Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Дебальцеве

Дебальцеве розташоване у східній частині Донецької області, в центрі Дебальцево-Іванівського кряжа, який сягає тут майже найвищої точки - 334 метрів над рівнем моря. Відстань до обласного центру - 76 км. Через місто
проходять автостради Харків - Ростов і Донецьк - Ворошиловград. Дебальцеве -вели­кий залізничний вузол країни. Дебальцівській міськраді підпорядкована Миронівська селищна Рада. Населення - 35700 чоловік.
У 20-х роках XIX ст. землі поблизу ріки Булавинки були подаровані царським урядом воронезькому поміщику Дебальцеву, який брав участь у придушенні пов­стання декабристів. Поміщик переселив сюди з Воронезької губернії частину своїх кріпаків, внаслідок чого утворилися Ільїнка та інші села. У 1878 році, коли буду­вали Донецьку залізницю, заснували станцію Дебальцеве. Вона зв'язала 4 напрям­ки: Звірівське, Попаснянське, Луганське й Микитівське. Тут вантажі сортувалися й відправлялися за призначенням. На станції було розміщено два депо на ЗО паро­возів. Створення дебальцівського залізничного вузла вирішувало проблему вивозу вугілля з східної і північно-східної частини Донбасу. 1893 року станція Дебальцеве стала власністю держави, а у лютому 1896 року її здали в оренду товариству Пів­денно-східних залізниць. Через 5 років станцію приєднали до Катерининської залізниці.
На початку 90-х років XIX ст. Російсько-бельгійське товариство розпочало по­близу станції будівництво механічного заводу. В 1894 році він став до ладу. Під­приємство виробляло ферми, прогони невеликих залізничних мостів, вагонетки для вузькоколійок. У 1898 році випуск виробів досяг 170,7 тис. пудів. У 900-х ро­ках на заводі працювало 787 чоловік. А всього на 1897 рік у Дебальцевому
проживало 2048 чоловік, у т. ч. 1169 чоловіків і 879 жінок. Переважно це були колишні селяни з центральних районів країни, змушені переїхати на Донбас через голод і злидні. Мешкали вони в землянках і старих глинобитних бараках. Жахливі житлові умови дебальцівських робітників визнавала й головна інспекція залізниць у своїй доповіді в листопаді 1885 року, де зазначалося, що мазанки
й бараки сирі, холодні й згубно впливають на здоров'я людей, що в одній кімнаті часто живуть по кілька сімей. За виснажливу працю платили від 9 до 15 крб. на місяць. Значну частину заробітної плати поглинали різні штрафи. Грабували робітників крамарі й трактирники, постачаючи їм продукти в кредит. Бельгійці отримували від заводу залізні ліжка, матраци, ковдри й жили по двоє чоловік у кімнаті, а місцеві робітники спали в переповнених бараках на підлозі. Для майстрів-іноземців і начальників цехів звели кілька мурованих будинків. Найбільшою спорудою в селищі тривалий час залишалася будівля залізничного вокзалу. При станції була амбулаторія, де працював один фельдшер. Згодом відкрили школу.
Наприкінці 90-х років XIX ст. сталися перші виступи робітників і залізнич­ників станції, які вимагали поліпшення свого економічного становища. Так, з 25 по 27 листопада 1898 року в Дебальцевому страйкували 60 стрілочників станції, які протестували проти чергувань, що тривали по 16 годин на добу. Одностайнішим був страйк заводських робітників, який розпочався 1 травня 1899 року. Свої вимоги страйкарі виробили під впливом прокламації Донського комітету РСДРП, розпов­сюдженої в селищі в ніч на 28 квітня 1899 року. Робітники зажадали від адміні­страції: скоротити робочий день з 10,5 до 10 годин, щосуботи й напередодні свят припиняти роботу на 1,5 години раніше, оголосити 1 Травня неробочим днем, покласти край сваволі майстрів й поліпшити житлово-побутові умови. Наляканий виступом робітників, управляючий пообіцяв задовольнити деякі їхні вимоги, після чого робота на підприємстві відновилася. Адміністрація не виконала своїх обіця­нок. Проте робітники механічного цеху 3 травня працювали на півгодини менше. Спираючись на підтримку місцевих властей і поліції, підприємці придушили страйк, зухвало відкинувши вимоги робітників.
Значний вплив на зростання політичної свідомості трудящих мали представ­ники соціал-демократичних організацій Катеринослава, Луганська й Сормового, які поширювали листівки, політичну літературу, газету «Искра». В цей час у паро­возному депо створюється підпільна соціал-демократична організація, яка очолила революційний рух у селищі.
Трудящі Дебальцевого взяли активну участь у першій російській революції, на початку лютого 1905 року на знак протесту проти кривавої розправи царизму над петербурзьким пролетаріатом робітники механічного заводу на кілька днів припинили роботу. 1 травня вони разом з залізничниками провели маївку.
Дружно й організовано підтримали дебальцівські робітники всеросійський жовтневий політичний страйк. 11 жовтня не вийшли на роботу залізничники.
12 жовтня до них приєдналися робітники механічного заводу. Страйк тривав до 24 жовтня. На пустирі, між станцією й заводом, відбувалися мітинги та сходки, в яких брали участь і селяни навколишніх сіл. 16 жовтня робітники



Дивиться також інші населені пункти району:

Дебальцеве - cучасна карта