Пошук від
Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Ясинуватої та жителі сусідніх сіл, а й частина солдатів з прибулої роти. На мітингах проголошувався лозунг: «Геть самодержавство!».
13 грудня о 10 годині ранку командир роти Карамишев оголосив весь район станції на стані «посиленої охорони», заборонивши будь-які мітинги й сходки. Біля входу до вокзалу, коло каси та апаратної телеграфу з'явилися вартові. Робітники, які зібралися на станції, влаштували демонстрацію протесту. Вони переконували солдатів здати їм зброю, а самим залишити станцію. Але солдати розігнали демонстрантів. Бойова дружина Ясинуватої звернулася по допомогу до дружинників інших станцій. Незабаром до Ясинуватої прибули авдіївська і частина гришинської дружин. Разом з ясинуватцями вони роззброїли жандармів і вартових, а потім рушили до продовольчого складу, де розмістилися солдати. Дружинники заарештували командира роти Карамишева. Він пообіцяв наказати солдатам скласти зброю, але з'явившись перед ними, подав команду: «До зброї!». Проте раніше, ніж солдати встигли виконати наказ, Карамишева було вбито. Між солдатами й дружинниками почалася перестрілка. Невдовзі рота припинила опір і склала зброю. Це була перша збройна сутичка робітників Донбасу з царськими військами в 1905 році. Про цю подію сьогодні нагадує меморіальна дошка, встановлена на будинку вокзалу.
Звістка про перемогу дружинників Ясинуватої швидко облетіла всі навколишні заводи, шахти, залізничні станції і ще більше піднесла бойовий дух робітників. 17 грудня ясинуватська дружина разом з іншими бойовими дружинами взяла участь у бою донецького пролетаріату в Горлівці. Майже два тижні в Ясинуватій трималася влада виконавчого комітету повсталих робітників. Тільки 21 грудня станцію захопили урядові війська. Найбільш активних учасників повстання було заарештовано. В обвинувальному акті Одеського військово-окружного суду, який розглядав у грудні 1908 року справу про збройне повстання на Катерининській залізниці, значилося й 18 ясинуватців. Більшість з них було засуджено до різних строків каторжних робіт. Жорстока розправа над учасниками збройного повстання 1905 року не могла спинити піднесення революційного настрою робітничих мас.
З розвитком промисловості збільшувався вантажообіг Ясинуватої: у 1911 році щодоби тут проходило 90 товарних і 19 пасажирських поїздів, разом близько 3 тис. вагонів. З них понад 1900 вирушали без сортування на інші станції. Розширилося станційне господарство. Довжина колій досягла 26,5 км. Спорудили паровозне депо, колійні майстерні, вугільний склад, звели двоповерхову будівлю вокзалу. Змінювалося й селище. Тут побудували паровий млин, відкрили 10 торговельних лавок. На той час у селищі проживало 800 чоловік. Робітники, як і раніше, жили в бараках або в навколишніх селах, бо в Ясинуватій було всього 40 житлових будинків. 1910 року збудували школу з чотирма класними кімнатами. Училище з однокласного було реорганізовано у двокласне. Тут 4 вчителі навчали 163 дітей.
На формування політичної свідомості трудівників Ясинуватої у цей період великий вплив справляв Катеринославський комітет РСДРП. Важливу роль відігравала й газета «Правда». Через Ясинувату її доставляли для робітників сусідніх підприємств Донбасу. У вересні 1912 року за участь у заворушеннях адміністрація звільнила з роботи 113 чоловік, виселила їх з бараків і вислала з Ясинуватої. Під час першої імперіалістичної війни у селищі відбувалися антивоєнні виступи. Один з них, що стався 22 липня 1914 року, супроводжувався перестрілкою між солдатами військового ешелону і поліцейськими. Двох солдатів було поранено. Організаторів сутички заарештували.
Звістка про перемогу Лютневої буржуазно-демократичної революції швидко дійшла до Ясинуватої. Вже 2 березня на станції обрали Раду робітничих депутатів.
