Пошук від
Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
У 1923 році в Ясинуватій було 113 житлових будинків і 2896 чоловік
населення. Постановою ВУЦВКу від 24 лютого 1926 року Ясинувату віднесено до категорії селищ міського типу. До 1926 року громадський житловий фонд становив 8 тис. кв. метрів. Поліпшилося побутове й медичне обслуговування трудящих. У 1925 році в амбулаторії залізничного вузла працювало 3 лікарі і 6 чоловік іншого медичного персоналу. З ініціативи комуністів ще на початку 1921 року відкрили хату-читальню й агітпункт, де відбувалися мітинги, збори, лекції, вистави. В 1924-1925 рр. відкрила клуб залізничників ім. Свердлова з кінозалом на 312 місць та бібліотекою, в якій налічувалося близько 1 тис. томів. Працювала семирічка і школа лікнепу.
Величезна робота щодо розширення й реконструкції Ясинуватського залізничного вузла розгорнулася в роки індустріалізації країни та передвоєнних п'ятирічок. Протягом першої п'ятирічки пропускна спроможність станції мала збільшитись у 3,5 раза. Щоб успішно виконати ці плани, партійна, комсомольська і профспілкова організації почали насамперед боротьбу з плинністю кадрів на станції. Вже на середину 1930 року всі комсомольці вузла оголосили себе закріпленими за виробництвом до кінця п'ятирічки. їх приклад наслідували понад 40 проц. залізничників. Широко розгорталося соціалістичне змагання. Вже 1929 року в ньому взяло участь 25 бригад, завдяки чому продуктивність праці підвищилась на 22 проц., а собівар
тість виконуваних робіт зменшилась на 27 проц. В наступному році соціалістичним змаганням було охоплено 90 проц. робітників, новатори вузла подали 36 раціоналізаторських пропозицій і винаходів, з яких більшість було запроваджено у виробництво. За самовіддану працю багато робітників одержали високі урядові нагороди. Старший майстер дистанції колії М. В. Мишин одним з перших серед залізничників був удостоєний ордена Леніна. Напередодні 1 травня 1932 року у всесоюзному та всеукраїнському конкурсах оздоровлення рухомого парку колектив обмінного пункту станції здобув перше місце і одержав грошову премію. Ці гроші залізничники внесли на будівництво дирижабля «Ясинуватський ударник». Активну участь брали працівники станції і в розвитку стахановського руху. Так, складач поїздів М. М. Кожухар, поєднавши операції по формуванню поїздів з процесом нагромадження вагонів, 14 жовтня 1935 року скоротив час формування одного поїзда з 60 до 20 хвилин. Метод роботи М. М. Кожухаря почали впроваджувати не лише на Ясинуватському залізничному вузлі, але й на всіх залізницях країни.
Завдяки самовідданій праці і творчій ініціативі всього колективу станції завдання реконструкції було успішно виконано. Довжина станційних колій досягла перед війною 147 км, стали до ладу паровозне депо «Захід» та вагонне депо «Схід», західна і східна сортувальні гірки, запрацювали електрична система централізації управління стрілками, автоматичне блокування зв'язку. Загальний вантажообіг станції зріс майже в 5 разів. Ясинувата перетворилася на одну з найбільших вузлових станцій країни. З 1937 року тут містилося управління Південно-Донецької залізниці. Розвивалася й місцева промисловість. Ще в 1927 році став до ладу борошномельний завод продуктивністю 120 тонн щодоби; в 1931 році збудували фабрику-кухню, на хлібозаводі після реконструкції виробництво збільшилося в два рази.
Швидко змінювало свій вигляд селище. На західній його околиці виріс житловий масив - соцмістечко залізничників, забудоване 2-3-поверховими будинками. З 1926 по 1936 рік громадський житловий фонд збільшився у 4 рази і становив близько 32 тис. кв. метрів. Майже в усіх квартирах з'явилося електричне освітлення, у багатоповерхових будинках - водопровід і каналізація. У 1933-1936 рр. силами громадськості насадили парк культури й відпочинку. 1938 року Ясинувата стала містом районного підпорядкування. За даними всесоюзного перепису 1939 року, тут проживало 16 410 чоловік. Рік у рік поліпшувалось медичне обслуговування трудящих. Було збудовано залізничну лікарню й поліклініку. В 1940 році медичну допомогу населенню подавали 24 лікарі і 138 чоловік середнього медперсоналу.
