Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Дзержинськ

стояли за повну перемогу. Тоді дирекція знову вдалася по допо­могу козаків і солдатів.
Про великий авторитет місцевої соціал-демократичної організації свідчило
зростання її рядів. Після страйку до неї прийняли 15 активних і відданих справі революції робітників. Було вжито заходів щодо організації бойової дружини. До її складу добиралися найбільш свідомі і революційно настроєні гірники. Команди­ром дружини став шахтар Північно-Микитівського рудника І. Гордієнко. На квар­тирі котельника Завадовського робітники обладнали майстерню, де виготовляли саморобні бомби, а в слюсарних майстернях рудників робили списи. Більшу час­тину цієї «продукції» щербинівці відправили пізніше до Горлівки. На початку серпня 1905 року через необережність на квартирі Завадовського вибухнула само­робна бомба і тяжко поранила одного з робітників. Вибух привернув увагу жандармів. До Щербинівки прибув загін драгунів. Розпочались повальні арешти, схо­пили 40 найбільш активних учасників революційного руху, серед них М. Кожуру, П. Пастельняка, Н. Медведєву, П. Піскунова та ін. У зв'язку з тим, що бойову дружину фактично розгромили, а багатьох керівників робітничого руху заарешту­вали, у збройному повстанні в Горлівці взяли участь лише окремі шахтарі Щерби­нівки. Крім того, жителі селища організували збір одягу та продовольства для повсталих горлівських робітників.
Невпинно борючись за вплив на маси, більшовики Щербинівки проводили збори, мітинги. Широко і організовано відзначали трудящі Першотравень 1906 року. Після одного з мітингів, на якому були присутні сотні робітників, 25 серпня 1906 року до Щербинівки прибув каральний загін. Були заарештовані 31 робітник, два інженери та фельдшер рудника. Робітники відповіли на репресії одноденним страйком. У роки реакції більшовики не припиняли пропагандистську роботу серед мас. Серед шахтарів поширювалися листівки Харківського, Катеринославського, Юзівсько-Петровського, Алмазно-Юр'ївського комітетів РСДРП. Тільки за один 1909 рік їх було одержано близько 10 тис. примірників. Було встановлено зв'язок з організаціями Макіївки, Луганська. Завдяки широкій агітації більшовиків ро­бітники Щербинівки під час виборів до IV Державної думи голосували за Г. І. Петровського. Коли в селищі дізналися про збирання коштів на робітничу газету, гірники надіслали на адресу «Правды» близько 130 крб., а 29 травня 1912 року вони вже читали перший номер газети. В липні 1912 року В. І. Ленін у статті «Підсумки пів­річної праці», перелічуючи міста і селища Росії, де відбулися найбільш масові зби­рання коштів на газету «Правда», називає і Щербинівський рудник. Щербинівці не раз писали до «Правды». Вони розповідали про труднощі життя, утиски від гірничопромисловців. І. Семенцов надсилав туди свої вірші. Так, у травні 1914 року в «Шахтерском листке», що вийшов як додаток до газети, поет опублікував вірш «Пробудися, шахтарю!», де були такі рядки:


Возвысь свой голос стойкий, непритворный,
За жизнь и честь шахтерскую постой, Пусть знает свет, что ти в одежде черной - Непобедимый исполин-герой!

Напередодні першої світової війни щербинівські рудники порівняно з іншими шахтами Донбасу були добре оснащені технікою. Тут з'явилося електричне освіт­лення. працювали найбільша в Донбасі вуглепідйомна машина, електричні лебідки, жчітилніори, центробіжні насоси. Застосовували також бетонне кріплення. Однак основними знаряддями праці гірника лишалися обушок, лопата і кайло. На низь­кому рівні була безпека праці. Продуктивність праці одного робітника становила всього 150 тонн вугілля на рік. У 1913 році шахтар одержував в середньому за рік 413 крб. Цього ледве вистачало на прожиток гірника, який не мав сім'ї. В рудни­ковому селищі працювала одна школа на 60-80 дітей. Примітивним і дорогим було медичне обслуговування.
1914 рік приніс нові страждання народові. Багатьох гірників забрали на фронт. За агітацію проти війни заарештували і замордували в тюремних катівнях члена Щербинівської соціал-демократичної організації М. Куличинського. Семенцов та Гладуненко змушені були на деякий час покинути Щербинівку. Повернулися вони влітку і915 року. Тоді ж до селища прибув член Макіївського комітету РСДРП професіональний революціонер С. І. Лапін (Курочкін). За допомогою місцевих рево­люціонерів він сформував низову більшовицьку організацію, що увійшла до складу Макіївського комітету РСДРП. Активними членами організації були М. Острогорський, П. Дубовий, Матросов, Циганков, Юрченко, М. Демидов, Є. Передєльський та ін. Більшовики організовували сходки, знайомили шахтарів із становищем на фронтах, з ходом боротьби пролетарів проти самодержавства в інших районах країни. В квітні 1916 року в Горлівці відбулися нелегальні збори представників соціал-демокрапгчних організацій підприємств Горлівсько-

Дзержинськ - cучасна карта