Пошук від
Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
та інжинерно-технічних працівників харцизьких заводів за успішне виконання завдань семирічки була нагороджена орденами і медалями, ордена Леніна удостоєні волочильник сталедротовоканатного заводу І. І. Гаврилок, канатник М. Ф. Жуковський, зварник трубного заводу С. Є. Зайченко, директор цього заводу Б. В. Кондратьєв. Орден Трудового Червоного Прапора одержали бригадир слюсарів сталедротовоканатного заводу М. П. Котенко, оцинковниця Н. Т. Бурилова, зварник трубного заводу П. П. Костиря, бригадир трубоелектрозварників цього ж заводу В. М. Князєв і багато інших.
Великих успіхів добилися трудівники міста, виконуючи завдання нового п'ятирічного плану. Напередодні Першотравня 1966 року рішенням колегії Міністерства чорної металургії СРСР і ЦК профспілки робітників металургійної промисловості колектив трубного заводу за підсумками соціалістичного змагання за 1 квартал 1966 року визнаний був переможцем і нагороджений перехідним Червоним прапором Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС.
Передові виробничники сталедротовоканатного і трубного заводів взяли на себе особисті й бригадні зобов'язання: за рахунок внутрівиробничих резервів виконати план перших двох років п'ятирічки до 50-річчя Радянської влади, а п'ятирічне завдання - до 100-річчя з дня народження В. І. Леніна. Застрільниками цього патріотичного почину стали волочильники сталедротовоканатного заводу О. Пруссов, І. Єлисеєв, Г. Бондаренко і зміна трубозварників Г. Лусти з трубного заводу, які у вересні 1966 року виступили із закликом до всіх трудящих міста наслідувати їх приклад. На промислових підприємствах розгорнулося змагання бригад, змін та діль
ниць за право називатися колективами ім. 50-річчя Радянської влади. За трудові успіхи в розвитку виробництва і дострокове виконання зобов'язань на честь 50-річчя Великого Жовтня міський комітет КП України та виконком міськради передали на вічне зберігання пам'ятні Червоні прапори колективам заводу «Армліт» та Харцизької міської лікарні.
Трудова вахта тривала. Жителі Харцизька гідно зустріли знаменну дату - 100-річчя з дня народження В. І. Леніна. План випуску та реалізації продукції в 1968 році підприємства міста виконали на 101,7 проц., а план по продуктивності праці -- на 101,2 проц. Приріст промислової продукції в 1968 році збільшився на 8,4 проц. у порівнянні з попереднім, 1967 роком. Всього в 1968 році валова продукція підприємств міста становила 198 864 тис. карбованців.
Пошуки нового, прогресивного - одна з характерних рис комуністів, усіх трудівників Харцизька. У вересні 1969 року відзначалося 100-річчя міста. Напередодні ювілею відбувся пленум міськкому партії, який обговорив шляхи прискорення технічного прогресу на промислових підприємствах, транспорті та будовах. Прапороносцями впровадження досконалої технології стали члени партії О. М. Пруссов - майстер цеху металокорду сталедротовоканатного заводу, В. В. Кріушин - волочильник, заслужений металург республіки, О. П. Плахутін - трубозварник трубного заводу і багато інших. Колектив найбільшого в місті підприємства - сталедротово- канатного заводу - нагороджено Ленінською ювілейною почесною грамотою. Трудівники міста достроково - 25 листопада 1970 року виконали п'ятирічний план.
Зростає, прикрашається місто. Партійні органи і міська Рада багато уваги приділяють поліпшенню житлових умов трудящих. Уже протягом перших трьох років після визволення від фашистів (до вересня 1946 року) тут було відбудовано і введено в експлуатацію 14 288 кв. метрів житлової площі для робітників заводів, 3481 кв. метр (більше ніж 90 одноповерхових будинків) відремонтував міськкомунгосп, з допомогою держави жителі спорудили 270 індивідуальних будинків.
Ще наприкінці 1962 року Харцизький район ліквідували, а сам Харцизьк став містом обласного підпорядкування. У порівнянні з 1927 роком площа міста збільшилась у 8 разів. На околицях Харцизька виросли нові селища: ім. Калініна, Енергетик, ім. Хмельницького, Сєверне. Злившись у єдиний масив, вони набагато розширили межі міста. Багатоповерхові будинки споруджено на Першотравневій площі, виросли нові житлові квартали. Сотні сімей трудящих щороку справляють новосілля в нових квартирах. На 1 січня 1970 року загальна площа державного яштлового фонду міста становила 320 939 кв.м., індивідуальних будинків трудящих - 305 210 кв. метрів.
Щороку великі суми витрачаються на благоустрій. В січні 1970 року довжина заасфальтованих вулиць становила 60 км, тротуарів - 43 км, водопровідних ліній - 43,5 км, газорозподільної мережі - 36 км, газифіковано 3309 квартир трудящих. Розширюються зелені масиви. Ще в 1950 році на колишньому пустирі було закладено міський парк площею майже в 40 га. Він став улюбленим місцем відпочинку трудящих. На водоймищі в парку обладнано станцію прокату човнів.
