Пошук від
Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Історичний інтернет-довідник
Історичний інтернет-довідник
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ


Харцизьк

роззброїли трьох поліцей­ських урядників у Харцизьку, а дружинники з П. М. Штернбергом на чолі, які по­
вернулися з Горлівки, відібрали зброю у 4 солдатів, присланих для охорони
поштової контори. Ще кілька днів влада в Харцизьку лишалася в руках страйкового комітету і бойової дружини.
20 грудня 1905 року (2 січня 1906 року) сюди прибули козаки. Почались арешти й розправа над революційними робітниками. Заарештували А. Махова, Ф. Жученка, С. Гайворонського, С. Подрєзова, М. Дєткова, П. Руденка, В. Коляду-Крамного, М. Долозіна, К. Шеліхова, І. Чебаненка, К. Зайцева, А. Трояна, М. Тимакова, І. Опрятного, І. Антонова та ін. У 1906 році відбувся суд, який присудив перших 8 чоловік з них до різних строків тюремного ув'язнення. Частині дружинників (Ф. Гошек, А. Редькін, П. Штернберг, С. Семенов та ін.) вдалося сховатися від по­ліції.
В період спаду революції партійні організації країни перебудовували свою ро­боту. В серпні 1906 року відбулась конференція соціал-демократичних організацій великих станцій Катерининської залізниці, на якій створено було окрему залізничну організацію, очолену вузловим комітетом РСДРП. До неї увійшла і Харцизька соціал-демократична група. Влітку 1906 року під її керівництвом трудящі Харцизь­ка не раз збиралися на мітинги і сходки.
Після поразки революції внаслідок репресій ряди соціал-демократів (більшови­ків) дуже поріділи. І все ж, переборюючи труднощі, більшовики провадили політичну роботу в масах.
У 1909 році деякий час був токарем на Харцизьк ом у заводі і вів революційну агітацію серед трудящих видатний діяч нашої партії М. М. Шверник. З жовтня 1911 року по лютий 1912 року в Харцизьку жив і працював на заводі один з учнів Ленінської школи в Лонжюмо, донецький робітник, член Комуністичної партії з 1904 року І. С. Білостоцький, кооптований до складу ЦК РСДРП в період роботи VI (Празької) конференції РСДРП.
В роки реакції становище трудящих Харцизька погіршало, почастішали арешти, звільнення й штрафи. Ще в 1906 році власники закрили котельно-механічний завод, поставивши його на консервацію. Сотні робітників було викинуто на вулицю. Кон­сервація заводу тривала більш як 3 роки.
В 1910 році котельно-механічний завод придбало «Генеральне товариство Макіївських сталеливарних заводів» (перетворене в тому ж році в товариство «Російський гірничий і металургійний уніон») і зробило його філіалом Макіївського мета­лургійного заводу. Відтоді завод трохи розширили; було відремонтовано старі і спо­руджено нові корпуси механічного та чавуноливарного цехів, налагоджено вироб­ництво оцинкованого заліза. Значна частина виготовлюваного на ньому устатку­вання й різних деталей вироблялася в основному для потреб головного підприємства - Макіївського металургійного заводу. З 1914 року, після введення в дію нового цеху зварювання сталевих труб, котельно-механічний завод став називатися трубним. В роки першої світової війни тут було обладнано майстерню для штампу­вання снарядів, яких тільки в 1916 році виготовлено близько 685 тис. штук.
Крім трубного, напередодні пер­шої світової війни у Харцизьку пра­цювали ще 2 невеликі заводи, що ви­
никли на базі розширених майстерень Шліхта і ви­готовляли землеробські знаряддя. Ці підприємства випускали також різне литво, ковкий чавун, фі­тинги (сполучні частини трубопроводів), вентилі та інші вироби. З 1914 року вони перейшли до рук французьких капіталістів і почали назива­тися заводами «Фрессе» і «Рено». В селищі були також цегельний завод і 2 парові млини.
Вантажооборот станції Харцизька в 1910 році становив понад 8 млн. гіудів, а щодобовий обо­рот - до 1000 вагонів. На станції діяла дільниця колійної служби, паровозне депо, вагонні май­стерні, різні склади. Тут навантажували, голов­ним чином, вугілля, що надходило з рудників, метал і продукцію місцевих заводів, а також хліб.
Значно розширилося селище. На початок 1912 року в ньому налічувалось близь­ко 250 дворів з населенням понад 1500 чоловік. На станції відкрили приймальну па­лату, але медичне обслуговування населення лишалося незадовільним, лютували епі­демії. Тільки в 1916 році в селищі хворіло понад 550 чоловік - кожний третій житель.
Багато дітей робітників не мали можливості вчитися, хоч у селищі були і цер­ковнопарафіяльна школа, відкрита на початку XX ст., і залізничне двокласне учи­лище.
Вяад в перші дні світової війни, наприкінці липня 1914 року, в Харцизьку та Макіївці спалахнули заворушення мобілізованих в армію запасних і робітників, що вилились у збройну сутичку з військами. У квітні 1915 року протягом двох тижнів не працювали всі цехи трубного заводу. Страйкарі вимагали підвищити на 25 проц. зарплату, поліпшити постачання робітників.


Харцизьк - cучасна карта