заарештувала 13 учасників конференції, а також представників Маріупольської організації РСДРП. Під час об­шуку квартир заарештованих було виявлено друкарню комітету, а в ній набрану до друку прокламацію, що починалася словами: «По всій змученій Росії - реакція, сва­вілля і шибениці...» Охранка завдала Петровській організації РСДРП тяжкого удару. Але деякі її члени все ж залишилися на волі. 1 Травня 1910 року вони поширили н селищі листівку ЦК РСДРП, а на руднику Юсупова - вивісили червоний прапор.
У період нового революційного піднесення Петровська соціал-демократична організація проводила роботу під безпосереднім керівництвом ЦК РСДРП у кон­такті з Луганською, Маріупольською, Бахмутською, Катеринославською, Харків­ською, Таганрозькою, Ростовською та іншими організаціями. За дорученням ЦК
д. М. Шварцман виступив перед соціал-демократами Єнакієвого з доповіддю про підсумки роботи Празької партійної конференції. 5 липня 1912 року він писав Н. К. Крупській, що повсюдно пропозиції більшовиків схвалюються. Місцеві більшовики мали постійний зв'язок з редакцією газети «Правда», де друкувалися кореспонденції з Єнакієвого. На Петровському заводі в 1913 році понад 50 чоловік одержували «Правду».
В роки промислового піднесення в Єнакієвому збудовано коксохімічний, цегельний і пивоварний заводи, олійницю. За обсягом виробництва Петровський металургійний завод у 1914 році посідав третє місце серед найбільших заводів Півдня. Тут було виплавлено 349,2 тис. тонн чавуну, 316,4 тис. тонн сталі, виготовлено 280,1 тис. тонн прокату. На заводі діяло 5 доменних печей (з корисним обсягом від 171 куб. метрів до 650). У 1914 році почалося будівництво 6-ї доменної печі, яка стала до ладу у наступному році. Видатний вітчизняний металург М. К. Курако запровадив на заводі у ці роки свій винахід - гірничо-доменну піч із суцільної броні. Це нововведення згодом поширилося по всіх металургійних заводах, застосовується воно й досі.
Зросло і саме селище. В центрі його височіли 2 кам'яні церкви, молитовний дім. костьол, синагога, 4 двоповерхові і 20 одноповерхових цегляних будинків (де жили бельгійські підприємці), 2 готелі; були також їдальня, 2 пекарні, 4 крам­ниці, що належали приватним особам. Житлові умови робітників лишалися, як і раніше, дуже тяжкими. «Увійшовши в робітниче селище,-писала про Єнакієве «Правда» у 1912 році,- ви побачите жахливі вулиці, вкриті брудом». У матеріалах статистичного обстеження рудників Донбасу, проведеного в 1911 році, відзначалося, що на Софіївському руднику бараки водночас правили за їдальню, спальню, місце для сушіння робочого одягу шахтарів, кухню. В бараках на Петровському заводі спали покотом; по кутках жили кухарки з дітьми. На 40 рудниках Бахмутського повіту налічувалося 5 кімнат для вмивання і жодної лазні. Тільки на одному з них поставили вузьку високу діжку, в якій по черзі милися гірники. Хвороби й епі­демії забирали життя багатьох людей. В 1910 році на Петровському заводі хворіло 700 чоловік, майже 10 проц. усіх робітників. В 1900 році в Єнакієвому була лише одна лікарня на 30 ліжок, де працювали 2 лікарі і 3 фельдшери. У 1912 році лікарню- на 185 ліжок обслуговували 3 лікарі і 3 фельдшери.
Напередодні першої світової війни в Єнакієвому працювало 8-класне комерційне училище, де здебільшого вчилися синки буржуазії та купецтва; чотирикласна міська і заводська школи, трикласна церковнопарафіяльна та 2 двокласні школи товари­ства допомоги бідним євреям. З культурно-освітніх закладів діяли «Народний дім», кінематограф «Ілюзія», клуб службовців



Дивиться також інші населені пункти району:

Єнакієве - cучасна карта