Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Золотий Колодязь

Золотий Колодязь - село, центр сіль­ської Ради. Розташований поблизу невеликої річки Грузької, притоки Казенного Торця, за 23 км на південь від районного центру і за 6 км від залізничного роз'їзду Облачний. Насе­лення -
950 чоловік. Сільській Раді підпоряд­ковано також населені пункти Веселе, Грузьке, Лідине, Мар'ївка, Новотроїцьке, Петрівка.
На території села розташована центральна садиба колгоспу ім. XXI з'їзду КПРС, який має 2,2 тис. га орної землі. Напрям господар­ства - виробництво молока і м'яса, вирощування зернових. Розвинуте садівництво. Побудовано критий механізований тік, автопарк, майстерні для ремонту сільськогосподарських машин. За самовіддану працю Радянський уряд відзна­чив орденами і медалями З0 колгоспників села, в т. ч. 14 жінок. Серед нагороджених Герой Соціалістичної Праці доярка К. М. Зеняк. Лан­кова М. М. Голубенко була делегатом XXIII з'їзду КП України, зараз- голова виконкому сільради.
У селі - середня школа, бібліотека, буди­нок культури, при якому діє історико-краезнавчий музей, створений червоними слідопитами. Функціонує дільнична лікарня. Є 2 майстерні побутового обслуговування. Відкрито дитячий комбінат. У Золотому Колодязі працює водонасосна станція, яка постачає воду м. Білозерську. До кожного двору прокладено водопровід.
Золотий Колодязь засновано збіглими селянами-кріпаками у 1680 році. У 1905 році в Зо­лотому Колодязі поліція виявила брошуру В. І. Леніна «До сільської бідноти». Влітку 1906 року селяни Золотого Колодязя зажадали, щоб поміщиця повернула їм землю. У відповідь на це вона викликала каральний загін із 300 дра­гунів. Усіх селян побили різками, а А. Д. Кулешова, П. І. Ісаєва, О. П. Ісаєва та Л. П. Коваленка ув'язнили. В лютому 1918 року організовано во­лосну Раду селянських і солдатських депутатів (го­лова - П. І. Бережний). У квітні село захопили кайзерівські війська. Окупанти заарештували членів волревкому і піддали їх жорстоким катуванням, від яких померли В. П. Коваленко, Л. М. Коваленко. Селяни піднялися на боротьбу з ворогом. Було створено загін червоних повстан­ців, якими командував Г. А. Точений. До загону ввійшли не тільки жителі Золотого Колодязя, а й навколишніх сіл. У 1920 році після вигнання денікінців організовано партійний та комсомоль­ський осередки. Під час фашистської окупації комуніст Д. М. Волосюк очолив підпільну пат­ріотичну групу, до якої входило 15 чоловік. Підпільники слухали передачі Радінформбюро, записували їх і поширювала серед населення. Патріоти сховали зібрання творів В. І. Леніна та грампластинки з записами його промов (все це зберігається в музеї історії села). Весною
1942 року патріотів вистежило гестапо. Всі вони були розстріляні. Пораненим радянським вої­нам подавала допомогу лікар дільничної лікарні М. Т. Гей. В роки окупації за доносом зрадника фашисти живцем закопали першого голову артілі села Новотроїцького П. Г. Гетьмана.

Золотий Колодязь - cучасна карта