До середини 30-х років було ліквідовано неписьменність. Відкрився робітфак, де в 1931 році навчалося 173 чоловіка. В 1939 році в місті працювало дві середні та дві семирічні школи, в яких здобували знання близько 3 тис. учнів. Багато випускників шкіл згодом стали відомими вченими, воєначальниками, діячами культури й мистецтва. Так, А. Ф. Лубченко за успіхи в галузі теоретичної фізики удостоєний звання лауреата Ленінської премії. При клубі залізничників ім. Свердлова працювали різні гуртки художньої самодіяльності. Важливу роль у культурно-освітній роботі відігравала місцева преса. В різний час протягом 30-х років у Ясинуватій видавалися газети «Красньїй железнодорожник», «Политотделец
Ясинувата
Сторінка 4 з 8
724 трудівники. При місцевкомі профспілки працювали комісії - виробничо-технічна, організаційно-культурна, охорони праці.У 1923 році в Ясинуватій було 113 житлових будинків і 2896 чоловік
Величезна робота щодо розширення й реконструкції Ясинуватського залізничного вузла розгорнулася в роки індустріалізації країни та передвоєнних п'ятирічок. Протягом першої п'ятирічки пропускна спроможність станції мала збільшитись у 3,5 раза. Щоб успішно виконати ці плани, партійна, комсомольська і профспілкова організації почали насамперед боротьбу з плинністю кадрів на станції. Вже на середину 1930 року всі комсомольці вузла оголосили себе закріпленими за виробництвом до кінця п'ятирічки. їх приклад наслідували понад 40 проц. залізничників. Широко розгорталося соціалістичне змагання. Вже 1929 року в ньому взяло участь 25 бригад, завдяки чому продуктивність праці підвищилась на 22 проц., а собівар
тість виконуваних робіт зменшилась на 27 проц. В наступному році соціалістичним змаганням було охоплено 90 проц. робітників, новатори вузла подали 36 раціоналізаторських пропозицій і винаходів, з яких більшість було запроваджено у виробництво. За самовіддану працю багато робітників одержали високі урядові нагороди. Старший майстер дистанції колії М. В. Мишин одним з перших серед залізничників був удостоєний ордена Леніна. Напередодні 1 травня 1932 року у всесоюзному та всеукраїнському конкурсах оздоровлення рухомого парку колектив обмінного пункту станції здобув перше місце і одержав грошову премію. Ці гроші залізничники внесли на будівництво дирижабля «Ясинуватський ударник». Активну участь брали працівники станції і в розвитку стахановського руху. Так, складач поїздів М. М. Кожухар, поєднавши операції по формуванню поїздів з процесом нагромадження вагонів, 14 жовтня 1935 року скоротив час формування одного поїзда з 60 до 20 хвилин. Метод роботи М. М. Кожухаря почали впроваджувати не лише на Ясинуватському залізничному вузлі, але й на всіх залізницях країни.
Завдяки самовідданій праці і творчій ініціативі всього колективу станції завдання реконструкції було успішно виконано. Довжина станційних колій досягла перед війною 147 км, стали до ладу паровозне депо «Захід» та вагонне депо «Схід», західна і східна сортувальні гірки, запрацювали електрична система централізації управління стрілками, автоматичне блокування зв'язку. Загальний вантажообіг станції зріс майже в 5 разів. Ясинувата перетворилася на одну з найбільших вузлових станцій країни. З 1937 року тут містилося управління Південно-Донецької залізниці. Розвивалася й місцева промисловість. Ще в 1927 році став до ладу борошномельний завод продуктивністю 120 тонн щодоби; в 1931 році збудували фабрику-кухню, на хлібозаводі після реконструкції виробництво збільшилося в два рази.
Швидко змінювало свій вигляд селище. На західній його околиці виріс житловий масив - соцмістечко залізничників, забудоване 2-3-поверховими будинками. З 1926 по 1936 рік громадський житловий фонд збільшився у 4 рази і становив близько 32 тис. кв. метрів. Майже в усіх квартирах з'явилося електричне освітлення, у багатоповерхових будинках - водопровід і каналізація. У 1933-1936 рр. силами громадськості насадили парк культури й відпочинку. 1938 року Ясинувата стала містом районного підпорядкування. За даними всесоюзного перепису 1939 року, тут проживало 16 410 чоловік. Рік у рік поліпшувалось медичне обслуговування трудящих. Було збудовано залізничну лікарню й поліклініку. В 1940 році медичну допомогу населенню подавали 24 лікарі і 138 чоловік середнього медперсоналу.
До середини 30-х років було ліквідовано неписьменність. Відкрився робітфак, де в 1931 році навчалося 173 чоловіка. В 1939 році в місті працювало дві середні та дві семирічні школи, в яких здобували знання близько 3 тис. учнів. Багато випускників шкіл згодом стали відомими вченими, воєначальниками, діячами культури й мистецтва. Так, А. Ф. Лубченко за успіхи в галузі теоретичної фізики удостоєний звання лауреата Ленінської премії. При клубі залізничників ім. Свердлова працювали різні гуртки художньої самодіяльності. Важливу роль у культурно-освітній роботі відігравала місцева преса. В різний час протягом 30-х років у Ясинуватій видавалися газети «Красньїй железнодорожник», «Политотделец