Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Дзержинськ

стояли учасники юзівського страйку М. Демидов, П. Гладуненко та ін. У 1889 році в Щербинівці розпочався великий страйк, в якому брали участь понад 600 робітників. Керував ними шахтар І. Михайличенко. Гірники вимагали
поновлення на роботі вісьмох своїх товаришів, звільнених через примху штейгера. Своєї мети шахтарі рудника досягли.
Велику роль у згуртуванні робітників, об'єднанні їх у боротьбі за свої права відіграли соціал-демократи, що розгорнули роботу у Щербинівці на початку 900-х років. У травні 1902 року сюди приїхав один з відомих керівників морозовського прайку П. О. Мойсеєнко. За допомогою лікаря місцевої лікарні І. М. Кавалерова він влаштувався теслярем механічного цеху на Центральному руднику. І. М. Кавалеров познайомив його з Г. І. Петровським, що також переховувався тут від пере­слідувань царської охранки і у якого був уже досвід роботи у катеринославському «Союзі боротьби за визволення робітничого класу». Навколо П. О. Мойсеєнка і Г. І. Петровського групувались найбільш свідомі шахтарі Н. Дубовий, І. Єсин, М. Туртуков, М. Демидов, І. Семенцов, а також лікар І. М. Кавалеров, штейгер Соколов, учителька Н. Бережна. На той же час до Щербинівки приїхав член Нижегородського комітету РСДРП О. В. Яровицький. Г. І. Петровський, П. О. Мойсеєнко та О. В. Яровицький разом з І. М. Кавалеровим, Н. Бережною й іншими ство­рили у Щербинівці соціал-демократичний робітничий гурток. Його перші збори відбулися наприкінці травня 1902 року. Крім того, соціал-демократичні гуртки були організовані на Нелепівському і Північно-Микитівському рудниках. При місцевій школі відкрили бібліотеку, а згодом - загальноосвітні курси, які відвідували переважно гірники Щербинівського рудника. На цих курсах робітники знайоми­лися з марксистською літературою, слухали лекції про революційний рух на За­ході та в Росії, обговорювали художні твори. Тоді у Щербинівці вчителював відо­мий український письменник Степан Васильченко, який також провадив револю­ційну роботу серед жителів селища.
Зв'язки соціал-демократів розширювались і зміцнювались день у день. Неле­гальну літературу гурток, до складу якого на кінець 1902 року входило 28 робіт­ників шахтарів і Є представників місцевої інтелігенції, одержував від Катерино­славського, Харківського і Ростовського комітетів РСДРП.
У січні 1903 року на основі цього гуртка сформувалася соціал-демократична група, що увійшла до складу Донецького союзу РСДРП. Під впливом політичної агітації шахтарі піднімалися на боротьбу проти гніту капіталу і царського самодержавства. 2 червня 1903 року розпочався страйк гірників Центрального рудника, який швидко поширився на інші рудники і коксовий завод. У серпні був заарешто­ваний Г. І. Петровський, довелося виїхати з селища П. О. Мойсеєнкові й О. В. Яровицькому. Та на чолі робітників стали П. І. Дубовий, поет-робітник І. Семенцов, відомий у Донбасі під псевдонімом «Донецький бард». Незабаром після II з'їзду РСДРП у Щербинівці побували представники Катеринославського комітету і пере­дали місцевим соціал-демократам текст програми і статуту партії. Учасниця трьох революцій, активний діяч Щербинівської організації О. М. Шалімова у своїх спогадах писала: «Ми зрозуміли, що II з'їзд РСДРП був історичною подією в житті революційно настроєних мас, що він створив, нарешті, справжню марксистську робітничу партію. Наша організація вжила всіляких заходів для того, щоб до лав революційного руху вступало все більше і більше шахтарів». Робітники йшли на­зустріч першій російській революції.
1З січня 1905 року до селища дійшла звістка про жорстоку розправу царя над робітниками Петербурга. Н. І. Дубовий і І. Семенцов закликали шахтарів до об'єд­нання навколо РСДРП і боротьби з царським самодержавством. Зв'язалися з П. О. Мойсеєнком, який тоді перебував у Лозово-Павлівці на Оленівському руднику. Мойсеєнко взяв діяльну участь у розробці 32 вимог економічного і політичного
характеру, з якими робітники Щербинівки розпочали страйк. Згодом ці вимоги змушена була опублікувати навіть така реакційна газета, як «Русские ведомости». Страйк розпочався 16 лютого 1905 року. Дирекція викликала до селища сотню козаків і роту солдатів Литовського піхотного полку, але це не залякало робітників. Особливо стійко трималися гірники Центрального рудника. 19 лютого козаки і сол­дати витіснили робітників з шахтного подвір'я і почали розганяти їх. Соціал-демо­крати, що стояли на чолі страйкуючих, виставили пікети біля головних об'єктів рудника, котельної і підйому. Потім робітники перейшли у наступ. На козаків і сол­датів полетіли стояки, каміння, обушки. На сусідніх вулицях спорудили барикади. Прибулі до Щербинівки вищі військові чини наказали стріляти в робітників. Було вбито 6 чоловік, багатьох поранено. Розстріл щербинівців згодом був назван першою кривавою неділею в Донбасі. Але терор не зупинив страйкуючих. Вони ще рішучіше зажадали від адміністрації задоволення своїх вимог. Гірничопромисловість, зіткнувшися з таким стійким опором, поступилися, задовольнивши частину вимог. Проте робітники


Дзержинськ - cучасна карта