Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Дзержинськ

орденами та медалями. М. П. Скачков до війни працював змінним майстром на шахті ім. Дзержинського. На фронті командував артилерійським дивізіоном. Під час форсування Дніпра у 1943 році його дивізіон одним з
перших переправився на правий берег і разом з невеликим підрозділом піхоти утримував плацдарм, поки не підійшли наші частини. У кри­тичний момент М. П. Скачков сам став до гармати і прямою наводкою підбив кілька танків ворога. Тяжко поранений, він не залишив поля бою. За виявлену мужність йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу. У квітні 1944 року під час боїв за село Скалу Станіславської області він загинув. У Дзержинську йому встановлено пам'ятник; один з піонерських загонів школи носить його ім'я. Є в місті і вулиця Миколи Скачкова. Коли форсували Дніпро у жовтні 1943 року, кулеметний взвод уродженця міста гвардії лейтенанта Д. П. Нестеренка першим переправився на пра­вий берег і протягом кількох діб вів бої за розширення пяадцарму. Після цих боїв Д. П. Нестеренко удостоєний звання Героя Радянського Союзу. В січні 1946 року він повернувся до Дзержинська; взимку 1954 року в числі інших патріотів поїхав до Казахстану освоювати цілинні землі. На новому місці Данило Потапович виявив себе здібним організатором, завоювавши повагу всього колективу. Та життя його незабаром трагічно обірвалось: прокладаючи по замерзлій річці дорогу тракторній колоні, Д. П. Нестеренко разом з машиною пішов під лід (Батько Героя П. В. Не­стеренко, що проживає в селищі Дружба і трудиться в радгоспі «Микитівський», удостоєний високого звання Героя Соціалістичної Праці). Герой Радянського Союзу І. М. Пилипенко здійснив 470 бойових вильотів, знищив багато фашистів та їхньої техніки. Під час атаки на ворожий аеродром льотчик спрямував палаючу машину на скупчення військ противника. Безприкладний героїзм виявив артилерист П. С. Дубрівний. Поранений, він вступив у двобій з танками і піхотою ворога. Тепер Герой Радянського Союзу П. С. Дубрівний працює керуючим відділком приміського рад­госпу «Щербинівський». Танкова рота старшого лейтенанта І. С. Наборського, колишнього кадрового гірника Дзержинська, здійснила 600-кілометровий рейд по тилах ворога, форсувала Одер, першою увійшла у місто Супейци і утримувала його до підходу наших частин.
5 вересня 1943 року війська 3-ї гвардійської армії Південно-Західного фронту під командуванням генерал-лейте­нанта Д. Д. Лелюшенка, обійшовши численні опорні пункти ворога, визволили Дзержинськ. Загарбники вщент зруйнували місто. Воно являло собою купу руїн. Було виведено з ладу і затоплено усі б шахт, 3 заводи, 3 насосні станції, нафтобазу та інші промислові підприємства. Фашисти знищили палац культури, вирубали парки, зруйну­вали і спалили 1280 житлових будинків. Місту було завда­но збитків на 116 млн. крб. Окупанти розстріляли і закату­вали 150 чоловік, насильно вивезли до Німеччини 1460 жителів.
Ще вечорами обрій світився спалахами гарматних залпів, а комуністи міста і районна Рада депутатів трудящих
вже почали організацію відбудови Дзержинська. Відразу після визволення сюди прибув з евакуації кадровий гірник шахти ім. Дзержинського В. І. Мануйленко, якому обком партії доручив стати на чолі партійної організації міста та організу­вати прискорену відбудову шахт. На перших партійних зборах стояло одне пи­тання - про відновлення видобутку вугілля. На одностайну думку, видобуток палива вирішили розпочати на дрібних шахтах, водночас відроджуючи шахту ім. Дзержинського. Долаючи неймовірні труднощі, гірники видали перші тонни коксівного вугілля. Вже через кілька днів від початку роботи на 98-й шахті переважно жінки та підлітки спорудили коловорот на кінній тязі для доставки вугілля нагора. До ладу діючих одна за одною ставали шахти №№ 45, 46, 101, 102. Добовий видобуток палива неухильно збільшувався. У жовтні дзержинці вже да­вали близько 100 тонн вугілля на добу.
Для розгортання відбудовних робіт на шахті ім. Дзержинського насамперед погрібно було з'ясувати, в якому стані перебувають стволи і штреки. За це взялися комуністи І. І. Чабаненко та Г. О. Красилін. Виявилося, що шахту заміновано. І. І. Чабаненко та Г. О. Красилін розшукали вибухівку не тільки у стволі, а й на рудниковому подвір'ї, у штреках. Сапери швидко знешкодили міновані пункти. Гірникb-розвідники дізналися, що ствол затоплено нижче горизонту 315 метрів. За підрахунками спеціалістів, у підземних виробках набралося понад 3 млн. куб. метрів води. Розпочали монтаж насосів, відкачку води. Через кілька місяців відбудували стволи шахти «Пугачівка». Тут спорудили копер. Згодом з горизонту 220 метрів пішло вугілля. Тепер уже Дзержинське шахтоуправління давало 250 тонн палива на добу. Одна за одною ставали до ладу шахти, піднімали з руїн підприємства машино­будівники, хіміки. Вже працювали Центральні електромеханічні майстерні. За короткий час залізничники налагодили роботу рухомого складу вантажно-транспортного управління. У відбудові вугільної промисловості міста брали активну участі, робітники Москви, Ленінграда, Тули, Харкова, Свердловська. Звідти йшли механізми, верстати,

Дзержинськ - cучасна карта