Пошук від
Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ


Харцизьк

Страйковий комітет очолював токар трубного заводу Микола Богуш, який пізніше, в 1920 році, вступив до партії більшовиків.
Після Лютневої революції, на початку березня 1917 року, в Харцизьку
створюється Рада робітничих депутатів, в якій переважали меншовики та есери. Тоді ж було створено і т. зв. громадський комітет. В середині березня 1917 року в се­лищі відбувся великий мітинг трудящих, на якому виступили, викриваючи оборонців, більшовики І. Вишняков та П. Борман, що приїхали з Макіївки.
Навесні 1917 року в Харцизьку утворилась група більшовиків, одним з активних учасників якої був робітник трубного заводу І. Й. Зубков, член більшовицької пар­тії з квітня 1917 року. Але до кінця жовтня 1917 року група входила до складу об'єд­наної організації РСДРП, в якій переваясали угодовці.
Під час корніловського заколоту, в кінці серпня 1917 року, на станції Харцизька було створено ревком. До нього увійшли робітники, які активно підтримували позицію більшовиків: М. Г. Сторчак, Г. Товстуха, М. Пампура, Ф. Сопін та ін. Очолив революційний комітет 6. Г. Сторчак.
В селищі і на трубному заводі не раз відбувалися мітинги робітників. Учасники їх висували вимоги: вивести міністрів-капіталістів із складу Тимчасового уряду, покінчити з імперіалістичною війною, передати владу Радам.
Трудящі Харцизька з радістю вітали перемогу Жовтня. Вже в перші дні влада в селищі перейшла в руки переобраної Ради робітничих депутатів. Багато робітників вступили в партію більшовиків. Наприкінці жовтня 1917 року в будинку Ради ро­
бітничих депутатів відбулися збори всіх трудящих селища, на яких з доповідями виступили члени Таганрозької Ради робітничих і солдатських депутатів - біль­шовики Нильков та Смирнов. Збори вирішили створити в Харцизьку більшовицьку організацію. Того ж дня створено було Харцизький комітет РСДРП(б). Порвавши з угодовцями, до більшовицької організації вступили і деякі колишні меншовики та есери.
Проте з перших днів трудящим Харцизька, як і інших районів Донбасу, дове­лось із зброєю в руках захищати завоювання Жовтня від каледінців. Уже 25 жовтня 1917 року генерал Каледін запровадив воєнне становище в Донській області, у т. ч. і в Троїцько-Харцизькій волості. З початку листопада каледінські банди на чолі з осавулом Чернецовим лютували в районі Макіївки, Харцизька, Ясинівки. Для від­січі білокозакам трудящі селища, очолювані більшовиками, створили в листопаді 1917 року загін Червоної гвардії та ревком, головою якого став більшовик І. Й. Зуб­ков, Представники Харцизького ревному брали участь в з'їзді 15 ревкомів Донбасу, який відбувся 4(17) грудня 1917 року в Микитівці.
З кінця грудня 1917 року в районі Макіївки, Ясинівки, Ханженкового, Харцизька, Юзівки точилися запеклі бої з каледінцями. 8 січня 1918 року об'єднані червоногвардійські загони Донбасу, а також революційні загони, що прибули з Петро­града й Москви, під керівництвом Р. Ф. Сіверса визволили Харцизьк від білокозачих банд Каледіна.
В селищі відновила свою діяльність Рада. 16 лютого 1918 року ВРНГ націоналі­зувала підприємства товариства «Російський гірничий і металургійний уніон» у Ма­кіївці, до яких належав і Харцизький трубний завод, керувати яким стало робіт­ниче правління, очолене більшовиком В. М. Бажановим.
Проте незабаром робітникам Харцизька разом з трудящими всієї України дове­лося боротися проти австро-німецьких окупантів. На заклик Центрального штабу Червоної Армії Донбасу, який перебував у Юзівці, в березні 1918 року в селищі по­чався додатковий запис до Червоної Армії. 29 березня 1918 року виконком Харцизької Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів послав своїх представ­ників - О. Погорєльцева й С. Термету - до Микитівки, в штаб революційних військ, щоб одержати зброю та обмундирування для 150 чоловік добровільної бойо­вої дружини селища.
Наприкінці квітня 1918 року німецькі окупанти зайняли Харцизьк. Закрилися за­води. Сотні трудящих, втративши роботу, опинились на вулиці, населення голоду­вало, зазнавало репресій.
Підпільною роботою в селищі в цей період керував більшовик І. Й. Зубков. Він не раз виїздив до Москви, доставляючи звідти гроші і літературу. З допомогою ро­бітників М. Пампури та О. Майсака, машиністів Н. Лугового і М. Круглякова І. Й. Зубков привозив у селище листівки й прокламації.
Трудящі Харцизька взяли активну участь у всеукраїнському страйку залізничників. З 22 липня припинився рух поїздів на дільниці Ростов-Таганрог-Харцизьк-Микитівка. Донське бюро ЦК РКП(б) 18 вересня 1918 року повідомляло в ЦК партії про встановлення зв'язку з підпільними організаціями Макіївки, Юзівки, Снакто­вого, Харцизька та інших міст.
В листопаді 1918 року, після революції в Німеччині, окупанти почали виводити свої війська з Харцизька. Але слідом за ними райони Донбасу


Харцизьк - cучасна карта