Пошук від
Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ


Ясинувата

входили Ю. Бураков, І. Буровий, І. Жадан та ін. На виборах делегатів до Установчих зборів ясинуватські більшовики одержали 619 голосів, есери - 121, меншовики - 28, кадети - 8 голосів.
У перші ж дні після перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції на станції відбулися мітинги й демонстрації. У привітанні Ради робітничих депутатів Ясинуватського підрайону Раді Народних Комісарів було сказано: «Вітаємо Народ­них Комісарів як уряд пригноблених народів Росії, вітаємо видані урядом декрети, що накреслили програму робітників, солдатів і селян, і будемо вживати всіх заходів для втілення їх у життя». На початку листопада з ініціативи більшовиків на станції створили революційний комітет у складі Т. Щура (голова), Ф. І. Гранковського,
І. П. Полякова, В. Пашковського, П. О. Шалімова та інших. Ревком організував загін Червоної гвардії, в якому вже 5 листопада налічувалося З0 чоловік. Ясинуват­ські червоногвардійці разом з Макіївськими, які прийшли їм на допомогу, встано­вили на станції «заслін» для роззброєння військових частин, що ешелонами поверталися з фронту. Відібрану зброю постачали робітникам Ясинуватої, Макіївки, Юзівки, яким уже з початку грудня 1917 року довелося вести тяжкі бої з контрреволю­ційними військами Каледіна. 22 грудня до Ясинуватої вступили радянські війська під командуванням Р. Ф. Сіверса. Підтримані місцевими загонами Червоної гвардії, вони розгорнули в другій половині січня 1918 року рішучий наступ проти Каледіна і розгромили його.
Проте незабаром почали наступ німецько-австрійські окупанти. Ясинуватські залізничники працювали з великим напруженням, евакуюючи основні підприємства Юзівки й Макіївки. 10 квітня 1918 року звідси вирушив останній ешелон, яким ви­їхав і Ясинуватський ревком. Для організації підпільної роботи в тилу окупантів був залишений комуніст Ю. П. Бураков. Створена ним група налагодила зв'язок з Катеринославською, а також підпільними організаціями Донбасу і розгорнула активну роботу. Підпільники виводили з ладу паровози, закликали населення сабо­тувати виконання розпоряджень окупаційних властей, зривали вивезення до Німеч­чини награбованого добра. Влітку 1918 року ясинуватці взяли участь у всеукраїнському страйку залізничників. В листопаді 1918 року радянські війська визволили Ясинувату від німецько-австрійських окупантів.
Взимку і на початку весни 1919 року в цьому районі точилися запеклі бої з денікінськими військами. Ясинуватські залізничники мужньо билися проти білогвар­дійців у лавах Червоної Армії і в тилу. В березні 1919 року машиніст Д. М. Будников та його помічник П. Бондаренко, усунувши охорону, зуміли вивести до визволе­ної Авдіївки бронепоїзд «Генерал Корнілов». Кількома днями пізніше робітники
М. С. Везуглий, О. Я. Марченко, В. Ф. Камшилов та Г. Єременко влаштували на пере­гоні між Ясинуватою і Юзівкою зіткнення двох денікінських бронепоїздів. У перших числах травня наступаючий 273-й стрілецький полк Червоної Армії визволив Ясинувату від денікінців. Станція стала важливим опорним пунктом радянських  військ. Але наприкінці травня, підтягнувши свіжі сили, Денікін розгорнув знову наступ. Прикриваючи відступ радянських частин, що вели важкі бої, залишаючи Донбас, між станціями Ясинувата й Кринична курсував червоноармійський бронепоїзд, обслуга якого билася до останнього. Важко пораненого командира-матроса денікінці по-звірячому зарубали. Захопивши Ясинувату, каральна експедиція полковника Рибасова вчинила жорстоку розправу над радянськими активістами й членами їх сімей.
Переслідуючи відступаючих білогвардійців, 372-й полк Першої Кінної армії 31 грудня 1919 року визволив станцію від ворога, захопивши великі трофеї. Одразу ж відновили свою діяльність партійна організація і ревком, які підготували і провели в квітні 1920 року вибори до Ради. Головою виконкому ясинуватці обрали Комуніста Ф. Гранковського. У жовтні того ж року на станції оформився комсомольський осередок. Серед перших комсомольців були О. С. Дятлов, Є. А. Назаренко, М. Буракова та ін. Комуністи і комсомольці мобілізовували робітників-залізничників на боротьбу проти білополяків і Врангеля. В цей час Ясинувата стає однією з важливих баз формування червоноармійських бронепоїздів. Після розгрому внут­рішньої контрреволюції та іноземних інтервентів почалася відбудова залізнич­ного вузла. Залізничникам подали допомогу робітники підприємств Уралу та Сибіру. Комуністи організовували суботники. В одному з них 3 липня 1920 року взяли участь 23 комуністи і 93 безпартійні робітники. За 2 години роботи вони наванта­жили 7 вагонів цегли і вивантажили 5 вагонів антрациту. Швидко відновився залізничний рух. Розширювалася мережа станційних колій; зводилися нові виробничі приміщення, зростала пропускна спроможність станції. Значну роль у відбудові вузла відіграли громадські організації Ясинуватої. Партійна організація в квітні 1926 року налічувала вже 85 комуністів. Влітку 1925 року профспілкова організа­ція об'єднувала


Ясинувата - cучасна карта