Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Артемівськ

чолі з комуністом Т. Й. Спициним, який прибув сюди за дорученням секретаря підпільного обкому партії С. М. Щетиніна. Патріоти вивели з ладу більше 20 паровозів.
З листопада 1941 року в місті почала діяти патріотична група, організована за завданням підпільної партійної організації директором школи № 7 О. О. Колпаковою. Навколо О. О. Колпакової згуртувалося близько 40 чоловік. На початок грудня кількість їх зросла до ста. Почали вони свою діяльність з випуску й поши­рення листівок, в яких закликали до боротьби проти загарбників. Члени групи вчи­няли диверсії, рятували молодь від вигнання до Німеччини, допомагали радянським військовополоненим переходити лінію фронту. В ніч на 20 червня 1943 року почались арешти в Артемівську та районі. Протягом двох тижнів вороги схопили 50 чоловік, у т. ч. і О. О. Колпакову з матір'ю О. І. Колпаковою, що активно допомагала дочці. Майже всі вони були розстріляні.
А ктивно боровся проти фашистів Артемівський партизанський загін з 65 бійців під командуванням учасника громадянської війни І. Г. Чапліна. Загін допомагав частинам Червоної Армії, завдаючи серйозної шкоди окупантам. З листопада 1941 ро­ку артемівські партизани разом із слов'янським загоном М. І. Карнаухова напали па гарнізони ворога в селах Маяках та Пришибі і розгромили їх. Ім'я І. Г. Чапліна наводило жах на німецько-фашистських загарбників. Про бойові дії загону розпові­далося в зведеннях Радінформбюро 8 грудня 1941 року. Під час наступу радянських військ па початку 1942 року загін Чапліна 22 лютого завдав удару по ворогові з тилу на території радгоспу. Партизани вибили гітлерівців з З0 бліндажів, вивели 'і ладу 6 мінометів, 9 кулеметів і тим самим допомогли підрозділам Червоної Армії в успішному виконанні бойового завдання. За бойові дії в цьому ж році групу партизанів із загону Чапліна нагородили орденами та медалями, 13 серпня 1942 року фашисти схопили Чапліна і разом з іншими 17 партизанами розстріляли в кар'єрах алебастрового заводу.
5 вересня 1943 року 259-а і 266-а дивізії, що діяли в складі 3-ї гвардійської армії Північно-Західного фронту, вигнали гітлерівців із Артемівська. Обом цим дивізіям присвоєно найменування «Артемівських». У військових частинах, які визволяли місто, були його жителі, капітан Б. В. Мілевський, старший лейтенант В. Н. Солдатов, старішій сержант В. А. Тиховод та інші.
Багато артемівців захищали Батьківщину на інших фронтах Вітчизняної війни. Л. В. Недогибченко, Б. Б. Корсунський, В. В. Фомін, І. К. Паньков, В. М, Залевський, Г. О. Дубровський, Л. В. Кондратьєв, С. І. Мосієнко, В. М. Ситник удостоєні високого звання Героя Радянського Союзу за мужність, проявлену на фронті. Так, льотчик-капітан В. М. Залевський збив 17 ворожих літаків і в групових боях - ще 23. Сержант В. В, Фомін 14 січня 1945 року під час прориву оборони ворога на західному березі Вісли після загибелі командира очолив взвод і знищив ворожий дзот, взявши в полон 12 німецьких солдатів. В іншому бою він підбив бронетранспор­тер противника.
На другий день після визволення 6 вересня 1943 року у місті відновив роботу виконком міськради, 25 вересня - міськком КП(б)У1, 20 вересня- міськком ЛКСМУ. На 1 грудня в Артемівській партійній організації було 265 членів і 44 кандидати в члени партії. Партійна організація і міська Рада проводили велику політичну та організаторську роботу серед населення, мобілізуючи його на відбудову зруйнованого господарства.
Відступаючи під натиском радянських військ, фашисти зруйнували 9 заводів, лікарню, школи (з 25 вціліло тільки 5), кінотеатр, пам'ятник Ф. А. Артему, знищили 75 проц. житлового фонду, 3 тис. сімей зовсім не мали притулку. Шкода, заподіяна місту окупантами, становила більш як 437 млн. крб. Від рук гітлерівців загинуло більш як 14 тис. чоловік. На час визволення в Артемівську лишилося до 25 тис. жителів.
Насамперед в місті було налагоджено роботу хлібозаводу, відновила роботу пошта, електростанція. 18 листопада збори міського партійного активу обговорили питання про мобілізацію трудящих на відбудову промислових підприємств, медичних та навчальних закладів і закладів культури. Невтомно працювали жителі Артемівська, щоб підняти його з руїн. Робітники заводу «Перемога праці» зібрали 10 цвя­хових верстатів та один волочильний стіл. І. М. Нещерет, працюючи ковалем, вико­нував норму на 200-250 проц., майстер ремонтно-механічного цеху І. М. Андрєєв відновив і змонтував 37 одиниць устаткування, муляр М. А. Пруденко навчив своєї професії 14 домогосподарок. На 1 квітня 1944 року вже дав першу продукцію скля­ний завод. Керамікотрубний завод (який був зруйнований на 90 проц.) вступив у дію на річницю визволення міста. Пущено було завод медичного гіпсу № І. Взуттєва фабрика № 7 у першому кварталі 1944 року давала близько тисячі пар взуття на мі­сяць. Відновив випуск продукції найбільший у Радянському Союзі завод вогнетри­вів ім. Серго Орджонікідзе. Тільки за 1945 рік він заощадив державі 3 млн. 136 тис. крб. Завод забезпечував вогнетривами 13 доменних печей Уралу і 18 печей Півдня. Під кінець 1945 року були відбудовані перші черги заводів ім. X роковин


Артемівськ - cучасна карта