Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Єнакієве

шахтарів навко­лишніх рудників. У вересні 1904 року гурток оформився в організацію РСДРП Петровського заводу, яка займала більшовицькі позиції. Її керівниками були ливарник заводу Г. Ф. Ткаченко-Петренко та А. П.
Щербаков.
22 січня 1905 року на знак протесту проти розстрілу мирної демонстрації 9 січня у Петербурзі вибухнув страйк на Петровському заводі. В ньому взяли участі.
близько 4 тис. чоловік. Мета­лургів підтримали шахтарі Ве­ронського і Софіївського руд­ників, залізничники станції Єнакієве, працівники пошти. Страйк тривав два тижні. Ке­рувала ним соціалдемократична організація. Поряд з еко­номічними вимогами (восьмигодинний робочий день, підвищення заробітної плати на 50 проц. тощо) страйкарі висунули і політичні (свобода слова, зборів, страйків). Ні погрози, ні
навіть приїзд у селище віце-губернатора з військовим загоном не зломили стій­кості робітників. Адміністрація змушена була задовольнити переважну більшість їх вимог. Катеринославський губернатор у своєму огляді страйкового руху зазна­чав. що страйк на Петровських заводах стався не тільки «внаслідок загального ста­новища в країні», а й через діяльність місцевої організації робітників. Її керівник Г. Ф. Ткаченко-Петренко проводив роботу не лише в Єнакієвому та навколишніх селах, він встановив також зв'язок з робітниками Горлівки. В липні 1905 року ііого заарештували як одного з керівників горлівського страйку. Після виходу з тюрми він повернувся на Петровський завод, де знову очолив соціал-демократичну організацію.
Більшовики Єнакієвого, прагнучи привернути на бік пролетаріату селян, про­водили революційну пропаганду в селах Вєровці, Михайлівці, Оленівці, Олексіївці та ін. У Вєровці 14 серпня 1905 року на сільському сході А. П. Щербаков і А. А. Бутенко читали трудящим прокламації, роз'яснювали необхідність конфіскації поміщицьких земель. 25 жовтня того ж року робітники шахт Єнакієвого спільно з жите­лями Михайлівни захопили маєток поміщика Долгорукова і розділили його майно.
В листопаді 1905 року за прикладом робітників Петербурга, Іваново-Возне­сенська та Москви в Єнакієвому створено Раду робітничих депутатів, до складу якої ввійшли представники Петровського заводу, Вєровського і Софіївського руд­ників та залізничників. Виконком Ради налічував 6 чоловік, головою його обрали Г. Ф. Ткаченка-Петренка. На засіданні Ради обговорювалися питання підготовки до збройного повстання, створення бойових робітничих дружин, їх озброєння, нав­чання тощо. Штаб керівництва повстанням розташувався в «Гранд-отелі». Тут же під охороною дружинників проходили засідання комітету РСДРП. Петровська соціал-демократична організація, керуючись рішеннями ІІІ з'їзду партії та вказів­ками В. І. Леніна, на своїй партійній конференції теж розглянула питання про озброєння робітників. У майстернях і цехах металургійного заводу, на рудниках та інших підприємствах почалося виготовлення зброї для дружин. На Вєровському руднику шахтарі Торопов, Неділько і Мозговий виготовили бойові списи. Серед населення зібрали мисливські рушниці, револьвери. Частину зброї придбали коштом трудящих.
16 грудня 1905 року за рішенням Ради робітничих депутатів дружинники на Чолі з А. П. Щербаковим вирушили до Горлівки на допомогу повсталим робітникам. Тут вони заарештували і обеззброїли станційного жандармського унтер-офіцера. Через кілька годин після відправки першого ешелону з Єнакієвого до Горлівки підійшов другий ешелон з дружинниками. Але біля станції Волинцеве залізничну
колію розібрали козаки. Тоді, незважаючи на темряву та сильну хуртовину, дружинники вирішили йти пішки. На світанку 17 грудня вони дісталися до Горлівки, де разом з робітниками, які прибули з Алчевська, Дебальцевого, Харцизька та ін­ших міст, вступили у бій з солдатами та козаками. Після шестигодинної сутички повстанці, не маючи достатнього досвіду і до того ж будучи слабо озброєними, зму­шені були відступити. Наступного дня в Єнакієвому відбувся похорон загиблих, що перетворився на могутню демонстрацію, в якій взяли участь понад 8 тис. робіт­ників. Через кілька годин в селище увійшли козаки. Було запроваджено воєнний стан. Після поразки грудневого збройного повстання, в Єнакієвому, як і скрізь у кра­їні, почалися жорстокі репресії. 21 грудня 1905 року заарештовано Г. Ф. Ткаченка-Петренка і А. П. Щербакова, їх відправили до катеринославської в'язниці. Вночі проти 4 вересня 1909 року серед восьми інших засуджених до смертної кари вони зійшли на ешафот.
Петровська соціал-демократична організація і в період столипінської реакції не припинила своєї роботи. У червні 1907 року на квартирі техніка Теммінга відбу­лася партійна конференція Юзівського і Петровського комітетів РСДРП під головуванням одного з керівників Петровської організації РСДРП м. Львова. Конферен­ція ухвалила створити об'єднаний Юзівсько-Петровський комітет РСДРГР. Юзівсько-Петровська організація налічувала близько 2 тис. чоловік. До її складу, крім Петровської організації (235 чоловік), входили



Дивиться також інші населені пункти району:

Єнакієве - cучасна карта