Проте більшість у виконавчому комітеті Ради належала представникам меншовиків та українських дрібнобуржуазних партій. Наприкінці квітня 1917 року в Ясинуватій було створено ініціативну більшовицьку групу, яка розгорнула серед робітників селища активну роботу, викриваючи антинародну політику Тимчасового уряду. Після липневої кризи меншовицький виконком Ясинуватської Ради заборонив більшовикам вести агітаційну роботу серед населення. Тоді були скликані робітничі збори, на яких більшовики поставили питання про переобрання Ради і виконкому. Всі спроби меншовиків зірвати збори провалилися. До складу новообраного (16 липня) виконкому Ради робітничих депутатів увійшли більшовики і співчуваючі їм -
О. Л. Томашевський, Ф. І. Гранковський, К. Т. Карчак, І. Л. Топорець (член уряду УРСР в 1926-1934 рр.) та ін. На 15 серпня більшовицька організація зросла до 40 чоловік. Тоді ж оформився більшовицький комітет, до якого
Ясинувата
Сторінка 2 з 8
владу у свої руки. Того ж дня до Ясинуватої прибула 12-а рота 280-го Балаклавського піхотного полку. Це ще більше загострило обстановку. 10-12 грудня відбувалися мітинги, в яких брали участь не тільки трудящі 13 грудня о 10 годині ранку командир роти Карамишев оголосив весь район станції на стані «посиленої охорони», заборонивши будь-які мітинги й сходки. Біля входу до вокзалу, коло каси та апаратної телеграфу з'явилися вартові. Робітники, які зібралися на станції, влаштували демонстрацію протесту. Вони переконували солдатів здати їм зброю, а самим залишити станцію. Але солдати розігнали демонстрантів. Бойова дружина Ясинуватої звернулася по допомогу до дружинників інших станцій. Незабаром до Ясинуватої прибули авдіївська і частина гришинської дружин. Разом з ясинуватцями вони роззброїли жандармів і вартових, а потім рушили до продовольчого складу, де розмістилися солдати. Дружинники заарештували командира роти Карамишева. Він пообіцяв наказати солдатам скласти зброю, але з'явившись перед ними, подав команду: «До зброї!». Проте раніше, ніж солдати встигли виконати наказ, Карамишева було вбито. Між солдатами й дружинниками почалася перестрілка. Невдовзі рота припинила опір і склала зброю. Це була перша збройна сутичка робітників Донбасу з царськими військами в 1905 році. Про цю подію сьогодні нагадує меморіальна дошка, встановлена на будинку вокзалу.
Звістка про перемогу дружинників Ясинуватої швидко облетіла всі навколишні заводи, шахти, залізничні станції і ще більше піднесла бойовий дух робітників. 17 грудня ясинуватська дружина разом з іншими бойовими дружинами взяла участь у бою донецького пролетаріату в Горлівці. Майже два тижні в Ясинуватій трималася влада виконавчого комітету повсталих робітників. Тільки 21 грудня станцію захопили урядові війська. Найбільш активних учасників повстання було заарештовано. В обвинувальному акті Одеського військово-окружного суду, який розглядав у грудні 1908 року справу про збройне повстання на Катерининській залізниці, значилося й 18 ясинуватців. Більшість з них було засуджено до різних строків каторжних робіт. Жорстока розправа над учасниками збройного повстання 1905 року не могла спинити піднесення революційного настрою робітничих мас.
З розвитком промисловості збільшувався вантажообіг Ясинуватої: у 1911 році щодоби тут проходило 90 товарних і 19 пасажирських поїздів, разом близько 3 тис. вагонів. З них понад 1900 вирушали без сортування на інші станції. Розширилося станційне господарство. Довжина колій досягла 26,5 км. Спорудили паровозне депо, колійні майстерні, вугільний склад, звели двоповерхову будівлю вокзалу. Змінювалося й селище. Тут побудували паровий млин, відкрили 10 торговельних лавок. На той час у селищі проживало 800 чоловік. Робітники, як і раніше, жили в бараках або в навколишніх селах, бо в Ясинуватій було всього 40 житлових будинків. 1910 року збудували школу з чотирма класними кімнатами. Училище з однокласного було реорганізовано у двокласне. Тут 4 вчителі навчали 163 дітей.
На формування політичної свідомості трудівників Ясинуватої у цей період великий вплив справляв Катеринославський комітет РСДРП. Важливу роль відігравала й газета «Правда». Через Ясинувату її доставляли для робітників сусідніх підприємств Донбасу. У вересні 1912 року за участь у заворушеннях адміністрація звільнила з роботи 113 чоловік, виселила їх з бараків і вислала з Ясинуватої. Під час першої імперіалістичної війни у селищі відбувалися антивоєнні виступи. Один з них, що стався 22 липня 1914 року, супроводжувався перестрілкою між солдатами військового ешелону і поліцейськими. Двох солдатів було поранено. Організаторів сутички заарештували.
Звістка про перемогу Лютневої буржуазно-демократичної революції швидко дійшла до Ясинуватої. Вже 2 березня на станції обрали Раду робітничих депутатів.
Проте більшість у виконавчому комітеті Ради належала представникам меншовиків та українських дрібнобуржуазних партій. Наприкінці квітня 1917 року в Ясинуватій було створено ініціативну більшовицьку групу, яка розгорнула серед робітників селища активну роботу, викриваючи антинародну політику Тимчасового уряду. Після липневої кризи меншовицький виконком Ясинуватської Ради заборонив більшовикам вести агітаційну роботу серед населення. Тоді були скликані робітничі збори, на яких більшовики поставили питання про переобрання Ради і виконкому. Всі спроби меншовиків зірвати збори провалилися. До складу новообраного (16 липня) виконкому Ради робітничих депутатів увійшли більшовики і співчуваючі їм -
О. Л. Томашевський, Ф. І. Гранковський, К. Т. Карчак, І. Л. Топорець (член уряду УРСР в 1926-1934 рр.) та ін. На 15 серпня більшовицька організація зросла до 40 чоловік. Тоді ж оформився більшовицький комітет, до якого