Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Харцизьк

На початку грудня 1905 року, коли вся Катерининська залізниця опинилася в руках повстанців, до боротьби з самодержавством активно готувались і робітники Харцизька. На станції відбулось кілька масових мітингів, на яких з
полум'яними промовами, закликаючи до повалення самодержавства, виступали один з організа­торів Горлівського збройного повстання, О. М. Кузнецов-Зубарєв, що приїхав до Харцизька, і керівники місцевої соціал-демократичної групи - робітники А. В. Махов, Ф. ф. Гошек та інші. На мітингу вирішили створити й озброїти бойову дружину. З цією метою 9 грудня О. М. Кузнецов-Зубарєв, Андрій Махов та Степан Подрєзов запросили всіх торговців селища на вокзал і оголосили, що вони обкладаються податком. Зібрані гроші мають піти на організацію самооборони та озброєння дружини. Торговці опиралися, насилу вдалося зібрати близько 800- 1000 карбованців.
Для закупівлі зброї організували також збір грошей серед робітників заводу і залізничників. Проте придбати зброю в Таганрозі, куди послали представника дру­жини, не вдалося. Тоді робітники Харцизька почали виготовляти списи, кинджали, шаблі та інше озброєння, вилучивши для цього з заводського складу 92 пуди прут­кового заліза. На цей час Харцизька бойова дружина налічувала близько 160 чоловік.
Під час сходки робітників для керівництва революцій­ною боротьбою було створено бойовий страйковий комітет, або, як його назвали, комітет самооборони. До нього вхо­дили: модельник котельно-механічного заводу А. В. Редькін, гірничий інженер П. М. Штернберг, слюсар залізнич­ного депо Ф. Д. Жученко, оглядач вагонів М. А. Тимаков, прикажчик М. І. Дєтков та робітник котельно-механічного заводу С. В. Семенов. Головою комітету обрали робітника А. В. Редькіна, кандидатами - М. І. Дєткова та М. А. Тимакова, касиром - П. М. Штернберга. Перші два засідання комітету відбулися 12 і 13 грудня на квартирі П. М. Штерн­берга.
Вся влада в селищі і на станції в ці дні фактично була в руках бойового страйкового комітету і дружинників.
12(25) грудня 1905 року комітет розробив і затвердив до­кладну інструкцію про охорону Харцизька на випадок
появи козаків. Всю територію було розбито на три райони: завод, заводське і пристанційне селища. Охорону кожного району доручали загонові дружинників з 36 чоловік, які чергували в три зміни (по 12 чоловік у кожній). Загін, що охороняв район станції (ним командував М. Тимаков), повинен був стежити за телеграфом, щоб не допустити виклику козаків. По залізничному телеграфу комітет самооборо­ни підтримував зв'язок з іншими станціями, а на колії весь час був черговий паро­воз. З метою підтримання революційного порядку комітет закрив винну крамницю та буфет із спиртними напоями.
Дружинники Харцизька одержали частину зброї, яку везли з Таганрога пред­ставники горлівських робітників. З бойовими страйковими комітетами інших стан­цій було укладено угоди про взаємодопомогу в разі нападу козаків. Агітатори закли­кали всіх робітників до активної збройної боротьби. Дівчата П. Рожкова і М. Ф. Дуброва, дочки робітників, за завданням Харцизької соціал-демократичної групи при­готували червоний прапор, вигаптувавши на ньому революційний лозунг «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!».
14 і 15 (27 і 28) грудня Харцизький бойовий страйковий комітет одержав кілька телеграм з Гришиного, Горлівки, Микитівки. Товариші по зброї повідомляли про свою підготовку до повстання і закликали до цього робітників Харцизька.
16(29) грудня з Горлівки надійшла телеграма, в якій повідомлялось про збройну сутичку робітників з військами. Телеграма закінчувалась проханням допомоги. Над Харцизьком залунали тривожні паровозні й заводські гудки. На станції перед робітниками, що зібралися, виступили машиніст А. В. Махов, помічник начальника станції П. С. Руденко, К. Ф. Шеліхов, шляховий майстер А. С. Троян, інженер П. М. Штернберг. Вони закликали робітників озброюватись і негайно виїздити на
допомогу горлівцям.
Трудящі Харцизька відгукнулися на цей заклик. Того ж дня, надвечір, у Горлівку виїхав озброєний загін харцизьких дружинників на чолі з його керівниками. Тільки А. В. Махов та П. С. Руденко з частиною дружинників лишилися на місці, охороняючи станцію і підтримуючи телефонний зв'язок з Горлівкою. Всього в Горлівському збройному повстанні 17 грудня 1905 року брало участь понад 100 дружин­ників Харцизька. Повстанцям не вистачило досвіду і зброї, їх було мало. Все це спричинилося до поразки. Бойова дружина опівдні 17 грудня повернулася до Хар­цизька, але не в повному складі: кілька дружинників загинуло в бою, від ран помер
робітник Я. С. Бурцев.
В ніч на 17 грудня дружинники, що охороняли станцію, під керівництвом маши­ністів А. Махова, І. Опрятного та І. Антонова, робітників котельно-механічного за­воду В. Коляди й С. Гайворонського, М. І. Дєткова та ін.,



Дивиться також інші населені пункти району:

Харцизьк - cучасна карта