Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Дзержинськ

року Президія ВРНГ й Рада Праці та Оборони присвоїли щербинівським рудникам найменування зразкових. Тоді ж, у січні, кожний вибійник видобував 969 пудів вугілля, у лютому - 1207 пу­дів, у березні - 1625 пудів.
До травня 1923 року річне виробництво самої тільки Центральної шахти перевищувало 22 млн. пудів вугілля, тобто становило третину всього видобутку на шахтах Щербинівки.
У траурні дні 1924 року гірники надіслали на ім'я Всеросійського з'їзду Рад та ЦВК СРСР телеграму, в якій говорилося: «Робітники Щербинівських зразкових рудників Донбасу поділяють загальне горе та заявляють, що вони готові за пер­шим покликом Радянського уряду стати на захист Жовтневих завоювань і невід­ступно прямувати шляхом, вказаним Володимиром Іллічем Леніним». За ленінським призовом до лав партії вступило понад ЗО кращих представників робітничого класу. В січні 1925 року на обліку в партосередку налічувалося 103 чоловіка, у 1928 ро­ці в селищі було 237 комуністів.
Партійні організації брали найактивнішу участь у розв'язанні всіх важливих завдань, що постали в зв'язку із здійсненням у країні соціалістичної індустріалі­зації. Величезною була їх роль у розгортанні соціалістичного змагання, що тільки-но зароджувалося. Партійні групи на дільницях та в цехах регулярно обговорювали виробничі питання, залучаючи до цього всіх робітників. У 1928 році на території селища заклали ще одну шахту - № 1-1-біс, згодом став до ладу діючих реконструйований рудник № 11-12. Виробництво вугілля у Щербинівці різко зросло. З 1928 року розпочалася докорінна реконструкція Центрального, а потім інших руд­ників. За прикладом 1-го горлівського рудника та шахти № 2 Сніжнянського рудоуправління комуністи Щербинівки дбали про розстановку партійно-комсомольських сил на підприємствах. Для наближення партійного керівництва до виробни­цтва, до широких робітничих мас, на деяких дільницях почали створювати партійні групи. Згодом цей досвід розстановки партійно-комсомольських сил схвалив листо­падовий (1929 р.) Пленум ЦК КП(б) України.
Комсомольці Щербинівки одними з перших в Артемівському окрузі відгукнулися на заклик газети «Молодой рабочий» організувати соціалістичне змагання і ство­рити комсомольсько-молодіжні бригади на підприємствах. Перший договір в країні на змагання укладений на шахті «Північна» Щербинівського рудоуправління на початку 1929 року. Робітники її взяли за правило: не підніматися з шахти, не перевиконавши норми виробітку. На кінець 1929 року середньодобовий видобуток
зріс на 12 проц. Це був найвищий показник по Донбасу. Шахта стала одним з пере­дових підприємств не тільки Донбасу, а й всього Радянського Союзу. Систематично показували зразки високопродуктивної праці 3. У. Козодоєв та С. К. Рябошапка. До Щербинівки приїздили робітники вчитися у прославлених майстрів вугілля.  Зростало рудникове селище. У 1926 році тут проживало 18 886 чоловік. У 1928 році в центрі його заклали великий парк, де згодом спорудили один з найкрасивіших палаців культури в Донбасі. Водночас було збудовано нові приміщення фабрики-кухні, середньої школи, медичного технікуму та інших культурно-побутових закла­дів. Причому, в будівництві брала активну участь вся громадськість селища. В лі­карні, поліклініці, аптеці та медичному технікумі працювало близько 10 лікарів, середній і молодший медичний персонал. У палаці культури створено ансамбль пісні і танцю, який згодом виступав на всесоюзному огляді художньої самодіяльності в Москві та здобув одне з призових місць. Інтелігенція селища очолила боротьбу з неписьменністю. Активно допомагали їй комсомольці, передова робіт­нича молодь. В лікнепах навчались робітники та члени їхніх родин.
Рішуче боролися жителі селища проти спроб ворогів Радянської влади зірвати соціалістичне будівництво. На початку 1928 року шкідники вивели з ладу водопро­від. Селище і будови протягом двох днів були без води. Вчинили кілька диверсій на шахті Центральній - зіпсували водовідлив, що загрожувало рудникові затопленням. Тільки завдяки мужності та героїзму гірників шахту було врятовано. Навесні того ж року диверсанти підпалили її. Зайнялися надшахтні будівлі та інші споруди. У будь-який момент міг вибухнути шахтний газ метан, а це призвело б до катастрофи і великих людських жертв. Незважаючи на небезпеку, щербинівці самовіданно боролися з вогнем і зрештою подолали розбурхану стихію. У березні 192S року до селища приїхав секретар партколегії ЦК ВКП(б) О. М. Ярославський. на той час жителі Щербинівки уже ліквідували наслідки пожежі і відбудували основні надшахтні споруди. Багато з них поставили заново. О. М. Ярославський ознайомився з життям робітників, відвідав установи і організації, побував у шахтах. Він розповідав гірникам про плани партії щодо індустріалізації країни, цікавився можливостями збільшення видобутку вугілля. Гірники просили О. М.  Ярослав­ського запевнити Центральний Комітет в тому, що вони завжди будуть у перших лавах борців за соціалізм. Зобов'язання щербипівців обговорювалися 22 березня на зборах партійного, комсомольського та профспілкового активу селища. 5 грудня 1929 року на


Дзержинськ - cучасна карта