Харцизьк
Сторінка 14 з 17
На ознаменування XXIII з'їзду КПРС промислові підприємства міста випустили більш як на 2 млн. крб. надпланової продукції. Велика група робітників Великих успіхів добилися трудівники міста, виконуючи завдання нового п'ятирічного плану. Напередодні Першотравня 1966 року рішенням колегії Міністерства чорної металургії СРСР і ЦК профспілки робітників металургійної промисловості колектив трубного заводу за підсумками соціалістичного змагання за 1 квартал 1966 року визнаний був переможцем і нагороджений перехідним Червоним прапором Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС.
Передові виробничники сталедротовоканатного і трубного заводів взяли на себе особисті й бригадні зобов'язання: за рахунок внутрівиробничих резервів виконати план перших двох років п'ятирічки до 50-річчя Радянської влади, а п'ятирічне завдання - до 100-річчя з дня народження В. І. Леніна. Застрільниками цього патріотичного почину стали волочильники сталедротовоканатного заводу О. Пруссов, І. Єлисеєв, Г. Бондаренко і зміна трубозварників Г. Лусти з трубного заводу, які у вересні 1966 року виступили із закликом до всіх трудящих міста наслідувати їх приклад. На промислових підприємствах розгорнулося змагання бригад, змін та діль
ниць за право називатися колективами ім. 50-річчя Радянської влади. За трудові успіхи в розвитку виробництва і дострокове виконання зобов'язань на честь 50-річчя Великого Жовтня міський комітет КП України та виконком міськради передали на вічне зберігання пам'ятні Червоні прапори колективам заводу «Армліт» та Харцизької міської лікарні.
Трудова вахта тривала. Жителі Харцизька гідно зустріли знаменну дату - 100-річчя з дня народження В. І. Леніна. План випуску та реалізації продукції в 1968 році підприємства міста виконали на 101,7 проц., а план по продуктивності праці -- на 101,2 проц. Приріст промислової продукції в 1968 році збільшився на 8,4 проц. у порівнянні з попереднім, 1967 роком. Всього в 1968 році валова продукція підприємств міста становила 198 864 тис. карбованців.
Пошуки нового, прогресивного - одна з характерних рис комуністів, усіх трудівників Харцизька. У вересні 1969 року відзначалося 100-річчя міста. Напередодні ювілею відбувся пленум міськкому партії, який обговорив шляхи прискорення технічного прогресу на промислових підприємствах, транспорті та будовах. Прапороносцями впровадження досконалої технології стали члени партії О. М. Пруссов - майстер цеху металокорду сталедротовоканатного заводу, В. В. Кріушин - волочильник, заслужений металург республіки, О. П. Плахутін - трубозварник трубного заводу і багато інших. Колектив найбільшого в місті підприємства - сталедротово- канатного заводу - нагороджено Ленінською ювілейною почесною грамотою. Трудівники міста достроково - 25 листопада 1970 року виконали п'ятирічний план.
Зростає, прикрашається місто. Партійні органи і міська Рада багато уваги приділяють поліпшенню житлових умов трудящих. Уже протягом перших трьох років після визволення від фашистів (до вересня 1946 року) тут було відбудовано і введено в експлуатацію 14 288 кв. метрів житлової площі для робітників заводів, 3481 кв. метр (більше ніж 90 одноповерхових будинків) відремонтував міськкомунгосп, з допомогою держави жителі спорудили 270 індивідуальних будинків.
Ще наприкінці 1962 року Харцизький район ліквідували, а сам Харцизьк став містом обласного підпорядкування. У порівнянні з 1927 роком площа міста збільшилась у 8 разів. На околицях Харцизька виросли нові селища: ім. Калініна, Енергетик, ім. Хмельницького, Сєверне. Злившись у єдиний масив, вони набагато розширили межі міста. Багатоповерхові будинки споруджено на Першотравневій площі, виросли нові житлові квартали. Сотні сімей трудящих щороку справляють новосілля в нових квартирах. На 1 січня 1970 року загальна площа державного яштлового фонду міста становила 320 939 кв.м., індивідуальних будинків трудящих - 305 210 кв. метрів.
Щороку великі суми витрачаються на благоустрій. В січні 1970 року довжина заасфальтованих вулиць становила 60 км, тротуарів - 43 км, водопровідних ліній - 43,5 км, газорозподільної мережі - 36 км, газифіковано 3309 квартир трудящих. Розширюються зелені масиви. Ще в 1950 році на колишньому пустирі було закладено міський парк площею майже в 40 га. Він став улюбленим місцем відпочинку трудящих. На водоймищі в парку обладнано станцію прокату човнів.