Пошук від
Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ


Харцизьк

технікуми, вузи, стали командирами виробництва: її. Т. Чулков, наприклад, головним механіком трубного заводу, 3. І. Васильєв - начальником механічного цеху.
Розширено було залізничну станцію Харцизьк, оновлено її рухомий склад, зріс вантажооборот.
У 1940 році в місті почалося спорудження першого в Донбасі сталедротовоканатного заводу. Першу чергу його намічалося ввести в експлуатацію в серпні-вересні 1941 року, але стала на перешкоді війна. На початок літа 1941 року зведено було корпуси двох цехів, різні допоміжні об'єкти, почалося будівництво 2 заводських се­лищ, були прокладені комунікації.
В 1930 році на землях, що їх відвела держава жителям Харцизька, створилося 2 невеликих колгоспи: «Граніт» та ім. В. К. Блюхера. Пізніше їх землі відійшли до артілі «Зоря комунізму» (тепер - Шахтарський район). З 1930 по 1958 рік у селищі працювала також Харцизька МТС, яка обслуговувала колгоспи району.
Під керівництвом партійної організації трудящі міста брали активну участь у стахановському русі, у змаганні за дострокове виконання п'ятирічних планів. На 1 січня 1937 року з 1366 робітників трубного заводу 408 були стахановцями. На стан­ції Харцизьк найкращих виробничих успіхів добилися стахановці П. М'якоткін, О. Шпак та інші.
Напередодні Вітчизняної війни почалося будівництво двох робітничих селищ для трудящих споруджуваного сталедротовоканатного заводу - на Першотравневій площі і в районі Лиману. Вони забудовувались двоповерховими будин­ками. Зводились також індивідуальні будинки. В місті з'явились нові вулиці: Зугресівська, М. Островського, Зуївська та інші. Заасфальтовано було перші вулиці, подекуди прокладено тротуари. Зусиллями громадськості, особливо комсомольців, місто озеленялось; висаджено тисячі дерев, пролягли нові алеї, красивішим став парк біля трубного заводу.
Розширялася сітка медичних закладів. У 1941 році місто мало 2 лікарні з поліклініками, пологовий будинок і кілька медпунктів на підприємствах, де працювало близько 20 лікарів і численний середній медперсонал.
У 30-х роках було зведено 5 нових шкільних будинків, кілька дитсадків та ясел. У 1940 році в 7 школах міста було 5103 учні, більш як 200 вчителів. Проводилися заняття й у вечірній школі робітничої молоді. Напередодні війни відкрили клуб піо­нерів. Крім відкритих ще в 20-і роки клубів залізничників, трубників і райбудинку, на початку 30-х років збудовано було клуб на заводі «Головармаліт». Клубні колективи художньої самодіяльності шефствували над своїми сільськими коле­гами.
В роки соціалістичного будівництва помітно зросла громадська і політична активність трудящих міста. Організаторами радянського, господарського й культур­ного будівництва були районна та первинні партійні організації Харцизька. Чисельність їх у ці роки неухильно зростала. На 1 січня 1924 року в 4 комосередках району налічувалось 154 члени і кандидати в члени партії, а 1941 року 80 первинних парторганізацій об'єднували вже 1967 комуністів. Це дало можливість посилити партійну роботу на найважливіших ділянках державного, господарського і культур­ного будівництва. Понад 20 проц. комуністів району працювали на підприємствах та в установах Харцизька. На початку 1940 року тут було 23 первинних організації, які налічували понад 360 комуністів.
Щоб підвищити політичний рівень комуністів та безпартійних робітників, посилити їх ідейне загартування, при партійних організаціях створено було сіт­ку політгуртків. Тільки в 1938 році у 83 політшколах району навчалося 1522 чоловіка.
Велику роботу по розвитку економіки і культури в місті провадили міська і районна Ради депутатів трудящих. 1940 року в райраду обрано 60 депутатів - пред­ставників робітників, селян, інтелігенції.
Основну масу працюючих на місцевих підприємствах і в установах становили члени профспілок, а серед молоді - комсомольці. В Харцизькому районі в 1938- 1939 рр. налічувалось 4389 комсомольців (82 первинні організації) і 6507 піонерів. 835 чоловік об'єднувалися в 107 первинних організацій Тсоавіахіму, 2515 - в 45 організацій Червоного Хреста, 1220 чоловік - у 20 організацій «Союзу войов­ничих безвірників», 6166 чоловік - у 53 організацій МОДРу. Трудящі міста вно­сили свої заощадження у фонд допомоги жінкам і дітям героїчної Іспанії.
З вересня 1936 року почала виходити районна газета «Социалистическая Родина». Першим редактором був комуніст М. П. Скоков. Навколо газети незабаром згуртувалось 583 робсількори. Напередодні війни в районі видавалось також 6 багатоти­ражних газет, у т. ч. «Злектрознергия» (Зугрес), «Красний трубник» та інші.
Коли почалась Велика Вітчизняна війна, сотні жителів міста і району пішли на фронт, самовіддано працювали на будівництві оборонних рубежів, охороняли об'єкти від фашистських диверсантів. На початку липня 1941


Харцизьк - cучасна карта